Рішення № 17617566, 05.08.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2011 р.

Справа № 5004/1266/11 за позовом Товариства обмеженої відповідальності "ОТП Факторинг Україна"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгазбуд"

про стягнення 1 290 032,64 грн.

Суддя С.В.Костюк

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, довіреність від 01.11.2010р.

від відповідача: н/з

Права та обовязки учаснику судового процесу розяснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення, відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Позивач Товариство обмеженої відповідальності "ОТП Факторинг Україна" звернувся з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгазбуд" 1290032,64 грн., з яких: 1051414,57 грн. заборгованість по кредиту, 108585,91 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 130032,16 грн. - пеня за невиконання умов договору.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу, зазначає, що 18.07.2008р. між ЗАТ "ОТП Банк" (правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк") та ТзОВ "Волиньгазбуд" було укладено кредитний договір № СМ-SМЕ А00/036/2007.

Відповідно до договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 18.03.2011р. та договору відступлення права вимоги від 18.03.2011р. ПАТ "ОТП Банк" відступило, а ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло право вимоги за кредитним договором № СМ-SМЕ А00/036/2007 від 18.07.2007р. та договором іпотеки № PM-SME A 00/035/2007 від 18.07.2008р. укладеними між ПАТ "ОТП Банк" та ТзОВ "Волиньгазбуд".

ПАТ "ОТП Банк" свої зобовязання за договором виконав, надав відповідачу кредит в розмірі 145000 дол. США. Відповідач належним чином не виконує свої зобовязання по сплаті кредиту, внаслідок чого станом на 03.06.2011р. заборгованість ТзОВ "Волиньгазбуд" становить 1290032,64 грн.

При обґрунтуванні заявленої вимоги посилається на норми Цивільного кодексу України, умови кредитного договору та договору відступлення права вимоги.

Відповідач вимог ухвал суду не виконав, письмових пояснень по суті заявленого позову суду не подав, в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 4301802806242 (а.с.49). Однак не скористався своїм правом взяти участь в судовому засіданні, як це передбачено ст. 22 ГПК України.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про розгляд справи 01.08.2011р., суд на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

З наданих суду матеріалів, пояснень представника позивача, вбачається наступне:

18.07.2007р. між ЗАТ «ОТП Банк»(правонаступником, якого є ПАТ «ОТП Банк»), (Кредитор) та ТзОВ «Волиньгазбуд»(Позичальник) було укладено кредитний договір №СМ -5МЕ А00/036/2007, відповідно до якого Банк надав позичальнику кредит в розмірі 145 000,00 доларів США. на проведення ремонту нерухомого майна до 16.07.2014р. під 5% річних за користування кредитом.

Відповідно до п. 1.1. Банк надає позичальнику кредит у розмірі та валюті визначеній частиною 1 даного договору, а позичальник приймає та зобовязується належним чином використовувати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобовязання, визначені договором.

В забезпечення виконання зобовязання між сторонами 18.07.2007р. укладено договір іпотеки, предметом якого є гараж та адміністративне приміщення /літера А-1/, загальною площею 413 кв. м., за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Львівська, буд. 152-В та належить іпотекодавцю на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 06.05.2005р., виданим на підставі рішення виконкому Луцької міської ради від 28.04.2005р. №136. та зареєстрованим в комунальному підприємстві «Волинське бюро технічної інвентаризації»за реєстраційним номером 10883538, 25.05.2005р. в реєстраційній книзі №24, номер запису 1056. Вартість предмету іпотеки склала 1263780 грн. (п. 3.2. договору іпотеки).

18.03.2011р. між ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" (Покупець) та АТ «ОТП Банк»(Продавець) було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю (а.с.19-38), яким передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець продає (переуступає) покупцю права на кредитний портфель, який включає в себе кредитні договори, а покупець приймає такий кредитний портфель та зобовязується сплатити на користь продавця винагороду (ст. 3 п. 3.1 договору купівлі продажу).

Пунктом 3.3. договору купівлі продажу, визначено права, що переходять до покупця за кредитними договорами, а саме: покупець набуває усі права вимагати за кредитними договорами, що є дійсними на дату набрання чинності, включаючи, але не обмежуючись правами вимоги до боржників щодо сплати суми основного боргу, сплати процентів, нарахованих на суму основного боргу; а також сплати штрафних санкцій. Право нараховувати проценти та штрафні санкції на суму основного боргу за кредитними договорами з дати набрання чинності. На умовах передбачених договором комісії право вимагати від продавця перерахування будь яких та усіх коштів, отриманих ним від боржників в результаті заставного майна.

18.03.2011р. між ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" (Фактор) та АТ «ОТП Банк»(Клієнт) було укладено договір про відступлення права вимоги (а.с.39-43), яким визначеного, що у звязку з укладенням договору купівлі продажу кредитного портфелю від 18.03.2011р. між фактором та клієнтом, за яким клієнт передав фактору право вимоги за кредитним договором, перелік яких міститься в додатку №1 до даного договору, укладеними між клієнтом та позичальниками клієнт (в договорах забезпечення іменується «Іпотекодержатель»чи «Заставодержатель») та боржниками/третіми особами (в договорах забезпечення іменуються - «Іпотекодавець(вці)»чи «Заставодавець(вці)») сторони домовились про те, що клієнт передає та відступає фактору сукупність прав, належних клієнту за договорами забезпечення, включаючи, але не обмежуючись правом звертати стягнення на заставне майно.

Пунктом 1.5.1 ч.2 кредитного договору визначено, що погашення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів, шляхом безготівкового перерахування на поточний та/чи транзитний рахунок.

Свої зобовязання по наданню кредиту банком виконано в повному обсязі.

Відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість по кредиту в сумі 1290032,64 грн.

Відповідно до п. 1.9.3.1. кредитного договору у випадку невиконання умов кредитного договору Банк вправі вимагати дострокового виконання Боргових зобов'язань в цілому, чи у визначеній Банком частині (надалі Вимога). При цьому виконання боргових зобов'язань повинно бути проведено протягом 30 календарних днів з дати одержання Позичальником відповідної вимоги.

18.05.2011р. за вих.№3863 позивачем на адресу ТзОВ "Волиньгазбуд" направлено досудову вимогу про погашення зобовязання за кредитним договором № СМ -5МЕ А00/036/2007 від 18.07.2005р. у сумі 148392,22 дол. США., яка одержана відповідачем 19.05.2011р., проте залишена без відповіді та задоволення (а.с.18).

Згідно ст.16 Цивільного кодексу України у позивача є право захисту порушеного свого майнового права шляхом стягнення кредитних коштів за рішенням суду.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

В силу загальних положень ст.193 Господарського кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встан?овлено договором або законом?. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 ст. 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 516 Цивільного кодексу України визначає порядок заміни кредитора у зобов'язанні:

1. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Договір підписаний сторонами, що свідчить про їх волевиявлення на укладення, предметом судового розгляду не був, в судовому порядку недійсним не визнавався.

Приписами ч.1 ст. 1056 -1 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як вбачається з розрахунку позивачем нараховано відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 108585,91 грн. за період з 17.10.2010року по 02.06.2010 року.

Відповідно до п. 4.1.1. кредитного Договору за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплаті пороцентів за користування кредитними коштами, у визначені цим договором строки, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі 1 % (одного відсотка) від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожний день прострочення».

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань ” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно уточненого розрахунку позивачем сума пені з врахуванням подвійної облікової ставки за період з 18.03.2011р. по 02.06.2011р. становить 5598,61 грн.

Враховуючи те, що заборгованість підтверджена матеріалами справи, уточнена сума пені нараховано згідно п. 4.1.1., вимога позивача підлягає частковому задоволеню на суму 1165599,09 грн.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, то судові витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню з відповідача пропорційно задоволених вимог відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 174, 193, 230, 232 ГК України, ст.ст. 11, 509, 512, 513, 514, 516, 526, 549, 610, 1046, 1048, 1054, 1056 -1 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгазбуд" (43000, м. Луцьк, Волинська область, вул. Львівська 152-б, ЄДРПОУ 02127319) на користь Товариства обмеженої відповідальності "ОТП Факторинг Україна" (м. Київ, вул. Фізкультури,28-д, р/р №26507002333333 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, код 36789421) 1165599,09 грн., з яких: 1051414,57 грн. заборгованість по кредиту, 108585,91 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 5598,61 грн. - пеня за невиконання умов договору, а також 11165,99 грн. витрат по оплаті державного мита та 213,24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті суми відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України.

Суддя С. В. Костюк

Повний текст рішення

складено та підписано

05.08.11