Рішення № 17620439, 03.08.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" серпня 2011 р.Справа № 16/5025/1051/11 За позовом Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Хмельницької філії ПАТ „Укртелеком”, м. Хмельницький

до Приватного підприємства „Ремтехніка”, м. Шепетівка

про стягнення 1317,07 грн., з яких 1281,85 грн. основного боргу, 11,04 грн. інфляційних нарахувань, 3,21 грн. 3% річних та 20,97 грн. пені

Суддя В. В. Магера

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 11.08.2008р.

від відповідача: не з`явився

Суть спору: Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача Приватного підприємств „Ремтехніка”, м. Шепетівка 1317,07 грн., з яких 1281,85 грн. основного боргу, 11,04 грн. інфляційних нарахувань, 3,21 грн. 3% річних та 20,97 грн. пені за надані телекомунікаційні послуги згідно договору від 01.01.2055р.

Представник позивача в засідання суду прибув, у поданій суду заяві від 03.08.2011р. в порядку ст. 22 ГПК України повідомив суд, що рішенням загальних зборів акціонерів №8 від 14.06.2011р. було змінено назву позивача на Публічне акціонерне товариство „Укртелеком”. Тому, позивач уточнює назву позивача, яким є Публічне акціонерне товариство „Укртелеком” в особі Хмельницької філії ПАТ „Укртелеком”, м. Хмельницький.

Подане уточнення судом приймається.

Крім того, позивач повідомив суд, що після порушення провадження у даній справі 22.06.2011р. відповідачем було погашено борг в сумі 1 281,85 грн., що підтверджено банківською довідкою від 22.06.2011р., тому в цій частині позивач просить суд припинити провадження.

Натомість, позивач підтримує позовні вимоги в частині стишення з відповідача 11,04 грн. інфляційних витрат, 3,21 грн. 3% річних та 20,97 грн. пені, всього в сумі 35,22 грн., а також відшкодувати судові витрати по справі

Розглянувши вищевказану заяву позивача, судом враховується, що відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст.5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вищевказана заява нормам чинного законодавства не суперечить, будь чиїх прав та охоронюваних законом інтересів не порушує, подана у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому судом приймається.

Представник відповідача в засідання суду не прибув, проте у письмовому відзиві від 14.07.2011р. відповідач повідомив про сплату боргу в сумі 1281,85 грн., що підтверджено меморіальним ордером від 22.06.2011р. При цьому, відповідач не погоджується із нарахуванням су пені, інфляційних та 3% річних, оскільки вважає, що він звільнений від сплати цих сум по причині відсутності заборгованості на дату розгляду справи в суді.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

01.01.2005р. між сторонами укладено договір №199 про надання послуг електрозвязку.

Згідно п.п.2.1.1 підприємство звязку (позивач) зобовязувався забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного звязку.

Відповідно до п.4.2 договору споживач (відповідач) сплачує послуги електрозвязку за спільно погодженою системою оплати: із поданням рахунків по авансовій системі оплати.

Підпунктами 4.3, 4.5 договору встановлено, що споживач (відповідач) повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним звязком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або зміною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС. Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозвязку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного звязку справляється додаткова плата в розмірі 2% вартості наданих послуг.

Відповідно до п.5.8 договору у разі несплати за надані послуги електрозвязку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню нараховану на суму затриманих платежів за кожну добу затримки згідно з чинним законодавством.

Договір укладено терміном на пять років. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомила про його припинення, то договір вважається дійсним на той же термін (п.7.1, 7.2 договору).

На підтвердження позовних вимог позивачем подано рахунки, що виставлялися відповідачу на оплату послуг електрозвязку за період з червня 2009 року по за березень 2011 включно, які відповідачем були оплачені частково.

У звязку із несплатою заборгованості, позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №05/47/20 від 12.04.2011р. із вимогою сплатити заборгованість в сумі 1 281,85 грн. станом на 12.04.2011р.

В звязку із наявною заборгованістю, позивач звернувся із позовом, згідно якого просив стягнути з відповідача 1317,07 грн., з яких 1281,85 грн. основного боргу, 11,04 грн. інфляційних нарахувань, 3,21 грн. 3% річних та 20,97 грн. пені згідно поданих розрахунків.

Проте, в ході судового розгляду справи, відповідачем було сплачено борг на суму 1 281,85 грн. згідно меморіального ордера від 22.06.2011р.

За таких обставин, представник позивача в засіданні суду підтримав позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 11,04 грн. інфляційних витрат, 3,21 грн. 3% річних та 20,97 грн. пені, всього в сумі 35,22 грн., а також просив відшкодувати судові витрати по справі.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно до ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтями 525, 526 ЦК України та ст.193 ГК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається.

За своєю юридичною природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг. Згідно ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Статтями 902, 903 ЦК України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п.5 ст.33 Закону України „Про телекомунікації” споживач телекомунікаційних послуг зобов'язаний виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір про надання послуг електрозвязку №199 від 01.01.2005р., відповідно до умов якого відповідач зобовязувався вчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги. Натомість, вчасно розрахунки із позивачем не провів, внаслідок чого станом на 12.04.2011р. утворилась заборгованість в сумі 1 281,85 грн.

Проте, відповідач під час розгляду справи в суді сплатив 1 281,85 грн., згідно меморіального ордера від 22.06.2011р.

Враховуючи те, що відповідачем (після порушення провадження у справі) сплачено 1 281,85 грн. основного боргу, то в цій частині провадження у справі підлягає припиненню згідно п.1.1. ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Із матеріалів справи слідує, що позивачем заявлено до стягнення також 11,04 грн. інфляційних витрат (липень 2009р. лютий 2011р.), 3,21 грн. 3% річних (з 21.07.2009р. по 20.03.2011р.) та 20,97 грн. пені (з 21.11.2010р. по 20.05.2011р.), всього в сумі 35,22 грн.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що відповідач своєчасно не оплачував вартість одержаних послуг, оплативши їх з порушеннями термінів, відповідно відповідач допустив прострочення грошового зобовязання.

Відповідно до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Частиною 2 ст.625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного, позивачем правомірно заявлено вимогу із врахуванням поданих суду уточнень на суму 11,04 грн. інфляційних витрат та 3,21 грн. 3% річних, що підтверджено відповідними розрахунками.

Дані нарахування перевірено судом та визнаються такими, що проведені згідно із вимогами чинного законодавства, такими що підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. (ч.6 ст.232 ГК України).

При цьому, сторони в договорі (зокрема в п.5.8 договору) передбачили, що у разі несплати за надані послуги електрозвязку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню нараховану на суму затриманих платежів за кожну добу затримки згідно з чинним законодавством.

При цьому судом враховується, що діючим законодавством не встановлено розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а передбачено право його встановлення за згодою сторін в договорі .

Однак, ч.2 ст.343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного Закону передбачено що розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, нормами Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено порядок обчислення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та обмеження її розміру, що підлягає стягненню.

Дана позиція викладена також в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 07.04.2008р. №01-8/211 „Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України”, положення, зокрема п.49 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню”.

Враховуючи викладені норми, судом проведено самостійно перерахунок суми пені із врахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла за період прострочення.

Із наявного в матеріалах справи розрахунку пені вбачається, що позивачем при її обрахуванні застосовано ставку Національного банку України за період прострочення без подвійного розміру, тому сума пені при обрахуванні судом, є значно більшими, ніж заявлені позивачем.

Таким чином, пеня в розмірі 20,97 грн. вважається такою, що заявлена правомірно та підлягає стягненню.

Із врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму сумі 35,22 грн., з яких 11,04 грн. інфляційних витрат, 3,21 грн. 3% річних та 20,97 грн. пені.

В позові щодо стягнення 1 281,85 грн., провадження у справі в цій частині підлягає припиненню згідно п.1.1. ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

У відповідності до ст.49 ГПК України витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.1, 12, 44, 49, п.п.1.1 ст.80, ст.82-84, ст.115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Хмельницької філії ПАТ „Укртелеком”, м. Хмельницький до Приватного підприємства „Ремтехніка”, м. Шепетівка про стягнення 1317,07 грн., з яких 1281,85 грн. основного боргу, 11,04 грн. інфляційних нарахувань, 3,21 грн. 3% річних та 20,97 грн. пені, задовольнити частково.

Стягнути із Приватного підприємства „Ремтехніка”, м. Шепетівка, вул. Судилківська,92 (код ЗКПО 32683272) на користь Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Хмельницької філії ПАТ „Укртелеком”, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 13 (код ЗКПО 01182500) 11,04 грн. (одинадцять гривень 04 коп.) інфляційних витрат, 3,21 грн. (три гривні 21 коп.) 3% річних, 20,97 грн. (двадцять гривень 97 коп.) пені, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Провадження у справі в частині стягнення 1 281,85 грн. основного боргу припинити.

СуддяВ.В. Магера

Віддруковано 3 прим.:

1-до матеріалів справи

2-позивачу

3-відповідачу