Рішення № 17619512, 01.08.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" серпня 2011 р.Справа № 5/17-2168-2011 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АККАРЖА ПЛЮС" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС"

про стягнення 58833,87 грн.

Суддя Погребна К.Ф.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 довіреність від 24.05.2011 року;

Від відповідача: ОСОБА_2 довіреність від 17.09.2009 року;

У судовому засіданні від 18.07.2011 року було оголошено перерву у розгляді справи відповідно до ст.77 ГПК України на 27.07.2011 року та було оголошено перерву у розгляді справи з 27.07.2011 року на 01.08.2011 року.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "АККАРЖА ПЛЮС" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС" 58833,87 грн., з яких, 53085,43 грн. основний борг; 2837,31 грн. штраф, 2361,97 грн. збитків від інфляції та 549,16 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.06.2011 року було порушено провадження у справі №5/17-2168-2011.

Представник відповідача надав до господарського суду відзив, в якому просить суд позов задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 884,56 грн., з підстав викладених у відзиві.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 01.08.2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "АККАРЖА ПЛЮС" (позивач) і товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС" (відповідач) був укладений договір від 03.01.2010 року, відповідно до п.1.1 якого, постачальник (позивач) зобовязується систематично поставляти, а покупець приймати та сплачувати продукцію відповідно до умов договору.

Згідно з умовами п.п. 2.2. договору, продукція сплачується за договірною ціною, діючою на момент відвантаження продукції, які зазначені у прайс листі та є невідємною частиною даного договору.

Умовами п.2.4. договору передбачено, що плата за послідуючий поставлений товар здійснюється на умовах відстрочки платежу в 21 календарних днів.

Відповідно до п.3.4 договору, поставка продукції оформляються товарно-транспортними накладними, відповідно до діючого законодавства.

Відповідно до умов договору позивач поставив замовлений товар відповідачу , що підтверджується накладною №430 від 24.12.2010 року на суму 41319,90 грн., накладною №22 від 13.01.2011 року на суму 5520 грн., накладною №26 від 19.01.2011 року на суму 8850,60 грн., які підписані позивачем та відповідачем та скріплені печаткою.

Також між сторонами по справі складений та підписаний акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 41319,90 грн.

04.02.2011 року, згідно накладної №11124, позивачем була прийнята продукція, що була повернута відповідачем на суму 2605,07 грн.

Таким чином сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 53085,43 коп.

З укладеного між сторонами по справі договору видно (пунктам 7.1, у разі порушення строків оплати за поставлену продукцію п.2.4 договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактичної заборгованості за кожний день прострочення), що між учасниками узгоджено питання щодо стягнення штрафу (пені) та у разі несвоєчасного виконання грошових зобовязань за договором.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір поставки, згідно з якими, позивач зобовязався поставити та передати у власність відповідача товар, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити цей товар з відстрочкою в 21 календарних днів від дати поставки.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Водночас вимогами ч.2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а в силу вимог ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Між тим, вищевстановлені обставини справи свідчать, що за товар, який позивач поставив відповідачу на виконання умов вищевказаного договору, що підтверджується відповідними накладними, які підписані та засвідчені штампом відповідача, останній не розрахувався, з порушенням строків, встановлених умовами укладеного між сторонами договору, у звязку з чим заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар становила 53085,43 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Водночас відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки (пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Розрахунок штрафу (пені), який здійснений позивачем за порушення відповідачем строків оплати поставленого товару, та згідно з яким, сума штрафу (пені) становить 2837,31 грн. перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача, умовам п.7.1 договору та вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Розрахунок 3% річних та індексу інфляції, який здійснений позивачем, та згідно з яким, розмір нарахованих відповідачу 3% річних становить 549,16 грн., а розмір індексу інфляції становить 2361,97 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача (розрахунок наявний в матеріалах справи).

Відзив відповідача в якому останній зазначає, що остання поставка товару відбулась відповідно до накладної №430 від 24.12.2010 року, в подальшому поставок продукції до відповідача не надходило, також відповідач звертає увагу на те, що позивачу було повернуто товар на загальну суму 35151,87 грн., судом не приймається, у звязку з його необґрунтованістю та не доведеністю обставинам викладеним у відзиві.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими і правомірними, такими, що підтверджуються наявними у справі документами, а тому задовольняються господарським судом.

На підставі ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, ст.ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС" (65007, м.Одеса, вул. Старопортофранківська, 117, р/р 26001311165 в АБ «Південний», МФО 328209, код ЄДРПОУ 21023005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АККАРЖА ПЛЮС" (67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Дзержинського, 20, р/р 2600841154 в ООФ Райффайзен банк «Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 322213784) суму основної заборгованості 53085 (пятдесят три тисячі вісімдесят пять) грн. 43 коп., штраф 2837 (дві тисячі вісімсот тридцять сім) грн. 31 коп., інфляційні витрати у розмірі 2361 (дві тисячі триста шістдесят один) грн. 97 коп., 3% річних у розмірі 549 (пятсот сорок девять) грн. 16 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 588 (пятсот вісімдесят вісім) грн. 34 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили, згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Погребна К.Ф.

Рішення підписано 03.08.2011 року.