Рішення № 17660058, 04.07.2011, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 2-1754/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2011

04 липня 2011 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Самсонової О.А..

при секретарі - Красіковій Д.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Дробота Р.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод газорозрядних ламп»про стягнення компенсації за невикористану щорічну відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, зобовязання нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу у звязку з порушенням термінів виплати,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення не виплаченої заробітної плати з врахуванням компенсації за невикористану відпустку в сумі 4162,64 грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, зобовязання нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу у звязку з порушенням термінів виплати.

Під час розгляду справи судом позивач підтримав свій позов в частині стягнення компенсації за невикористану щорічну відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та зобовязання нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу у звязку з порушенням термінів виплати. Позовні вимоги про стягнення заробітної плати просив залишити без розгляду.

Ухвалою суду від 04 липня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати судом залишені без розгляду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні при розгляду справи судом послався на розсуд суду.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом, позивач в період з 06 січня 2011 року по 17 березня 2011 року працював на посаді скловара в ТОВ „Завод ГРЛ” (а.с.27).

Звільнений з роботи 17 березня 2011 року за згодою сторін згідно п.1 ст.36 КЗпП України.

На час звільнення позивача з роботи відповідачем в повному обсязі його заробітна плата виплачена не була, остаточний розрахунок не здійснений, борг підприємства перед ОСОБА_1 з врахуванням компенсації за невикористану відпустку складав 1778,80 грн.

В повному обсязі заборгованість відповідача перед позивачем була погашена 01 липня 2011 року, позивачу виплачена заборгованість по заробітній платі та здійснений остаточний розрахунок при звільненні, в тому числі виплачена компенсація за невикористану щорічну відпустку.

Розрахунок компенсації в розмірі 196,75 грн. за 5 календарних днів невикористаної позивачем щорічної відпустки в повній мірі відповідає Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100.

Згідно п.2 розділу ІІ вказаного порядку працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

Тому обрахування відповідачем середньоденного заробітку позивача за період з 01.02.2011 року по 01.03.2011 року в розмірі 39,35 грн. в повній мірі відповідає вимогам вказаного порядку (1101,92 грн. / 28 календарних днів), сума належної позивачу компенсації за невикористану відпустку в розмірі 196,75 грн. обрахована та виплачена відповідачем позивачу вірно.

Тому в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача компенсації за невикористану відпустку необхідно відмовити.

Днем остаточного розрахунку відповідача перед позивачем є день фактичного отримання позивачем коштів на підприємстві - 01 липня 2011 року.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Період затримки розрахунку при звільненні позивача склав 3 місяці 9 робочих днів з 18 березня 2011 року по 01 липня 2011 року.

Середній заробіток позивача судом обраховується виходячи з його заробітку за весь період роботи з 06 січня 2011 року по 17 березня 2011 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 „Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати”.

Як вбачається з витягу з особової картки позивача, його заробітна плата за період з 06 січня 2011 року по 17 березня 2011 року складає 2309,50 грн.

За вказаний період роботи позивачем відпрацьовано 29 робочих днів.

Відповідно, середньоденний заробіток позивача складає:

2309,50 грн./29 дн. = 79,64 грн.

Середньомісячна кількість робочих днів позивача: 29 р.д. (за 3 міс.) /3 = 10 р.д.

Середньомісячна заробітна плата позивача: 10 р.д. х 79,64 грн. = 796,40 грн.

Таким чином, середній заробіток ОСОБА_1 за період затримки розрахунку при звільненні становить:

9 роб. днів х 79,64 грн. + 796,4 грн. х 3 міс. = 3105,96 грн.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 про зобовязання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходу у звязку з порушенням термінів виплати, суд виходить з наступного.

Законом України Про внесення змін до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення" від 06.02.03 №491 встановлено правові підстави для проведення індексації грошових доходів населення встановленого законами та іншими нормативно-правовими актами України механізму підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Зазначеним Законом передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі заробітні плати.

Підстави для проведення індексації передбачені частиною 4 зазначеного Закону. Зокрема передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону з березня 2003 року.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації.

Підвищення грошових доходів населення у звязку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Більш детально механізм здійснення індексації передбачений Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078.

Зокрема Порядком передбачено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

В порушення вимог зазначених нормативних актів компенсація за порушення термінів виплати заробітної плати позивачу відповідачем не нараховувалась і не виплачувалась.

Розрахунок суми компенсації втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням термінів її виплати сторонами суду не надавався.

Враховуючи, що за офіційною інформацією Головного управління статистики у Полтавській області у 2011 році індекси споживчих цін перевищили поріг індексації в розмірі 101 відсотка у лютому - 101,3% та у квітні 101,4%, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу у звязку з порушенням термінів виплати є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

На підставі викладеного позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути компенсацію за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 3105,96 грн., зобовязати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу у звязку з порушенням термінів виплати заробітної плати.

В задоволенні решти позовних вимого необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають до стягнення державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справ.

Керуючись ст.ст.209, 213-215ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод ГРЛ»(м.Полтава, вул.Заводська, 3, ідентифікаційний код 31618588) на користь ОСОБА_1 компенсацію за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 3105,96 грн.

Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод ГРЛ» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у звязку з порушенням термінів виплати заробітної плати.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод ГРЛ»на користь держави державне мито у розмірі 59,50 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод ГРЛ» 120 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ Київським районним судом м.Полтави.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду у 10-денний термін з дня його проголошення.

ГоловуючийО.А.Самсонова