Постанова № 17621882, 26.07.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

26 липня 2011 року Справа № 5019/933/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Маціщук А.В.

судді Петухов М.Г. , судді Гулова А.Г. за участю представників сторін:

позивача - пред-к ОСОБА_1 (пост.дов.№14 від 31.12.2010 р.)

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача на рішення господарського суду Рівненської області від 17.05.11 р.

у справі № 5019/933/11 (суддя Войтюк В.Р.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Софіт - Люкс"

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Комора Груп"

про стягнення в сумі 291 985 грн. 22 коп.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Рівненської області від 17.05.2011 р. у справі № 5019/933/11 задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Софіт - Люкс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Комора Груп" про стягнення 291985,22 грн. Відповідно до оспорюваного рішення підлягає стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю "Комора Груп" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Софіт - Люкс" 291985,22 грн. боргу, 2919,85 грн. витрат на державне мито та 236 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Відповідач ТзОВ "Комора Груп" не погоджується із прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Рівненської області скасувати повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити ТзОВ "Софіт - Люкс" у задоволенні позовних вимог. Вважає, що оскаржуване рішення було прийнято з порушенням норм процесуального права, оскільки прийняте за неповного зясування обставин, що мають значення у справі.

Скаржник вважає неправильним висновок місцевого господарського суду про те, що відповідач в порушення умов господарського договору поставки №1407-1245/014 від 14.07.2010 р., вчасно не розрахувався з позивачем за поставлений товар, а тому у відповідача виникла заборгованість у сумі 291985,22 грн. Стверджує, що поза увагою суду залишився додаток №1 до договору поставки № 1407-1245/014 від 14.07.2010 р. та специфікацію товарів, що підлягають поставці за цим договором на загальну суму договору 294890,35 грн.

Скаржник пояснює, що поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що між сторонами по справі укладено ще один договір поставки № 1111-170/014 від 11 листопада 2010 року, за яким позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 691985,22 грн. Так, у платіжному дорученні № 146 від 01.12.2010 р. на суму 400000,00 грн. у призначені платежу вказано: «Аванс за щитове обладнання (Тернопіль) згідно договору №1111-170/014 від 11.11.2010 р. у т.ч. ПДВ 66666,67грн.». Оскільки вартість та асортимент поставленого товару перевищує суму за договором поставки № 1407-1245/014 від 14.07.2010 р., тому відносини між сторонами щодо поставки та оплати товару на суму виникли на підставі договору поставки № 1111-170/014 від 11.11.2010 р. і підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Позивач ТзОВ "Софіт - Люкс" у відзиві на апеляційну скаргу та в поясненнях в судовому засіданні просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Вважає рішення господарського суду Рівненської області від 17.05.2011 р. законним, та обгрунтованим, оскільки під час розгляду справи судом вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Пояснює, що виконання поставки відповідачеві на загальну суму 986875,57 грн. підтверджено поданими суду накладними (а.с.21-32). Факт отримання товарів підтверджується підписом представника на вище згаданих накладних та печаткою підприємства відповідач

Розрахунки відповідач виконав частково, і позивач з метою досудового врегулювання спору надіслав відповідачу претензію, на яку відповідач не відреагував (а.с. 48-49). За наведених обставин у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 291985,22 грн. В своїх поясненнях представник позивача не заперечив виконання відповідачем грошового зобовязання за договором поставки № 1407-1245/014 від 14.07.2010 р. та укладення сторонами договору поставки № 1111-170/014 від 11.11.2010 р., однак вважає, що відповідач не надав жодного доказу на підтвердження поставки товарів на суму 691985,22 грн. за цим договором.

Відповідач/скаржник не забезпечив явку представника в судове засідання.

Враховуючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника скаржника за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обгрунтованність рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Судом встановлено слідуюче.

14 липня 2010 року сторонами товариством з обмеженою відповідальністю "Софіт - Люкс"/постачальником та товариством з обмеженою відповідальністю "Комора Груп"/покупцем укладений господарський договір поставки № 1407-1245/014 /а.с.18-20/. Відповідно до п.п.1.1, 4.3 договору постачальник/позивач зобов`язується передати/поставити покупцеві/відповідачу товари, асортимент, кількість, ціну та вартість кожної партії яких сторони визначають на підставі спеціфікації та уточнюють в момент виборки на складі. Покупець за умовами розд.8 договору зобов`язаний прийняти вказаний товари і оплатити не пізніше 65 календарних днів з дати поставки.

Додатком № 1-спеціфікацією до договору погоджено асортимент товарів на суму 294890,35 грн., що відповідає умовам п.п.4.3, 8.4 договору.

На підставі довіренності № 2 від 16.07.2010 р. по накладній № 1607-03/14 від 16 липня 2010 року відповідач одержав від позивача товари, погоджені у спеціфікації, на суму 294890,35 грн.

Разом з тим, як на підставу своїх позовних вимог про стягнення 291985,2 грн. боргу позивач посилається на одержання відповідачем товарів по накладним №№ 241112/014, 241116/014, 241118/014 від 24 листопада 2010 року, №№ 251106/014, 251107/014 від 25 листопада 2010 року, № № 301139/014, 301140/014 від 30 листопада 2010 року, № 201212/014 від 20 грудня 2010 року, № 241217/014 від 24 грудня 2010 року, № 281205/014 від 28 грудня 2010 року, № 310113/014 від 31 січня 2011 року (а.с.21-32).

Твердження відповідача про те, що передача товарів за цими накладними відбулась на виконання умов договору поставки № 1111-170/014 від 11.11.2010 р. є необгрунтованими, оскільки не підтверджені доказами.

Так, перелічені накладні мають необхідні реквізизи відповідно до п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого Мінюстом України 05.06.95 р. за № 168/704 /далі по тексту Положення/, тому є належними доказами того, що фактично відбулась господарська операція з постачання, і, відповідно є доказами зобов'язання відповідача перед позивачем за ст.509 ЦК України та ст.ст.173-174,193 ГК України.

Разом з тим, згідно з п.2.4 Положення залежно від характеру операції до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити, в т.ч. підстава для здійснення операцій. У перелічених накладних відсутні відомості про договір поставки № 1111-170/014 від 11.11.2010 р. як про підставу продажу. Відсутні також будь-які інші докази на підтвердження доводів відповідача про поставку товарів на суму 691985,22 грн. на підставі господарського договору поставки № 1111-170/014 від 11.11.2010 р. Колегія суддів також звертає увагу, що скаржник не обгрунтовує неможливість подання своїх пояснень та доказів суду першої інстанції, тому, керуючись нормами ч.1 ст.101 ГПК України, колегія суддів не приймає додаткових доказів та переглядає справу за наявними матеріалами.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що поставка товарів товарів по накладним №№ 241112/014, 241116/014, 241118/014 від 24 листопада 2010 року, №№ 251106/014, 251107/014 від 25 листопада 2010 року, № № 301139/014, 301140/014 від 30 листопада 2010 року, № 201212/014 від 20 грудня 2010 року, № 241217/014 від 24 грудня 2010 року, № 281205/014 від 28 грудня 2010 року, № 310113/014 від 31 січня 2011 року (а.с.21-32) відбулась не на виконання договору поставки № 1111-170/014 від 11.11.2010 р., а на загальних засадах.

Всього позивач поставив відповідачеві товари на загальну суму 986875,57 грн.

Платіжними документами у справі та поясненнями позивача підтверджено оплату відповідачем 694890,35 грн., в т.ч. - товарів, одержаних по накладній № 1607-03/14 від 16 липня 2010 року на суму 294890,35 грн./а.с.35,37-42/, а також оплату 400000 грн./а.с.36/. Оскільки відсутні докази виконання відповідачем розрахунків на суму 291985,2 грн., колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про правомірність позовної вимоги про стягнення цієї суми боргу, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.6 ст.265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст.712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийнят-тя або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Увідповідності до ст.530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

07.10.2010 р. та 22.03.2011 р. позивачем на адресу відповідача направляв претензії з урахуванням повідомлення відповідача про зміну місцезнаходження /а.с.43-51, 74-79/, які останній залишив без реагування та задоволення.

Заявлена позивачем заборгованність, крім вищезазначених первинних документів підтверджена актом вивірки взаєморозрахунків, виконаної сторонами на 01.03.2011 р. /а.с.96/.

З урахуванням наведеного рішення місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 291985,2 грн. боргу відповідає матеріалам справи та нормам чинного законодавства, тому не підлягає зміні чи скасуванню.

Керуючись ст.ст.49,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Рівненської області від 17.05.2011 р. у справі №5019/933/11 залишити без змін.

Матеріали справи 5019/933/11 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Гулова А.Г.