Ухвала суду № 17619506, 01.08.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

"01" серпня 2011 р. Справа № 21-2/2-10-02

За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) „Ауріс”, Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка;

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) „Соверк”, м. Одеса;

про визнання відсутнього боржника банкрутом.

Господарський суд Одеської області у складі:

судді - ЗЕЛЕНОВА Г.М.,

секретаря судового засідання - Каплун І.О.;

за участю представників сторін:

від Кредитора: не зявився, незважаючи на те, що був повідомлений належним чином;

від боржника: не зявився, незважаючи на те, що був повідомлений належним чином;

ліквідатор: не зявився, незважаючи на те, що був повідомлений належним чином;

від Заявників: ОСОБА_1 представник ПАТ „Укрсоцбанк” згідно довіреності від 24.05.2011 р. № 02-04/169; ОСОБА_2.представник ПАТ „Комерційний банк „Надра” згідно довіреності від 27.07.2011 р.;

СУТЬ СПОРУ: 12.01.2010 р., ТОВ „Ауріс” звернувся до господарського суду із заявою про визнання відсутнього боржника ТОВ „Соверк” банкрутом за спрощеною процедурою банкрутства, відповідно до ст. 52 Закону України „Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі Закон №2343-ХІІ), оскільки останній неспроможний виконати свої грошові зобовязання по сплаті заборгованості по договору від 04.02.2008 р. № 08-01/400 на загальну суму 2228386 грн. 53 коп.

Постановою господарського суду Одеської області від 16.02.2010 р. боржника визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора ТОВ „Ауріс” в особі його представника Величка К. Г., який зобовязаний провести ліквідаційні заходи, передбачені Законом (№2343-ХІІ), надати суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс на затвердження.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.03.2010р. провадження у справі № 2/2-10-02 про банкрутство ТОВ „Соверк” припинено на підставі п. 6 ст. 40 Закону (№2343-ХІІ), ліквідовано та припинено юридичну особу ТОВ „Соверк”.

29.07.2010 р. ПАТ „Укрсоцбанк” звернулося до господарського суду Одеської області з заявою про перегляд ухвали господарського суду Одеської області від 23.03.2010 р. за нововиявленими обставинами.

Ухвалою господарського суду від 26.08.2010р. скасовано ухвалу господарського суду Одеської області про припинення провадження по справі від 23.03.2010 р. по справі № 2/2-10-02 за нововиявленими обставинами та поновлено провадження у справі на стадії ліквідаційної процедури та поновлені повноваження ліквідатора банкрута.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.10.2010 р. ухвалу господарського суду від 26.08.2010 р. скасовано.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.05.2011р., за апеляційною скаргою ПАТ „Укрсоцбанк”, ухвалу господарського суду від 23.03.2010 р. про припинення провадження у справі про банкрутство скасовано та справу направлено на розгляд господарському суду Одеської області.

Справа 2/2-10-02 передана для подальшого розгляду судді Зеленову Г.М.

Як зазначено в Постанові Одеського апеляційного господарського суду від 31.05.2011р.: „частиною 3 ст. 6 Закону (№2343-ХІІ), встановлено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим законом. Частиною 1 ст. 52 Закону (№2343-ХІІ), передбачено, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог, але законодавець не позбавив кредитора від доведення саме безспірності таких його вимог. ] цьому вказана безспірність повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство. Перелік ; документів міститься в частині 8 статті 7 Закону про банкрутство, в якому зокрема зазначається, що кредитор повинен додати до заяви виконавчі документи, чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредитора. За приписами частини 8 статті 1 Закону про банкрутство безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється: списання коштів з рахунків боржника.

Як вбачається із змісту заяви про порушення справи про банкрутство та додатків неї, ініціюючий кредитор обґрунтовував безспірність своїх вимог визнанням боржник суми боргу відповідно до акту звірки взаємних розрахунків від 31.08.2009 р. (т.1, а. с.34) відповіддю ТОВ „Соверк" б/н від 11.11.2009 р. на претензію ТОВ „Ауріс" (т.1, а. с.35), а не надав виконавчих документів чи розрахункових документів, за якими відповідно законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника”.

Представник кредитора відзив на заяву про порушення справи про банкрутства згідно Закону (№2343-ХІІ) та ст. 59 ГПК України з урахуванням Постанови Одеського апеляційного господарського суду від 31.05.2011р. не надав.

Представник боржника та ліквідатор у судові засідання не зявлялись, відзив на заяву про порушення справи про банкрутства згідно Закону (№2343-ХІІ) та ст. 59 ГПК України з урахуванням Постанови Одеського апеляційного господарського суду від 31.05.2011р. не надали, у звязку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

01.08.2011р. до господарського суду надійшло клопотання ПАТ „Укрсоцбанк” ( №25211/2011) відповідно до якого банк заявив клопотання про припинення провадження у справі про банкрутство ТОВ „Соверк”, посилаючись на п. 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 „Про судову практику в справах про банкрутство” та мотивуючи тим, що заявником не надано доказів відсутності ТОВ „Соверк” за його місцезнаходженням.

19.07.2011р. і 01.08.2011р. до господарського суду надійшли клопотання ПАТ „Комерційний банк „Надра” ( №23360/2011 і №25240/2011) про зобовязання ліквідатора подати оголошення в офіційних друкованих органах про визнання ТОВ „Соверк”і відкриття ліквідаційної процедури та заява про визнання кредитором.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ТОВ „Ауріс”, наявні матеріали у справі, господарський суд встановив, що провадження у справі про банкрутство ТОВ „Соверк” за спрощеною процедурою банкрутства підлягає припиненню з наступних підстав:

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону (№2343-ХІІ) та ст. 4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 52 Закону (№2343-ХІІ) у разі, якщо громадянин підприємець боржник або керівні органи боржника юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобовязань.

Ініціюючий кредитор, в підтвердження незнаходження боржника - ТОВ „Соверк” за адресою державної реєстрації, посилається на Довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб Серії АД №128213 відповідно до якої станом на 11.01.2010р. внесений запис №15561440008002358 про внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу. Вказаний запис не є належним доказом відсутності ТОВ „Соверк” за місцезнаходженням (Том 1 аркуш справи 41-45).

Статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Статтею 16 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” (надалі Закон 755-ХV) передбачено, що з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб (підприємців) створюється Єдиний державний реєстр, який містить відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, дати та номеру записів про проведення державної реєстрації юридичної особи, дату та номеру записів про внесення змін до нього, дати видачі або зміни свідоцтва про державну реєстрацію, дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням тощо.

Відповідно до вимог статті 17 Закону (755-ХV), який набув чинності з 01.07.2004 року в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог частин 1, 3 статті 18 вказаного Закону, (755-ХV) якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру , не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (пункт 7 статті 19 зазначеного Закону (755-ХV).

Згідно з частиною 8 статті 19 зазначеного Закону (755-ХV), якщо до Єдиного державного реєстру не внесено запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, то в разі неодержання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу в установлений частиною сьомою цієї статті строк, а також у разі одержання державним реєстратором від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати, яка встановлена для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, або з дати одержання повідомлення від органу державної податкової служби, направити рекомендованим листом юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Саме зазначений запис державного реєстратора є доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.

Виходячи з вимог ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідна правова позиція викладена у Пункті 105 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року „Про судову практику в справах про банкрутство”.

Заявником на день подання заяви про банкрутство ТОВ „Соверк” (12.01.2010р.) не надано господарському суду відомостей податкового органу про останню дату подання боржником податкової звітності та не надано належних доказів, які б свідчили про наявність інших ознак відсутності підприємницької діяльності боржника - ТОВ „Соверк” (Том 1 аркуш справи 48).

Крім того, відповідно довідки ДПІ у Київському районі м. Одеси за №18804/9/10-0 від 18.07.2011р. ТОВ „Соверк” осатаню податкову звітність по ПДВ за 07.2009р. подало 20.08.2009р. №68960. В той час, як ст. 52 (№2343-ХІІ) передбачає ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування безспірних вимог до боржника ініціюючий кредитор - ТОВ „Ауріс” посилається на договори купівлі продажу ячменю та пшениці № 08-01/400 від 04.02.2008 р., № Я 07/03-08/2 від 07.03.2008 р., № 31/03-08 П від 31.03.2008 р. в сумі 2228386, 53 грн., та актом звірки взаєморозрахунків від 31.08.2009р., відповіддю на претензію (Том 1 аркуш справи 15-17, 34,35).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону (№2343-ХІІ), яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора ( кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно ст. 1 Закону України (№2343-ХІІ) : „кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів)”.

Статтею 1 Закону (№2343-ХІІ) передбачено, що вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ) містить загальні норми, а стаття 52 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

За змістом ч.3 ст.6 та ч.ч. І, 8 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ) справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність.

Відповідно до Закону (№2343-ХІІ) вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 17.10. 2006р. у справі № 3/157.

Визнана у встановленому порядку претензія виключена з переліку документів за якими проводиться виконання органами державної виконавчої служби відповідно до Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про виконавче провадження” та деяких інших законодавчих актів щодо виконання судових рішень, який набрав чинності з 14.04.2006. Отже, з дати набрання чинності цим законом претензія до боржника та її визнання боржником не приймаються органами державної виконавчої служби, як виконавчі документи.

Крім того, з 14.04.2006р. також набула чинності нова редакція ст. 8 ГПК України, вказана стаття на даний час не передбачає можливості примусового стягнення заборгованості за претензією яка визнана боржником, державною виконавчою службою, в порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження”

Відповідно до Закону (№2343-ХІІ ) вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими. Згідно із ст.3 Закону України „Про виконавче провадження” визнана претензія не є виконавчим документом. Отже, заява ініціюючого кредитора про визнання ТОВ „Соверк” банкрутом, подана за відсутності безспірних вимог до боржника так, як чинне законодавство про виконавче провадження та ГПК України не відносять, визнану у встановленому порядку претензію до переліку виконавчих документів.

Таким чином, ініціюючим кредитором - ТОВ „Ауріс”, при зверненні до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою не надано доказів відсутності юридичної особи - ТОВ „Соверк” за її місцезнаходженням, ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, та безспірних вимог до боржника, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, а тому у господарського суду відсутні правові підстави подальшого провадження у справі про банкрутство із застосуванням до боржника спрощеної процедури банкрутства, передбаченої ст.52 Закону (№2343-ХІІ), у звязку з чим провадження у справі про банкрутство ТОВ „Соверк”, як відсутнього боржника підлягає припиненню.

Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (№2343-ХІІ) (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору), як це передбачено Пунктом 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 „Про судову практику в справах про банкрутство”.

Клопотання ПАТ „Комерційний банк „Надра” про зобовязання ліквідатора подати оголошення в офіційних друкованих органах про визнання ТОВ „Соверк”і відкриття ліквідаційної процедури та заява про визнання кредитором, господарським судом не розглядаються у звязку з припинення провадження у справі про банкрутство

Керуючись ст. 1, 5-7, ч.7 ст.12, ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 68, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі № 21-2/2-10-02 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю „Соверк” (65104, Одеська область, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд.80, код ЄДРПОУ 32470263 ) припинити за відсутністю предмету спору.

2. Припинити ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю „Соверк”.

3. Припинити повноваження ліквідатора ТОВ „Соверк” Ліквідатором представника ініціюючого кредитора - Величко Костянтина Григоровича.

4. Скасувати дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою господарського суду від 12.01.2010р.

5. Копію ухвали надіслати: заявнику-кредитору, боржнику, ліквідатору Велічко К.Г., ДПІ у Київському районі м. Одеси, Відділу з питань банкрутства в Одеській області, державному реєстратору Виконавчого комітету Одеської міської ради (для внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Соверк” (65104, Одеська область, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 80, код ЄДРПОУ 32470263 ), банкам боржника: ПАТ „Укрсоцбанк”, ВАТ Комерційний банк „Надра”.

Суддя Зеленов Г.М.

наручно