Рішення № 17617418, 03.08.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

03.08.2011Справа №5002-29/3107-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд-Експерт» (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бетховена, буд. 113, кв. 26, код ЄДРПОУ 35941225);

До відповідача Приватного підприємства «Київське торгове обєднання» (95015, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова, 1, код ЄДРПОУ 36228401);

Про стягнення 9943,47 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 представник, довіреність б/н від 10.03.2010 р.;

Від відповідача не зявився;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фуд-Експерт» звернулося до господарського суду АР Крим із позовом до відповідача Приватного підприємства «Київське торгове обєднання» про стягнення заборгованості за договором поставки товару в розмірі 8707,59 грн., а також 167,46 грн. інфляційних втрат, 68,53 грн. 3% річних, 354,29 грн. пені та 645,60 грн. штрафу, а всього 9943,47 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при подачі позову до суду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору поставки товару, кількість та асортимент якого обумовлюється в заявках покупця, №С1/16 від 15.10.2010 р., укладеного між сторонами у справі, несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював оплату за отриманий товар, у звязку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 8707,59 грн., яку останній самостійно не погашає, що і стало причиною звернення позивача до суду.

Крім того, позивач вважає, що несвоєчасне виконання відповідачем своїх обовязків за договором дає йому право заявити до стягнення штрафні санкції у вигляді пені та штрафу, а також інфляційні втрати та 3% річних від суми заборгованості.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 22 липня 2011 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд-Експерт» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

У судовому засіданні 03 серпня 2011р. позивач підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні. Також позивачем надані копії документів, а саме видаткові накладні з поставки товару відповідачеві.

Крім того, позивач в судовому засідання надав на вимогу суду належні докази спрямування позовної заяви з додатками відповідачеві (опис вкладення у цінний лист зі штампом поштової служби від 27 липня 2011 року), а також оригінали довідки, яка підтверджує, що в провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, немає справи з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, та Довідки з Головного управління статистики в АР Крим №05.3-8.1/2107 від 01.08.2011 р., згідно якої Приватне підприємство «Київське торгове обєднання» станом на 01.08.2011 року зареєстроване в ЄДРПО України як юридична особа з місцезнаходженням, вказаним у позовній заяві.

Дані документи оглянуті у судовому засіданні та долучені судом в матеріали справи.

Судом також був оглянутий оригінал Акту звірки взаємних розрахунків на 13.05.2011 р.

Відповідач у судове засідання явку не забезпечив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається за місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до розяснень Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (із змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Проте, відповідач не скористався наданим законом правом на участь у судовому засіданні, поданні доказів у справі. Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України у відсутність представника відповідача, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують обставини справи і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

15 жовтня 2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фуд-Експерт» (далі постачальник) та Приватним підприємством «Київське торгове обєднання» (далі покупець) укладений договір №С1/16 (далі договір, а.с. 9-10) та Додаткову угоду до нього, яка є невідємною частиною договору.

Відповідно до п. 1.1 даного договору, постачальник зобовязаний поставити, а покупець прийняти продукцію в асортименті згідно умов цього договору.

Сумою договору є загальна сума накладних, за якими покупцю відпущена продукція протягом дії договору (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору, поставка продукції здійснюється згідно поданим заявкам відповідно до цін, вказаних в діючих прас-листах. Ціна зазначається у відвантажувальних документах (накладних, товаро - транспортних накладних), які є невідємною частиною договору (п.3.1 договору).

Розділом 3 даного договору, сторони визначили порядок розрахунків, а саме розрахунки за поставлений товар проводяться у безготівковій формі протягом 21 календарного дня, включаючи дату відвантаження продукції зі складу постачальника. Днем виконання покупцем своїх обовязків з розрахунку за поставлений товар вважається дата надходження постачальнику суми в національній валюті на його банківський рахунок або в іншій формі згідно умов чинного законодавства та/або дата підписання акиу взаємозаліку.

У виконання умов договору, позивач передавав у власність покупця товар згідно заявок, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними за період з 12.03.2011 р. по 14.04.2011 р.

Однак відповідач отриманий товар не оплатив у повному обсязі, чим порушив взяті на себе договірні зобовязання, тому за ним утворилась заборгованість в сумі 8707,59 грн.

Акт звірки взаємних розрахунків станом на 13.05.2011 р., за яким борг відповідача складає 8707,59 грн. підписаний сторонами у справі. (а.с. 27).

Позивач надіслав відповідачеві претензію від 11.06.2011 р. з вимогами погасити заборгованість на протязі десяти днів. Дана претензія отримана відповідачем 16.06.2011р., що підтверджується відміткою в поштовому повідомленні про вручення (а.с. 28), однак її вимоги задоволені не були, сума боргу відповідачем не сплачена, тому позивач звернувся з відповідним позовом до суду про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Виходячи зі змісту статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 8707,59 грн.

Таким чином, позов в частині стягнення основної заборгованості за договором №С1/16 від 15.10.2010 р. в сумі 8707,59 грн. обґрунтований, підтверджений документально, визнаний відповідачем в акті звірки та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 167,46 грн. інфляційних втрат за період з 02.04.2011 р. по 16.07.2011 р., 3% річних в сумі 68,53 грн. за період з 02.04.2011 р. по 16.07.2011 р.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок суми 3% річних та інфляційних втрат і встановлено, що розрахунок проведено вірно (а.с. 32-33).

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобовязання по сплаті за поставлений товар, то у відповідача в силу наведених приписів закону виникає обовязок сплатити 167,46 грн. інфляційних втрат за період з 02.04.2011 р. по 16.07.2011 р. і 68,53 грн. - 3% річних за період з 02.04.2011 р. по 16.07.2011 р., тому дані позовні вимоги теж підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 7804,14 грн. штрафу та 354,29 грн. пені за порушення строків поставки товару.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 5.3. договору сторони обумовили, що в разі невиконання п. 3.3. договору, покупець платить пеню у розмірі 0,1 % від вартості простроченого боргу за кожний день прострочки. У разі прострочення оплати товару більше 30 днів покупець сплачує одноразовий штраф в розмірі 7% від суми простроченого боргу.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом перевірено правильність розрахунку суми штрафу проведеного позивачем та встановлено, що розрахунок проведено вірно з урахуванням приписів, встановлених умовами договору, а саме п. 5.3. договору.

Позивач нарахував суму пені з урахуванням шестимісячного терміну по кожній накладній окремо за період з 02.04.2011 р. по 16.07.2011р. з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ на загальну суму 4842,74грн. (а.с. 31-33).

Тому вимоги позивача відносно стягнення з відповідача 7804,14 грн. штрафу та 354,29 грн. пені за прострочення виконання останнім грошового зобовязання обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати зі сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Київське торгове обєднання» (95015, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова, 1, код ЄДРПОУ 36228401) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд-Експерт» (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бетховена, буд. 113, кв. 26, код ЄДРПОУ 35941225) 8707,59 грн. основного боргу, 167,46 грн. інфляційних втрат, 68,53 грн. 3% річних, 645,60 грн. штрафу, 354,29 грн. пені, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.08.2011 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБашилашвілі О.І.