Рішення № 1756996, 20.04.2007, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 2-69/2007 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

20 квітня 2007 року м.Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі

головуючого - судді Редько Ж.Є.,

при секретарі Левченко Л.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні у м.Димитров Донецької області

справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства

"Виробничо-комерційної фірми "Вара" про стягнення заробітної плати, середнього

заробітку за затримку виплати заробітної плати при звільненні та відшкодування

моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до відповідача Приватного підприємства "Виробничо-комерційної фірми "Вара" (далі ПП ВК фірма "Вара") про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за затримку виплати заробітної плати при звільненні та відшкодування моральної шкоди.

У судовому засіданні в обгрунтування позову позивач вказав, що з відповідачем по справі він знаходився у трудових відносинах з 22.06.2006 року по 15.11.2006 року, працюючи на посаді гірничого майстра підземного з повним робочим днем у шахті. При звільненні йому не було виплачено заробітну плату за серпень 2006 року у сумі 2728 грн. 54 коп., вересень 2006 року у сумі 2686 грн. 56 коп., жовтень 2006 року у сумі 2686 грн. 56 коп., компенсація у сумі 187 грн. 47 коп., а всього 8289 грн. 13 коп. Тому, позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму заробітної плати, його середній заробіток за весь термін затримки виплати належних йому при звільненні сум: з дня звільнення по день постановления рішення суду. Через невиплату призначених йому сум заробітної плати, у нього утворилась заборгованість за квартирну плату у розмірі 778,28 грн., він був змушений змінити свій звичайний життєвий побут, оскільки розраховував на дані суми, що вимагало від нього додаткових зусиль для упорядження свого життя, у сім.ї створилося скрутне положення, оскільки у нього на утриманні знаходяться малолітня дочка Наталія, 26.08.2000 року народження, та дружина, яка не працює. Тому позивач просить також стягнути з відповідача спричинені йому моральні страждання, які він оцінює у сумі 5000 грн.

Представник відповідача до суду не з,явився, про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін і не має необхідності вислуховувати особисті пояснення осіб, що не з'явилися.

Вислухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що позивач з 22.06.2006 року по 13.11.2006 року знаходився у трудових відносинах з відповідачем і був звільнений за власним бажанням, що встановлено на підставі записів з трудової книжки позивача, пояснень позивача (а.с.11-12).

Згідно за довідкою відповідача заборгованість по заробітній платі позивача склала 8289,13 грн., а саме: за серпень 2006 року - 2728,54 грн., за вересень 2006 року - 2686,56 грн., за жовтень 2006 року - 2686,56 грн., компенсація 187,47 грн. (а.с.6), яку позивач не оспорює і яка йому не сплачена по теперішній час.

2

Відповідно до ст.116 КзпП України при звільнені робітника виплата всіх сум, що 1/4 належать йому від підприємства, провадиться у день звільнення.

Позивач у суді пояснив, що у листопаді 2006 року дільниця не працювала через відсутність робіт, тому 15 днів до звільнення від приходив на роботу безоплатно, тобто у день звільнення він знаходився за місцем роботи.

Оскільки відповідачем порушені вимоги закону, у відповідності за ст.117 КЗпП України з відповідача належить стягненню на користь позивача його середній заробіток за весь час затримки належних йому при звільненні сум по день фактичного розрахунку.

Позивач просить суд стягнути його середній заробіток за період з 15.11.2006 року по 20.04.2007 року, що складає 156 календарних днів.

Згідно доданих до справи довідок відповідача, проти яких позивач не заперечував: заробіток позивача у жовтні 2006 року за 22 робочих днів склав 2686,56 грн., у вересні 2006 року за 25 робочих днів склав 2686,56 грн. (а.с.27, 29). Виходячи з цих даних, середньоденний заробіток позивача складе: (2686,56 + 2686,56): (22 + 25) = 114,32 грн., а середній заробіток за 156 календарних днів складе: 156 х 114,32 = 17834,18 грн. Тому суд вважає, що саме ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином, разом з заборгованістю по заробітній платі з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 26123,31 грн.

Вирішуючи спір про стягнення моральної шкоди у сумі 5000 грн., суд виходить з того, що це право у позивача виникло з 13.01.2000 року з часу введення в дію ст.237-1 КЗпП України. Суд вважає, що вимоги позивача належать частковому задоволенню, оскільки позивач через порушення відповідачем його конституційного права на своєчасне отримання винагороди за труд, захищеного трудовим законодавством, морально страждав і страждає, не отримуючи належну йому суму при звільненні, на яку він розраховував, маючи малолітню дочку-школярку та непрацюючу жінку, що підтверджується свідоцтвами про одруження, народження (а.с.13, 15), довідками з навчального закладу (а.с.16), з Димитровського міського центру зайнятості, у якому дружина позивача - ОСОБА_2 перебуває на обліку як безробітна (а.с.17), що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Визначаючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, суд враховує характер, об.єм, тривалість зазнаваних позивачем страждань, розмір не отриманих, належних при звільненні сум, тому вважає, що на користь позивача належить стягнути 500 грн.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати: судовий збір за матеріальними вимогами у сумі 261,23 грн., за вимогами немайнового характеру - 8 грн. 50 коп., всього 269 грн. 73 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі ЗО грн.

На підставі ст.43 Конституції України, ст.ст.116, 117, 237-1 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 209, 212, 215, 226, 367 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Виробничо-комерційної фірми "Вара" про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за затримку виплати заробітної плати при звільненні та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Виробничо-комерційної фірми "Вара", юридична адреса:м.Донецьк, Пролетарський район, вул.Пролетарська, 12, ЄДРПОУ 30335897,

· на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за серпень, вересень, жовтень 2006 року у сумі 8289 грн. 13 коп., середній заробіток за затримку розрахунку при звільнені у сумі 17834 грн. 18 коп.; моральну шкоду у сумі 500 грн., а всього 26623 грн. (двадцять шість тисяч шістсот двадцять три) грн. 31 коп.;

на користь держави судові витрати у сумі 269 грн. 73 коп.;

2

- на користь територіального управління державної судової адміністрації Донецькій області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі ЗО грн. 00 коп.

Решения в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах місячних платежів.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя