Рішення № 17620196, 02.08.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.08.2011 Справа № 5024/1252/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Шульженко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Светотехника-Херсон", м. Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Южтехномонтаж", м. Херсон

про стягнення 5100 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача - представник ОСОБА_1 дов. від 30.06.2011 р.

від відповідача - не прибув

Товариство з обмеженою відповідальністю "Светотехника-Херсон" (позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Южтехномонтаж" (відповідач) заборгованість в сумі 5100 грн.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач повторно не направив свого представника в судове засідання, не надав відзив на позов та витребувані судом документи, хоча у відповідності до ст. ст. 64,77 ГПК України був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Як випливає з матеріалів справи позивачем, згідно платіжного доручення №2092 23.06.2009р. було проведено попередню оплату за електричний двигун КМR 132 М6 7,5 Квт в сумі 17000 грн., згідно рахунка №34 від 22.06.2009р.

Оскільки відповідачем поставка електричного двигуна здійснена не була, позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою №1 від 31 березня 2011 року про поставку двигуна протягом семи календарних днів з моменту отримання вимоги.

Вказана вимога надіслана відповідачу 31.03.2011 року, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку №7859 від 31.03.2011 року.

У зв'язку з непоставкою відповідачем електричного двигуна позивач звернувся до

відповідача з листом-вимогою №2 від 11.05.2011р. в якому зазначив, що відмовляється від виконання відповідачем обов'язку по поставці електродвигуна, зазначив, що відповідачем частково було повернуто суму 11900 грн. та пропонував протягом семи календарних днів з моменту отримання вимоги перерахувати 5100 грн. на рахунок позивача.

В зв'язку з неперерахуванням вищезазначеної суми відповідачем в добровільному порядку позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач поставки електродвигуна за який була здійснена передплата, не здійснив, у зв'язку з чим зобов'язаний повернути суму здійсненої передплати в повному обсязі. Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 526,530, 612 ЦК України.

Суд зазначає, що згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності зі ст.ст. 202, 205 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

В силу ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Поняття зобовязання та підстави його виникнення встановлені ст. 509 ЦК України, згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Аналіз фактичних обставин справи в сукупності з наведеними нормами права свідчить про те, що між сторонами виникли господарські відносини, що породили взаємні зобовязання, а саме: зобов'язання позивача здійснити у визначеному розмірі попередню оплату обумовленого товару та зобовязання відповідача з передачі відповідачу товару.

До спірних правовідносин підлягають застосування положення діючого законодавства щодо взаємовідносин купівлі-продажу. Так, у відповідності зі ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем була здійснена відповідачу попередня оплата товару (коньячного спирту), що підтверджується платіжним дорученням №2092 від 23 червня 2009 року на суму 17000 грн.

Судом встановлено, що відповідач станом на 11.05.2011 р. добровільно перерахував позивачу частково суму боргу у розмірі 11900 грн. На момент подання позовної заяви борг відповідача складав суму 5100 грн.

Відповідач не надав доказів поставки позивачу товару та доказів повернення попередньої оплати в повному обсязі.

З обставин справи також випливає, що між сторонами не був встановлений строк виконання відповідачем свого зобовязання щодо повернення отриманої попередньої оплати за товар у разі не виконання обов'язку з поставки товару, у звязку з чим до спірних правовідносин слід застосовувати положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення містить ст. 193 ГК України. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналіз вищевикладених обставин справи свідчить про те, що відповідач не виконав своїх зобовязань з повернення попередньої оплати за товар, який не був поставлений. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими і підлягають задоволенню: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заявлена сума боргу в розмірі 5100 грн. боргу.

Понесені позивачем витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

Керуючись ст.ст.82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Южтехмонтаж" (м. Херсон, вул. Гагаріна,121, р/р 260070169356 в Ф-Я АТ "Укрексімбанк" м. Херсона, МФО 352639, ОКПО 24956520) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Светотехника-Херсон" (м. Херсон, вул. Перекопська,169, р/р №26000101777 МОД "Райффайзен Банк Аваль", м. Херсон 326182, ЄДРПОУ 32021854) заборгованості в сумі 5100 грн., 102 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Немченко

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 03.08.2011р.