Рішення № 17663299, 04.08.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2011 р. Справа № 5010/1350/2011-19/72

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Матейко І. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 0928", вул. Максимовича, 11, м. Івано-Франківськ,76000

до відповідача: відкритого акціонерного товариства "Крона" вул. Макухи, 2, м. Івано-Франківськ,76014

про стягнення заборгованості на суму 6454,88 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність №б/н від 15.06.2010)

від відповідача: ОСОБА_2-представник, (довіреність № 18/06 від 20.06.11 )

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Автотранспортне підприємство 0928" звернулось в суд із позовом до відкритого акціонерного товариства "Крона" про стягнення заборгованості на суму 6454,88 грн. Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем договірних зобов"язань щодо оплати наданих послуг з вивезення та захоронення твердих побутових відходів.

04.08.11 представник позивача в судовому засіданні подав клопотання вх.№6563/2011-свх про зменшення позовних вимог, згідно уточненого розрахунку, а саме просить стягнути з відкритого акціонерного товариства "Крона" - 4183,36 грн. основного боргу.

Враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, який визначений ст.22 ГПК України щодо права позивача до прийняття рішення у справі, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд розглядає позов згідно заявленого позивачем клопотання.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги, викладені в заяві про зменшення позовних вимог, визнав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, подані позивачем та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

01.04.09 між сторонами даного спору укладено договір №3316 та 01.02.10 договір №248 про надання послуг з вивезення та захоронення твердих побутових відходів з суб"єктами підприємницької діяльності, відповідно до яких позивач зобов"язався надавати послуги із збирання та вивезення твердих побутових відходів, накопичених у відповідача, а відповідач в свою чергу - оплачувати надані послуги за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цими договорами.

Відповідно до п.2.6 договору №3316 та п. 2.4 договору №248 середньомісячна вартість вивозу одного м3 становить 30,06 грн.

Пунктами 3.1. договорів встановлено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги із збирання та вивезення побутових відходів уноситься не пізніше 10 та 20 числа наступного за розрахунковим місяцем.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договорів, позивач за період з 01.03.07 по 14.06.11. надав відповідачу послуги по вивезенню та захороненню ТПВ загальною вартістю 62524,54 грн.В порушення умов укладених договорів відповідач частково розрахувався за надані послуги із вивезення та захоронення твердих побутових відходів.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлялась претензія №107 від 28.04.11 з вимогою погасити заборгованість станом на 28.04.11 в сумі 5467,88, що підтверджується реєстром відправленої кореспонденції (а.с.12). Проте, станом на день винесення рішення дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, враховуючи положення договорів №3316 від 01.04.09 та №248 від 01.02.10 і визнання відповідачем суми заборгованості, борг відповідача перед позивачем станом на 04.08.11 складає 4183,36 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Судом встановлено факт невиконання відповідачем договірних зобов"язань щодо оплати наданих послуг, тому вимоги позивача про стягнення 4183,36 грн. обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 614, 629 Цивільного Кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, керуючись ст. 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 0928" до відкритого акціонерного товариства "Крона" вул. Макухи, 2, м. Івано-Франківськ,76014 про стягнення заборгованості на суму 4183,36 грн. задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Крона" вул. Макухи, 2, м. Івано-Франківськ,76014 (код 25070361) на користь приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 0928", вул. Максимовича, 11, м. Івано-Франківськ,76000 ( 03345863) - 4183,36 (чотири тисячі сто вісімдесят три гривні тридцять шість копійок) - заборгованості, а також 102,00 (сто дві гривні ) судових витрат по сплаті державного мита та 236,00 ( двісті тридцять шість гривень) судових витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Максимів Т. В.

Повне рішення складено 09.08.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Матейко І. В. 09.08.11