Рішення № 17662550, 09.08.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.08.11р.Справа № 16/5005/9066/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Олімпекс-Агро", с. Голубівка Новомосковського району Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шаролезька Вівця", с. Новостепанівка Новомосковського району Дніпропетровської області

про стягнення 103 828 грн. 61 коп.

СУДДЯ ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт, дов. від 15.03.2011р. №07;

від відповідача: ОСОБА_2 - представник, дов. від 11.02.2011р. №ШО-1/02-01.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 103 828 грн. 61 коп., що складає: 84 165 грн. 96 коп. - заборгованості за поставлений товар, 4 289 грн. 10 коп. - пені, 4 095 грн. 31 коп. - 3% річних та 11 278 грн. 24 коп. - інфляційних.

Відповідач у відзиві (вх. № 54071/11 від 09.08.2011р.) на позовну заяву просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що: - позивач має перед відповідачем заборгованість у сумі 912295 грн. 49 коп., що підтверджується рішенням господарського суду Дніпропетровської області та постановою Вищого господарського суду України; - 05.08.2011р. відповідач в порядку статті 601 Цивільного кодексу України провів залік взаємних однорідних вимог та зменшив заборгованість на 84165 грн. 96 коп.; - на підтвердження повідомлення відповідача про надсилання вимог про погашення заборгованості позивач надає вимоги, що були заявлені на підставі договору підряду від 02.04.2009р. №470 та договору про сумісну діяльність; - зазначені договори визнані Вищим господарським судом України не укладеними; строк сплати не настав; - будь-яке нарахування штрафних санкцій в даному випадку неможливе.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

- як вбачається з матеріалів справи позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю агрофірмою "Олімпекс-Агро" було поставлено відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Шаролезька Вівця" товар на загальну суму 84165 грн. 96 коп., що підтверджується накладними від 02.04.2009р. №00581 на суму 16952 грн. 16 коп., від 02.04.2009р. №00604 на суму 13370 грн. 60 коп., від 29.04.2009р. №00592 на суму 7888 грн. 32 коп., від 16.05.2009р. №00748 на суму 3782 грн. 47 коп., від 25.05.2009р. №00754 на суму 20493 грн. 62 коп., від 25.05.2009р. №00755 на суму 17044 грн. 19 коп., від 25.05.2009р. №00756 на суму 1680 грн. 72 коп., від 20.05.2009р. №00764 на суму 2953 грн. 88 коп., а також довіреностями від 01.04.2009р. №0037, від 29.04.2009р. №0038, від 16.05.2009р. №0044 (а.с.12-22);

- відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки; підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини;

- правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України); дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина 4 статті 202 Цивільного кодексу України);

- стаття 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку; зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості;

- відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, а статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобовязання можуть виникати: - безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; - з акту управління господарською діяльністю; - з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; - внаслідок заподіяння шкоди субєкту або субєктом господарювання, придбання або збереження майна субєкта або субєктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; - у результаті створення обєктів інтелектуальної власності та інших дій субєктів, а також внаслідок подій, з якими закон повязує настання правових наслідків у сфері господарювання;

- згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку; майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;

- відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму;

- отже, фактичні дії сторін підпадають під норми статей 11, 202, 509, 655 Цивільного кодексу України, статей 173, 175 Господарського кодексу України і свідчать про існування між сторонами відносин купівлі-продажу, в результаті чого у відповідача виникли зобовязання по оплаті обумовленого у накладних від 02.04.2009р. №00581, №00604, від 29.04.2009р. №00592, від 16.05.2009р. №00748, від 20.05.2009р. №00764, від 25.05.2009р. №00754, №00755, №00756 товару;

- враховуючи, що сторонами термін виконання зобовязання оплати товару не встановлений, в силу статті 530 Цивільного кодексу України кредитор (позивач у справі) вправі вимагати виконання у будь-який час; боржник зобовязаний виконати таке зобовязання в семиденний термін з дня предявлення вимоги кредитором;

-форма вимоги законом не встановлена;

- як вбачається з матеріалів справи позивачем було спрямовано на адресу відповідача вимогу від 19.10.2009р. вих. №248 про сплату боргу, яку було отримано відповідачем, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, 24.10.2009р. (а.с.23-25);

- отже відповідач повинен був розрахуватися за отриманий товар до 31.10.2009р.;

- на момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано;

- статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань;

- відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

- статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

- отже, згідно розрахунку інфляційні нарахування становлять 11 278 грн. 24 коп. (листопад 2009р. квітень 2011р.), а річні 4 095 грн. 31 коп. (з 01.11.2009р. по 15.06.2011р.).

Що стосується вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 4 289 грн. 10 коп., то вони є безпідставними, оскільки:

- статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;

- відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання;

- згідно з пунктами 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно; якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства;

- як вбачається між сторонами договір на поставку товару не укладався та відповідно розмір пені не встановлений, тому у позивача відсутнє право щодо стягнення пені, а у відповідача обовязок щодо її сплати.

Щодо заявленого відповідачем зарахування зустрічних однорідних вимог на суму заборгованості у розмірі 84165 грн. 96 коп., то суд не може прийняти до уваги таке зарахування, оскільки:

- відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін;

- як вбачається відповідачем позивачу було спрямовано заяву від 05.08.2011р. №05/08-1 про припинення зобовязання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, про що свідчить фіскальний чек „Укрпошти” від 05.08.2011р. №3565 та опис від 05.08.2011р. вкладення у цінний лист;

- відповідно до вказаної заяви відповідача було повідомлено, про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Шаролезька вівця” має борг перед Товариством з обмеженою відповідальністю агрофірми „Олімпекс-Агро” у розмірі 84165 грн. 96 коп., що підтверджується накладними від 02.04.2009р. №00581 на суму 16952 грн. 16 коп., від 02.04.2009р. №00604 на суму 13370 грн. 60 коп., від 29.04.2009р. №00592 на суму 7888 грн. 32 коп., від 16.05.2009р. №00748 на суму 3782 грн. 47 коп., від 25.05.2009р. №00754 на суму 20493 грн. 62 коп., від 25.05.2009р. №00755 на суму 17044 грн. 19 коп., від 25.05.2009р. №00756 на суму 1680 грн. 72 коп., від 20.05.2009р. №00764 на суму 2953 грн. 88 коп., а заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми „Олімпекс-Агро” перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Шаролезька вівця” складає 912295 грн. 49 коп., що підтверджується рішенням господарського суду Дніпропетровської області та постановою Вищого господарського суду України у справі №14/481-09;

- як вбачається з постанови Вищого господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2011р. у справі №14/481-09 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми „Олімпекс-Агро” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Шаролезька вівця” про стягнення 507412 грн. 79 коп. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Шаролезька вівця” до Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми „Олімпекс-Агро” про стягнення 701841 грн. 60 коп. рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2010р. у справі №14/481-09, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.10.2010р., первісний позов було задоволено частково та стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю „Шаролезька вівця” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми „Олімпекс-Агро” 136188 грн. 89 коп. основного боргу, 1682 грн. 77 коп. пені, 69 грн. 10 коп. штрафу, 246 грн. 26 коп. річних, 1381 грн. 87 коп. витрат на держмито та 64 грн. 27 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позовних вимог відмовлено;

- проте, згідно постанови Вищого господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2011р. у справі №14/481-09 скасовано в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми „Олімпекс-Агро” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Шаролезька вівця”; в цій частині прийнято нове рішення та в позові Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми „Олімпекс-Агро” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Шаролезька вівця” відмовлено повністю; в іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.10.2010р. у справі №14/481-09 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2010р. у справі №14/481-09 залишено без змін;

- таким чином, відповідно до постанови Вищого господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2011р. у справі №14/481-09, якою скасовано рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2010р. у справі №14/481-09, відсутня будь-яка заборгованість позивача перед відповідачем, тому посилання Товариства з обмеженою відповідальністю „Шаролезька вівця” у заяві про припинення зобовязання на наявність такої заборгованості безпідставне.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шаролезька Вівця" (51234, с. Новостепанівка Новомосковського району Дніпропетровської області, вул. Центральна, 1; ідентифікаційний код 30764202; п/р 26003109966001 в КБ „Приват Банк”, МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Олімпекс-Агро" (51230, с. Голубівка Новомосковського району Дніпропетровської області; ідентифікаційний код 30195842; п/р 26004010019921 в ВАТ „Укрексімбанк”, м. Київ, МФО 322313) 84 165 грн. 96 коп. - заборгованості, 11 278 грн. 24 коп. інфляційних нарахувань, 4 095 грн. 31 коп. річних, 995 грн. 40 коп. витрати по сплаті державного мита та 226 грн. 25 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„10„ серпня 2011р.