Рішення № 17619329, 27.07.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.11 Справа№ 5015/2594/11

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват-Дистрибуція", м.Чернігів, Чернігівська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Денді-Львів", м.Львів-Винники

про стягнення 103071,71 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. представник (довіреність б/н від 18.02.2011р.);

від відповідача: не зявився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Віват-Дистрибуція", м.Чернігів, Чернігівська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Денді-Львів", м.Львів-Винники про стягнення 103071,71 грн., з яких 98 972,65 грн. основний борг, 2 955,14 грн. пеня, 1 143,92 грн. три проценти річних.

Ухвалою суду від 19.05.2011р. прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 08.06.2011р. Ухвалою суду від 08.06.2011р. було продовжено строк розгляду спору до 02.08.2011р. та відкладено розгляд справи на 27.07.2011р., з підстав вказаних в даній ухвалі.

Представник позивача в судовому засіданні просив припинити провадження у справі в частині стягнення 1 000,00 грн. основного боргу, оскільки відповідачем 10.05.2011р. здійснено часткову оплату в сумі 1 000,00 грн., в решті позовних вимог підтримав повністю, просив позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання повторно не зявився, вимоги ухвал суду від 19.05.2011р. та 08.06.2011р. не виконав, причин неявки не повідомив. Про порушення провадження у справі відповідач належним чином був повідомлений, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №79026 0251498 5 від 20.05.2011р. вручено 25.05.2011р. та №79026 0256781 7 від 20.05.2011р. вручено 25.05.2011р. Про відкладення розгляду спору відповідач належним чином був повідомлений, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №79026 0260936 6 від 23.06.2011р. вручено 29.06.2011р. та №79026 0261214 6 від 23.06.2011р. вручено 29.06.2011р.

Станом на 27.07.2011р. відзив, заяви, докази сплати боргу, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи на адресу господарського суду від відповідача не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив:

12.01.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віват-Дистрибуція" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Денді-Львів" (покупець) було укладено договір поставки №ВД-0487 (далі по тексту договір поставки), відповідно до якого продавець продає (передає) канцелярські товари шкільного та офісного асортименту: письмове приладдя, інструменти для креслення, фарби, клей, папки, паперово-білові вироби, офісне приладдя, настільні ділові аксесуари і таке інше, в асортименті, кількості та по ціні, вказаній у кожній видатковій накладній, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець приймає і оплачує ці товари в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно п.1.2. договору поставки орієнтована сума цього договору становить 150 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість. У разі перевищення орієнтованої суми цього договору остаточна сума визначається в додатковій угоді до цього договору, виходячи із загальної вартості замовлених і поставлених товарів згідно підписаних сторонами видаткових накладних в період дії цього договору.

Відповідно до п.2.4. договору поставки передача товарів (передача-приймання) здійснюється у пункті їх отримання покупцем. Передача-приймання товарів проводиться уповноваженими представниками сторін та оформляється шляхом підписання видаткової накладної.

Згідно п.3.2. та п.3.3. договору поставки вартість кожної партії товару, що поставляється згідно з цим договором, визначається в рахунку-фактурі та видатковій накладній. Вартість товарів включає в себе ПДДВ, вартість тари, пакування та маркування. Оплата кожної партії товарів здійснюється покупцем за безготівковим розрахунком шляхом передплати всієї суми на розрахунковий рахунок продавця, згідно наданого ним рахунку-фактури. Рахунок-фактура дійсний протягом 3 (трьох) днів з моменту надання його продавцем.

За умовами п.3.4. договору поставки сторони проводять звірку розрахунків за минулий квартал протягом 15 (пятнадцяти) календарних днів з дня надання продавцем відповідного акту-звірки розрахунків.

Позивач на виконання умов договору передав у власність відповідачу товар на загальну суму 347 540,10 грн. згідно видаткових накладних за період з 18.01.2010р. по 29.12.2010р.

Проте відповідач порушив свої зобов'язання, сплативши неповну суму поставленого товару, відтак, основний борг відповідача перед позивачем за поставлений товар станом на дату складання позовної заяви 04.05.2011р. становив 98 972,65 грн.

10.05.2011р. відповідач сплатив ще 1 000,00 грн., отже борг станом на 27.07.2011р. складає 97 972,65 грн.

Відтак, в частині позовних вимог про стягнення 1 000,00 грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, в звязку з відсутністю предмету спору відносно цієї суми.

Позивач керуючись умовами ст.ст.526,231 ГК України, у звязку із простроченням оплати за отриманий товар нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку складає 2 955,14 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 1 143,92 грн. 3% річних.

Отже, загальна сума заборгованості становить 102071,71 грн., з яких 97 972,65 грн. основний борг, 2 955,14 грн. пеня, 1 143,92 грн. три проценти річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Факт поставки підтверджується видатковими накладними за період з 18.01.2010р. по 29.12.2010р., на загальну суму 347 540,10 грн., які підписані сторонами (оригінали оглянуто в засіданні, копії знаходяться в матеріалах справи). Представник відповідача -Крет Д.Г. отримував товар на підставі виданих йому доручень на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Проте, відповідач порушив свої зобов'язання, сплативши неповну суму поставленого товару, відтак, основний борг відповідача перед позивачем за переданий (поставлений) товар станом на дату складання позовної заяви 04.05.2011р. складав 98 972,65 грн.

10.05.2011р. відповідач сплатив 1000,00 грн. відтак борг становить 97 972,65 грн.

В частині позовних вимог про стягнення 1 000,00 грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, в звязку з відсутністю предмету спору відносно цієї суми.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача залишку боргу в сумі 97 972,65 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно позивачем правомірно нараховано відповідачу три проценти річних в сумі 1 143,92 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені слід зазначити наступне:

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", на який покликається позивач у позовній заяві та розрахунку штрафних санкцій, не є спеціальним законом в розумінні ч.4 ст.231 ГК України, яким встановлюється розмір пені щодо конкретних правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання основного зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст.258 ЦК України).

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. № 543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Враховуючи вищенаведені норми, виконання даного зобов'язання не може бути забезпечене пенею, оскільки між сторонами не було письмово укладено договору, який би встановлював розмір пені за прострочення виконання зобов'язання, відтак не досягнуто згоди щодо її застосування у випадку несвоєчасного виконання грошового зобов'язання.

Як вбачається з розділу 5 «Відповідальність сторін і гарантії»договору поставки № ВД-0487 від 12.01.2010р., в ньому немає пункту про стягнення пені за несвоєчасне виконання покупцем грошового зобов»язання по оплаті отриманого товару.

Отже, в задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 2 955,14 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За умовами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, а саме до стягнення підлягає 97 972,65 грн. основного боргу та 1 143,92 грн. три проценти річних.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача згідно ст.49 ГПК України пропорційно до задоволених позовних вимог, а також враховуючи, що 1000,00 грн. була сплачена до подання позовної заяви до суду.

Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 547, 599, 610-612, 625, 627-629, 712 ЦК України, ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 43, 22, 33, 34, 43, 49, 75, п.1-1 ст.80, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Денді-Львів" (юридична адреса: 79495, Львівська область, м.Львів, м.Винники, вул.Левицького, буд.4, кв.4; фактична адреса: 79026, м.Львів, вул.В.Великого, 4; р/р 26001238701001 в КБ "Приватбанк" м.Львів; МФО 325321; код ЄДРПОУ 20820356) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват-Дистрибуція" (14000, Чернігівська область, м.Чернігів, вул.Гетьмана Полуботка, 18; р/р 260018962 в ВАТ "ЕРСТЕ; МФО 380009; код ЄДРПОУ 36823163) 97 972,65 грн. основного боргу; 1 143, 92 грн. три проценти річних, 991,16 грн. держмита та 226,94 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 1 000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

4. В частині стягнення 2 955,14 грн. пені відмовити.

5. Наказ видати згідно вимог ст.116 ГПК України, після набрання рішенням суду законної сили.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.