Рішення № 17663160, 28.07.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" липня 2011 р.Справа № 11/946

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. від 01.07.11р.

від відповідачів: 1) ОСОБА_2 - дов. № 26/506 від 16.11.10р.

2) ОСОБА_2 - дов. № 26/513 від 16.11.10р.

від третьої особи: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир Приватбуд" (м.Житомир)

до 1) Житомирської міської ради (м.Житомир)

2) Виконавчого комітету Житомирської міської ради (м.Житомир)

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальне підприємство "Житомирбудзамовник" (м.Житомир)

про стягнення 618468,82 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача - Житомирської міської ради 346227,51 грн. збитків внаслідок прийняття незаконних рішень, примусового розірвання договору оренди земельної ділянки від 02.12.05р., площею 0,1266 га по вул.Київській 6 в м.Житомирі, укладеного між Житомирською міською радою, КП "Житомирбудзамовник" та ТОВ "Житомир Приватбуд".

Заявою від 11.05.10р. позивач збільшив позовні вимоги, просив стягнути з Житомирської міської ради 346227,51 грн. збитків та 12930,46 грн. сплаченої орендної плати (т.2 а.с.8-13).

Заявою від 14.06.10р. позивач збільшив позовні вимоги, просив стягнути з Житомирської міської ради 618468,82 грн., з яких: 605538,36 грн. збитків та 12930,46 грн. сплаченої орендної плати (т.2 а.с.57-62).

Ухвалою від 20.07.10р. господарський суд залучив до участі у справі другого відповідача - Виконавчий комітет Житомирської міської ради (т.2 а.с.84).

Ухвалою від 25.11.10р. господарський суд залучив до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне підприємство "Житомирбудзамовник" (т.2 а.с.105).

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в сумі 605538,36 грн. та зазначив, що у заяві від 14.06.10р. про збільшення позовних вимог допущена технічна помилка у вигляді подвійного додавання до позовних вимог суми орендної плати (12930,46 грн.), яку позивач просить стягнути з відповідача. Представник позивача також зазначив, що позовних вимог до другого відповідача - Виконавчого комітету Житомирської міської ради у позивача немає.

Щодо суті позовних вимог представник позивача, крім іншого, зазначив, що сума позовних вимог до Житомирської міської ради складається з збитків в сумі 253327,71 грн., яких позивач зазнав у зв'язку з тим, що після укладення з міськрадою договору оренди земельної ділянки від 02.12.05р. в м.Житомирі по вул.Київській 6 він, з метою будівництва офісного центру, уклав з відповідними організаціями договори на виконання проектної продукції, інженерно - геодезичних та інженерно - геологічних вишукувань, проектно - вишукувальної документації.

За виконання цієї роботи позивач сплатив своїм контрагентам 253327,71 грн.

Представник позивача також зазначив, що решта позовних вимог складається з суми 339280,19 грн. коштів, сплачених позивачем на погашення банківського кредиту, який позивач отримав з метою фінансування будівництва офісного комплексу на орендованій земельній ділянці та суми 12930,46 грн. орендних платежів, сплачених відповідачу по договору оренди від 02.12.05р., які, на думку позивача, підлягають поверненню йому у зв'язку з визнанням зазначеного договору оренди недійсним.

Відповідачі у відзиві від 13.07.11р. та їх представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечили, вважають вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Зокрема, зазначили, що вини Житомирської міської ради у переданні в оренду позивачу земельної ділянки, яка знаходилась в користуванні іншої юридичної особи немає, оскільки міськрада не контролює і не зобов'язана контролювати - хто і на яких підставах користується земельною ділянкою. Основною підставою для прийняття рішення про передачу позивачу в оренду земельної ділянки в м.Житомирі по вул.Київській 6 був висновок головного Управління Держкомзему м.Житомира. Лише у 2006 році, тобто після укладення договору оренди з позивачем, міській раді стало відомо про існування прав третіх осіб на спірну земельну ділянку.

Витрати, які поніс позивач, на думку відповідача, відносяться до його комерційного ризику, тому не повинні відшкодовуватись відповідачем.

Щодо повернення позивачу суми сплаченої орендної плати, посилаються на ст.21 Закону України "Про оренду землі", згідно якої у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Щодо збитків, нарахованих позивачем у зв'язку з погашенням кредиту, зазначили, що отримання позивачем кредиту відбулось до укладення договору оренди, а також з кредитного договору не вбачається, що кошти отримані саме на фінансування офісного центру в м.Житомирі по вул.Київській 6.

Третя особа - Комунальне підприємство "Житомирбудзамовник", письмово своєї позиції по суті спору не викладала, вимог ухвал суду не виконала, свого представника в судове засідання не направила, про причини неявки суд не повідомила, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Житомирської міської ради № 553 від 29.09.05. "Про вилучення і надання права користування земельними ділянками, надання дозволу на складання проектів відведення юридичним та фізичним особам міста" було надано у короткострокову оренду терміном на п'ять років земельну ділянку площею 0,1266 га по вул.Київській 6 у м.Житомирі Комунальному підприємству "Житомирбудзамовник" (третій особі) як замовнику будівництва та Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомир Приватбуд" (позивачеві), як інвестору та підряднику проведення робіт для будівництва офісного центру за рахунок земель міської ради не наданих у власність і користування (п.2.3.24.7 рішення) (т.2 а.с.125-146).

На підставі зазначеного рішення № 553 від 29.09.05р. між Житомирською міською радою (відповідачем), Комунальним підприємством "Житомирбудзамовник" (третьою особою) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир Приватбуд" (позивачем) було укладено договір оренди земельної ділянки від 02.12.05р., відповідно до якого терміном на п'ять років земельну ділянку площею 0,1266 га по вул.Київській 6 у м.Житомирі було надано в оренду позивачеві і Комунальному підприємству "Житомирбудзамовник" (третій особі)(т.1 а.с.10,11).

Укладений договір зареєстровано в Житомирській регіональній філії Центру державного земельного кадастру 22.12.05р. за № 04052900627.

Відповідно до абз.2 п.3 договору оренди, земельна ділянка, яка передається в оренду, немає недоліків, що могли б перешкодити її ефективному використанню.

Відповідно до п.10 договору оренди, земельна ділянка передається в оренду для будівництва офісного центру.

Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 25.03.06р. № 255 (пп.6.1) позивачу - ТОВ "Житомир Приватбуд" надані функції замовника на подовження розроблення проектно - кошторисної документації щодо розміщення будинку громадського призначення з офісними приміщеннями по вул.Київській 6 (т.1 а.с.106-110).

Рішенням Житомирської міської ради від 31.10.06р. № 99 "Про вилучення і надання на праві користування, надання дозволу на складання проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок юридичним і фізичним особам" (пп.7.5 п.7), вирішено вважати таким, що втратив чинність пункт 2.3.24.7 рішення сесії Житомирської міської ради № 553 від 29.09.05. "Про вилучення і надання права користування земельними ділянками, надання дозволу на складання проектів відведення юридичним та фізичним особам міста" у зв'язку з тим, що відсутнє рішення Житомирської міської ради про знесення адміністративної будівлі та гаражних боксів, що належать до комунальної власності міста та входять в площу орендованої земельної ділянки, а також не визначені збитки по відшкодуванню вартості будівлі. Запропонувати КП "Житомирбудзамовник" та ТОВ "Житомир Приватбуд" у добровільному порядку розірвати договір оренди земельної ділянки від 22.12.05р. № 04052900627. В разі відсутності протягом місяця добровільної згоди орендарів, міській раді звернутися з позовом до суду про примусове розірвання договору оренди (т.3 а.с.45-49).

Рішенням Житомирської міської ради від 30.11.06р. № 133 "Про вилучення і надання права користування земельними ділянками, надання дозволу на складання проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам міста (пп.5.4), термін для добровільного розірвання договору оренди земельної ділянки було продовжено до 3-х місяців (т.1 а.с.40,41).

У зв'язку з невиконанням КП "Житомирбудзамовник" та ТОВ "Житомир Приватбуд" у добровільному порядку рішень Житомирської міської ради від 31.10.06р. № 99 та від 30.11.06р. № 133, остання звернулась до господарського суду Житомирської області з позовом про визнання недійсним договору оренди від 02.12.05р. та зобов'язання повернення орендованої землі.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 01.03.10р. у справі № 6/40-Д позов Житомирської міськради задоволено - визнано недійсним зазначений договір оренди та зобов'язано КП "Житомирбудзамовник" та ТОВ "Житомир Приватбуд" повернути орендовану земельну ділянку Житомирській міській раді шляхом складання акту приймання - передачі (т.2 а.с.3-5).

В матеріалах справи також є рішення господарського суду Житомирської області від 28.10.08р. у справі № 5/106-НМ, в якому зазначено, що КП "Житомирбудзамовник" відмовилось від оренди спірної земельної ділянки листом від 13.05.08р. № 368 (т.3 а.с.55).

Господарський суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині вимог про стягнення 253327,71 грн. збитків, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 і ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч.4).

Згідно ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Частиною 2 цієї статті передбачено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.638 ЦК україни, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У відповідності до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать..., а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст.525 і 526 ЦК України, ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, вищенаведеними нормами чинного законодавства визначається, що підставою для виникнення зобов'язання однієї юридичної особи перед іншою обов'язково має бути письмовий договір, в якому сторони повинні досягти згоди з усіх істотних умов.

З часу реєстрації договору оренди в Житомирській регіональній філії Центру державного земельного кадастру, тобто з 22.12.05р. між Житомирською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир Приватбуд" виникли взаємні права та обов'язки по даному договору.

Відповідно до ч.1 ст.761 ЦК України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.767 ЦК України, наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню. Наймодавець зобов'язаний попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна наймача або інших осіб або призвести до пошкодження самої речі під час користування нею.

Відповідно до ч.2 ст.769 ЦК України, при укладенні договору найму наймодавець зобов'язаний повідомити наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм. Якщо наймодавець не повідомив наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм, наймач має право вимагати зменшення розміру плати за користування річчю або розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ст.319 ЦК України, власник, зокрема: володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону; власність зобов'язує.

Таким чином, Житомирська міська рада, як власник земельної ділянки, перед укладанням договору оренди від 02.12.05р. зобов'язана була володіти повною інформацією щодо земельної ділянки, яку вона передавала в оренду позивачу та була зобов'язана попередити позивача про права третіх осіб на цю земельну ділянку.

З наявних в матеріалах справи вищезазначених рішень господарського суду у справах № 6/40-Д та № 5/106-НМ видно, що Житомирська міська рада передала КП "Житомирбудзамовник" та ТОВ "Житомир Приватбуд" земельну ділянку в м.Житомирі по вул.Київській 6, право користування якою з 1993 року належало Приватному підприємству "Творчо-виробничий центр "Олеся", якому був виданий відповідний Державний акт на право користування землею серії Б № 022692.

Враховуючи, що Житомирська міська рада не попередила позивача про існування прав третіх осіб на спірну земельну ділянку, а позивач маючи на меті використовувати її відповідно до п.10 договору оренди, тобто для будівництва офісного центру, здійснив певні дії по збору необхідної проектно - кошторисної та іншої документації, що вимагало понесення певних затрат коштів.

Так, позивачем були укладені ряд договорів - № 0601 на виготовлення проектної продукції від 26.12.05р.; № 8-06 на виконання інженерно - геодезичних та інженерно - геологічних вишукувань для будівництва від 23.01.06р.; № 10-05/06 від 30.01.06р. на виконання проектної документації; № 864 від 27.03.06р. на виробничі послуги (т.1 а.с.48,49, 59,65,69).

З вказаних договорів видно, що всі вони були укладені позивачем для майбутньої побудови будинку громадського призначення з офісними приміщеннями в м.Житомирі по вул.Київській 6.

За виконані роботи по зазначеним договорам позивач сплатив своїм контрагентам в загальній сумі 253327,71 грн., що підтверджується копіями відповідних платіжних доручень (т.1 а.с.57,58,64,68).

Відповідно до ч.1 та п.8 ч.2 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч.1 та п.2 ч.2 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до частин 1 та 2 ст.28 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.98р. № 161-XIV, орендар має право на відшкодування збитків, яких він зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі. Збитками вважаються, зокрема, фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права; розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вищезазначеним рішенням господарського суду Житомирської області від 01.03.10р. у справі № 6/40-Д, яке набрало законної сили і сторонами не оскаржувалось визнано, що Житомирська міська рада не мала жодних законних підстав на передачу земельної ділянки в оренду іншим суб'єктам господарювання без припинення права користування попереднім землекористувачем (т.2 а.с.5).

Таким чином, понесені позивачем документально підтверджені витрати у зв'язку з порушенням відповідачем його права є реальними збитками, які відповідач, який винний у їх заподіянні, повинен відшкодувати відповідно до ст.ст.16,22,769 ЦК України та ст.28 Закону України "Про оренду землі".

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 339280,19грн. збитків у вигляді сплачених відсотків та комісій, понесених у зв'язку з укладенням та виконанням кредитного договору № 2Ж003Г від 01.07.05р. (т.1 а.с.72-78), згідно якого позивач отримав у ПриватБанку 5205280,00 грн., то ці вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку з наступним.

По-перше, кредитний договір укладено 01.07.05р., тобто ще до укладення між сторонами договору оренди землі від 02.12.05р. і, відповідно, до виникнення між ними взаємних прав та обов'язків.

По-друге, відповідно до пп.1.2 зазначеного кредитного договору, кредит позивачу надається для будівництва офісного комплексу. При цьому в договорі не зазначено умов про те, що кошти надаються в кредит для будівництва офісного центру саме в м.Житомирі по вул.Київській 6.

По-третє, отримання позивачем кредиту наперед, тобто ще до укладення договору оренди та отримання законних підстав для будівництва офісного центру, слід віднести тільки до комерційного ризику позивача, оскільки загальновідомим є факт, що комерційна (підприємницька) діяльність - є діяльністю на власний розрахунок та ризик.

Вимоги позивача про стягнення (повернення назад) з відповідача 12930,46грн. сплаченої орендної плати у зв'язку з визнанням вищезазначеним рішенням суду від 01.03.10р. у справі № 6/40-Д договору оренди від 02.12.05р. недійсним, задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.6 ст.21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на день прийняття рішення суду про визнання договору оренди землі недійсним) - у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Крім того, сплачена орендна плата не може бути повернута орендарю у зв'язку з тим, що до визнання договору оренди недійсним, земельна ділянка була фактично передана позивачу та КП "Житомирбудзамовник" по Акту прийому передачі від 02.12.05р. , згідно якого, фактичне користування земельною діялянкою починається з моменту підписання даного акту прийому - передачі (т.1 а.с.14).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 253327,71 грн. збитків обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В решті вимоги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивач не заявляв вимог до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, а задоволена судом сума збитків спричинена позивачу діями Житомирської міської ради, господарський суд дійшов висновку, що виконком Житомирської міської ради ухвалою від 20.07.10р. був залучений до участі у справі як другий відповідач помилково. У зв'язку з цим та відповідно до п.1 ст.65 ГПК України, господарський суд вважає за необхідне виключити Виконавчий комітет Житомирської міської ради з числа відповідачів у справі.

Керуючись ст.ст.49,65 п.1, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Виключити з числа відповідачів у справі Виконавчий комітет Житомирської міської ради (м.Житомир, майдан С.П.Корольова 4/2).

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Житомирської міської ради, 10014, м.Житомир, майдан С.П.Корольова 4/2, ідентифікаційний код 22062319:

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир Приватбуд", 10001, м.Житомир, вул.Київська 81, оф.211, ідентифікаційний код 33463379 - 253327,71 грн. збитків, 2533,28 грн. державного мита та 96,67 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі поданняапеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 29.07.11р.

СуддяГансецький В.П.

Друк: 5 прим.

1 - у справу,

2-4 - сторонам (рек. з повідомл. про вруч.),

5 - третій особі (рек. з повідомл. про вруч.).