Рішення № 17619405, 03.08.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.11 Справа№ 5015/3966/11

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Тернопільський радіозавод «Оріон», м.Тернопіль

до відповідача: Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця», м.Львів

про стягнення 385343,80 грн

Суддя Кітаєва С.Б.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Представники сторін

від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність від 10.06..2011 р )

від відповідача: ОСОБА_2 представник (довіреність від 12.07.2011 р)

Права та обов»язки, передбачені ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України, суд роз»яснив представникам сторін. Заяви про відвід судді від сторін не надходили .

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Тернопільський радіозавод «Оріон», м.Тернопіль, звернулось з позовом до відповідача, Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця», м.Львів, про стягнення 385343,80 грн. заборгованості , у тому числі : за поставлений товар (основний борг) -358384,00 грн, пеня 9359,71 грн, інфляційні 13976,98 грн, 3 % річних 3623,11 грн.; просить за рахунок відповідача відшкодувати судові витрати по справі.

Ухвалою від 18.07.2011 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 03.08.2011р. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в зазначеній ухвалі.

В судове засідання 03.08.11 р позивач явку повноважного представника забезпечив. З підстав, наведених у позовній заяві просить заявлені вимоги задоволити. Стверджує, що на виконання зобов»язань за договором поставки №20/160 від 20.09.2010 року, укладеного з відповідачем, позивач поставив партію товару на загальну суму 358384,00 грн по товарно-транспортній накладній №223 від 29.12.2010 року. За умовами договору відповідач зобов»язаний був провести розрахунок з позивачем за поставлений товар не раніше сорока п»яти банківських днів після дати поставки товару. Однак, розрахунку відповідач у встановлені договором строки не провів. Позивач звертався до відповідача з вимогою (вих..№010/127 від 28.02.23011 р) оплатити суму боргу в розмірі 358384,00 грн. Вимога одержана відповідачем 02.03.2011 р , що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. У відповіді на вимогу відповідач визнав за собою борг в розмірі 358384,00 грн, повідомив , що такий буде оплачено при наявності фінансування. Станом на момент звернення з позовом до суду борг становив 358384,00 грн. За прострочку виконання грошового зобов»язання, відповідно до п.9.4 договору , за період з 10.03.11 р ( після спливу 7-ми днів від дня одержання вимоги) по 10.07.2011 р (включно) позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 9359,71 грн., вимогу про стягнення якої просить задоволити.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України позивачем нараховано за період, березень 2011 р - червень 2011 року, інфляційні втрати в сумі 13976,98 грн, та 3 % річних від простроченої суми за період з 10.03.2011 р по 10.07.2011 р в сумі 3623,11 грн, вимоги про стягнення яких просить задоволити.

Відповідач подав відзив від 02.08.2011 р №НХ-2869 »на позовну заяву ПАТ «Тернопільський радіозавод »Оріон»до ДТГО «Львівська залізниця»про стягнення 385343,80 грн», у якому помилково, як з»ясовано, посилається на укладений 21.06.2010 року між сторонами договір поставки №Л/НХ-10710/НЮ та стверджує, що згідно цього договору постачальник (позивач) поставив покупцю (відповідачу) товар відповідно до Специфікації №1 (Додатку №1 до Договору) на суму 358384,00 грн (накладна №223 від 29.12.2010 р). Пояснює, що відповідачем не погашено суму основного боргу через відсутність фінансування та наявність значної кредиторської заборгованості за поставлені товарно-матеріальні цінності в сумі 36922,0 тис.грн ( довідка додається), відповідно сума боргу станом на 12.07.2011 р становить 358384,00 грн. Підтверджує, що зауважень щодо нарахування 3% річних в сумі 3623,11 грн, пені в сумі 9359,71 грн, інфляційних втрат в сумі 13976,98 грн не має. На підставі наведеного, керуючись ст.233 ГК України просить врахувати складний фінансовий стан відповідача, зменшити розмір пені на 50%, тобто на 4679,86 грн ( стягнути пеню в розмірі 4679,85 грн) та на підставі ст.ст.83,121 ГПК України розстрочити виконання рішення на 3 місяці рівними частинами ( клопотання додається).

Представник позивача заперечив проти зменшення розміру нарахованої пені та розстрочки виконання судового рішення на стадії його прийняття, просить суд зважити й на фінансові інтереси позивача та те, що позивач намагався мирним шляхом врегулювати спір, у зв»язку з чим звертався до відповідача з листом-вимогою в лютому 2011 року про сплату лише боргу в семиденний термін від дня пред»явлення вимоги, попереджав, що у випадку невиконання заявлятиме позов про стягнення не лише боргу, а й пені та інфляційних і 3% річних. Жодного платежу в погашення боргу відповідач не здійснив.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд встановив наступне.

Згідно із Законом України «Про акціонерні товариства»та рішенням загальних зборів акціонерів товариства від 15.04.2011року , Відкрите акціонерне товариство «Тернопільський радіозавод «Оріон»17 травня 2011 року змінило найменування на Публічне акціонерне товариство «Тернопільський радіозавод «Оріон». Зміни зареєстровані у ЄДРПОУ, що підтверджується Довідкою АА №503719, виданою 18.05.2011 року.

Підставою заявлених позивачем вимог є Договір поставки №20/160 , укладений 20.09.2010 року між Державним територіально-галузевим об»єднанням «Львівська залізниця»в особі відокремленого підрозділу «Служба матеріально-технічного постачання»( покупець) та Відкритим акціонерним товариством «Тернопільський радіозавод «Оріон» (постачальник).

За умовами договору (п.1.1.) постачальник зобов»язується поставити та передати у власність покупця , а покупець прийняти й оплатити певний товар, в асортименті та кількості відповідно до Специфікації №1, що є Додатком №1 до даного Договору та його невід»ємною частиною.

Найменування Товару : апаратура передавальна радіомовлення, телебачення та радіозв»язку (переносні радіостанції, радіостанції однакабінні поїзні локомотивні, акумуляторні батареї) ( п.1.2).

Виробник Товару ; Країна: ВАТ «Тернопільський радіозавод «Оріон»Україна ( п.1.3) .

Відповідно до п.4.1 , ціна Товару визначається даним Договором і приймається Сторонами в національній валюті України гривні. Постачання здійснюється за цінами, передбаченими у Специфікації №1 ( Додаток №1).

Відповідно до п.4.2 Договору сума даного Договору на момент його підписання складає 358 384,00 грн (триста п»ятдесят вісім тисяч триста вісімдесят чотири гривень 00 коп.), в тому числі ПДВ 20 % - 59730,67 грн (п»ятдесят дев»ять тисяч сімсот тридцять грн..67 коп.).

Відповідно до п.5.4 Договору датою поставки Товару вважається дата підписання Сторонами видаткової накладної.

Оплата за поставлений Товар по даному Договору проводиться Покупцем не раніше 45 (сорока п»яти) банківських днів після дати поставки товару ( п.6.1 Договору).

Датою оплати вважається дата перерахування Покупцем коштів на рахунок Постачальника ( п.6.2Договору).

Умовами п.9.4 Договору передбачено, що в разі несвоєчасної оплати за поставлений Товар, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від його вартості за кожен день прострочення.

Сплата штрафних санкцій не звільняє Сторони від виконання взятих на себе зобов»язань ( п.9.6 Договору).

Договір ( п.12.1) набирає чинності з моменту його підписання і діє один рік.

Сторонами укладено Додаток №1 до Договору №20/160 від 20.09.10 р, іменований як Специфікація №1 на поставку товару, вартістю 358 384,00 грн з ПДВ.

На виконання зобов»язань за зазначеним Договором позивачем було поставлено відповідачу партію товару на загальну суму 358384,00 грн, що підтверджується товаро-транспортною накладною №223 від 29.12.2010 р. Поставлений по зазначеній накладній товар відповідає товару, вказаному у Специфікації №1 до договору. Товарно-транспортна накладна №223 від 29.12.2010 р, як на підставу поставки, містить посилання на Договір поставки №20/160 від 20.09.2010 року.

Факт отримання товару вартістю 358384,00 грн від позивача по товаро-транспортній накладній №223 від 29.12.2010 року на підставі договору поставки №20/160 від 20.09.2010 р відповідач не заперечив і не спростував належними доказами.

Відповідно до п.6.1 Договору оплату за отриманий товар по цьому Договору відповідач зобов»язувався провести не раніше сорока п»яти банківських днів після дати поставки товару.

Згідно з ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов»язку не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги , кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов»язок у семиденний строк від дня пред»явлення вимоги, якщо обов»язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.2 ст.530 ЦК України та п.6.1 Договору у позивача виникло право вимагати від відповідача провести оплату за товар після спливу сорока п»яти банківських днів від дати поставки товару.

З матеріалів справи вбачається , що 28.02.2011 року позивач скерував відповідачу Вимогу №010/127 про сплату суми боргу в розмірі 358384,00 грн у семиденний строк від дня пред»явлення вимоги. Позивач попереджував відповідача, що у разі невиконання вимоги або відмови задовольнити вимогу у встановлений законом семиденний строк від дня її пред»явлення , позивач буде змушений звертатися до господарського суду з позовною заявою про стягнення суми боргу за поставлений товар з урахуванням індексу інфляції, трьох процентів річних від простроченої суми, неустойки та судових витрат. Вимога отримана відповідачем 02.03.2011 р , що підтверджується наявним у справі повідомленням про вручення рекомендованої поштової кореспонденції.

Однак, відповідач не розрахувався з позивачем за отриманий товар ні в строки встановлені договором, ні в семиденний строк від дня пред»явлення вимоги. На момент звернення позивача з позовом до суду основний борг склав 358384,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України підставами для виникнення прав та обов»язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦК України цивільні обов»язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Згідно з вимогами ч.1 ст.221 ГК України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов»язання, якщо він не виконав дій, що випливають із змісту зобов»язання.

Згідно із ст. 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Вимога позивача про стягнення 358384,00 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов»язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ч.1 ст.612).

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Відповідно до п 9.4 Договору, в разі несвоєчасної оплати за поставлений товар, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ від його вартості за кожен день прострочення.

За прострочення виконання грошового зобов»язання відповідачеві нараховано позивачем пеню за період з 10.03.2011 року (після спливу 7-ми днів від дня одержання вимоги) по 10.07.2011 р ( включно) на суму 9359,71 грн.

Відповідач зауважень щодо нарахування пені в сумі 9359,71 грн. не має, що підтвердив у відзиві та його представник у засіданні.

Під час розгляду справи суд дійшов висновку щодо підставності стягнення з відповідача пені за прострочення оплати поставленого йому товару, оскільки її нарахування передбачено п.9.4 договору, ч.ч.1,2 ст.193,217,230-231 ГК України, ст.ст.549-551 ЦК України, ст.ст.1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань». Нарахування пені проведено із врахуванням положень ч.6 ст.232 ГК України.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання (ч.1 ст.625 ЦК). Відповідно.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Позивачем правомірно заявлено вимоги про стягнення інфляційний втрат за період з березня 2011 р по червень 2011 р на суму в сумі 13976,98 грн та 3% річних за період з 10.03.2011 р по 10.07.2011 р в сумі 3623,11 грн. Зазначені вимоги підлягають задоволенню повністю. Зауважень щодо нарахування 3% річних в сумі 3623,11 грн та інфляційних втрат в сумі 13976,98 грн. відповідач не має, що підтвердив у відзиві та його представник в судовому засіданні.

Заявлені позивачем вимоги документально обґрунтовані , підставні та такі, що підлягають до задоволення.

Стосовно клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки на 50%, розстрочки виконання судового рішення ,суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Водночас згідно з ч.1 ст.233 ГК України при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов»язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов»язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) , яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов»язання ( п.3 ч.1 ст.83 ГПК України), господарський суд повинен об»єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов»язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов»язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов»язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони ( в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов»язання, негайного добровільного усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому , зменшення розміру неустойки є правом господарського суду, а обставини застосування даної норми є оціночними та водночас потребують відповідного доведення заінтересованою стороною з урахуванням приписів статей 32-34 ГПК України . Така позиція, вбачається, зокрема, з постанов Вищого господарського суду України від 16.03.2011 р №22-274, від 20.04.2011 №4/110-38.

В обґрунтування обставин через які подано клопотання, відповідач подав Довідку від 02 серпня 2011 року №НХ-2867 відокремленого підрозділу «Служба матеріально-технічного постачання»Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця», у якій йдеться про те, що «станом на 02.08.2011 кредиторська заборгованість за отримані товарно-матеріальні цінності по відокремленому підрозділу «Служба матеріально-технічного постачання»Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця»становить 36922,0 тис. грн., у тому числі прострочена на суму 23635,0 тис.грн».

Однак, стороною ( відповідачем) у даній справі є юридична особа - Державне територіально-галузеве об»єднання «Львівська залізниця», а не її відокремлений підрозділ. Стягнення за рішенням суду відбувається на користь юридичної особи чи з юридичної особи. Документів, які б підтверджували важкий фінансовий стан саме юридичної особи (відповідача у справі) суду не надано. Відтак, відповідачем не доведено, що обставини на які він покликається у клопотанні, є винятковими. Слід зазначити і те, що довідка на яку іде посилання, підписана особою , посадове становище якої та повноваження якими ця особа наділена, не підтверджено документально ( перед словами «Начальник служби»зроблено помітку у вигляді риски, яка свідчить що не азначена посадова особа підписала для суду довідку від 02.08.2011 р №НХ-2867).

Суд бере до уваги й ступінь виконання відповідачем зобов»язань за договором. Отриманий товар не оплачений навіть частково. При цьому ні в строки , вказані у договорі, ні в семиденний строк від дня пред»явлення позивачем вимоги про сплату боргу, хоч позивач попереджував , що у випадку невиконання вимоги буде звертатись до господарського суду про примусове стягнення не лише боргу, а й пені , інфляційних та 3 % річних. Доказів оплати суми основного боргу ні до порушення провадження у справі, ні в ході судового розгляду суду не надано, хоча з факту подання позовної заяви вбачається вимога позивача, адресована відповідачеві, провести оплату.

Слід також зазначити, що пеня нарахована в межах шестимісячного строку ( після спливу семи днів від дня пр»явлення вимоги). Відповідач не має зауважень щодо нарахування пені. Позивач категорично заперечує проти зменшенні пені, як і проти розстрочки виконання рішення на стадії його прийняття, просить зважити, що станом на даний час за поставлений товар на рахунок позивача не поступило жодних коштів, а відтак, врахувати і його (позивача) інтереси. Відтак, із врахуванням обставин даної конкретної справи,документів поданих позивачем на обґрунтування обставин у клопотанні , виходячи із наведених вище правових норм, суд не вбачає підстав для зменшення розміру нарахованої пені.

Щодо розстрочки виконання рішення , то враховуючи вище наведене та те, що не доведено наявності виняткових обставин у відповідача , які унеможливлюватимуть чи робитимуть неможливим виконання судового рішення, суд не вбачає підстав на даній стадії судового процесу розстрочувати його виконання.

Поряд з цим, суд зауважує, що відповідач не позбавляється права на звернення до суду із відповідною заявою у порядку ст.121 ГПК України.

Клопотання від 02 серпня 2011 року №НХ-2867 задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати суд покладає на відповідача

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4-3, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82,83,84,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1.Відмовити відповідачу у задоволенні клопотання від 02 серпня 2011 р №НХ-2868.

2.Позов задоволити повністю.

3.Стягнути з Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця»(79007, м.Львів, вул.Гоголя 1, код ЄДРПОУ 010599900) на користь Публічного акціонерного товариства «Тернопільський радіозавод «Оріон»(46023, м.Тернопіль, вул.15 Квітня 6, код ЄДРПОУ 22607719) 385343,80 грн. заборгованості, з них : за поставлений товар (основний борг) -358384,00 грн, пеню 9359,71 грн, інфляційні втрати 13976,98 грн, 3% річних 3623,11 грн; 3853,44 грн. держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В судовому засіданні 03.08.11 р оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повне рішення складено 08.08.11 р.

Суддя Кітаєва С.Б.