Постанова № 17560859, 11.07.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2011 р. Справа № 5023/1362/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Гончар Т. В. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Зозулі О.М.

за участю

прокурора Пилипенко О.Г. (посвідчення № 17 від 01.01.2011 р.),

представників :

позивача - не з'явився

відповідача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 14.03.2011 р).,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстрой монтаж», м. Харків (вх. № 1964Х/3-11 від 11.05.11) на рішення господарського суду Харківської області від 21.04.11 р. у справі № 5023/1362/11

за позовом Луганського транспортного прокурора в інтересах держави - Міністерства транспорту та звязку України в особі Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстрой монтаж», м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.04.2011 р. (суддя Яризько В.О.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ТОВ «Дорстрой Монтаж»на користь Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»збитки в сумі 33935,60 грн. Стягнуто з ТОВ «Дорстрой Монтаж»на користь державного бюджету України 339,36 грн. держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач не погодився з зазначеним рішенням, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.04.2011 р. у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, його представник у судове засіданні не зявився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, про що свідчить поштове повідомлення, долучене до матеріалів справи.

Приймаючи до уваги належне повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання, відсутність клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, те, що явка сторін не визнана обовязковою, колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу у справі у відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши в судовому засіданні представників сторін, перевіривши матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги відповідач посилається на те, що прокурор не має права звертатись до суду з позовом в інтересах Міністерства транспорту та зв'язку України в особі ДП «Луганський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», оскільки ним не обґрунтовано які саме порушені права держави захищає прокурор подачею даного позову.

Апелянт зазначає, що Конституційний Суд України в рішенні від 08.04.99 у справі № 1-1/99 визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Відповідно до даного рішення прокурор може бути представником сторони у справі тільки у випадку, коли цією стороною у справі є орган державної влади або орган місцевого самоврядування, наділені повноваженнями виконавчої влади.

Фактично позов поданий в інтересах ДП «Луганський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», яке є самостійним суб'єктом господарської діяльності.

Крім того, відповідач вважає, що по заявленій вимозі сплинув строк позовної давності, оскільки договір, по якому виконувались роботи, та фактично роботи, по яким заявлені збитки, були виконані в 2006 році, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Також відповідач вважає, що прокурором не доведено завдання збитків з вини відповідача, оскільки преюдиціальне значення для господарського суду мають лише факти, встановлені вироком суду, а не постановою в кримінальній справі, на яку посилається прокурор, а отже, завдання збитків необхідно доводити і іншими доказами, при цьому задоволення позову на підставі ст. 1172 ЦК України неможливе, оскільки, в обов'язки комерційного директора ОСОБА_2 не входив контроль за технологічними процесами під час виконання реконструкції складів в м. Перевальську, він не був уповноважений на підписання Актів форми КБ-2, тому, в даному випадку в діях комерційного директора ОСОБА_2 відсутній такий необхідний для застосування юридичної відповідальності елемент, як причинний зв'язок між протиправними діями та заподіянням шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи, Луганський транспортний прокурор звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах Міністерства транспорту та зв'язку України в особі ДП «Луганський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»до ТОВ «Дорстрой Монтаж»про стягнення збитків у сумі 33935,60 грн., що завдані працівником підприємства відповідача, а саме шляхом завищення обсягів виконаних робіт з будівництва складів для зберігання протиожеледних матеріалів у м. Перевальську Луганської області для позивача

Пунктом 5 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Згідно зі ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист в суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок противоправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Однією з форм представництва, як визначено в ч. 3 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» є звернення до суду з позовами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб, при цьому, відповідно до ч. 5 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Отже, колегія суддів зазначає, що з аналізу вищевказаних норм законодавства випливає, що прокурор у межах своєї компетенції має право звертатись до суду з позовними заявами вимоги яких, спрямовані на захист в суді інтересів держави, зокрема державних підприємств, у випадках наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок противоправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Постановою КМУ № 221 від 28.02.02 р. на виконання Указу Президента України від 8.11.01 р. № 1056 «Про заходи щодо підвищення ефективності управління дорожнім господарством України»було створено ВАТ «ДАК "Автомобільні дороги України».

Засновником, вищим органом і єдиним акціонером Компанії є держава в особі Державної служби автомобільних доріг України, а статутний капітал ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» створений за рахунок майна державних підприємств, належних до сфери управління Державної служби автомобільних доріг з наступним перетворенням їх у дочірні підприємства ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України». На весь розмір зареєстрованого статутного фонду Компанії випущено акції, 100 відсотків яких закріплено у державній власності із забороною їх відчуження, використання для формування статутних фондів будь-яких суб'єктів господарювання, передачі в управління будь-яким особам та вчинення будь-яких дій, наслідком яких може бути відчуження цих акцій з державної власності, зокрема передача в заставу, до прийняття окремого рішення щодо приватизації Компанії.

Згідно з Положенням про Державну службу автомобільних доріг України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.04.200 7р. № 628, Державна служба автомобільних доріг України (Укравтодор) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра транспорту та зв'язку.

ДП «Луганський облавтодор» є юридичною особою, що заснована на власності ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», акціонером якого є держава.

Таким чином, Луганський транспортний прокурор звернувся до господарського суду Харківської області з даною позовною заявою в інтересах держави в особі державного підприємства - ДП «Луганський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», тобто, позовна заява подана з метою захисту інтересів держави, а саме державного підприємства «Луганський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

За таких обставин, колегія суддів вважає, що Луганський транспортний прокурор згідно з діючим законодавством мав право звернутись до суду з даною позовною заявою для захисту інтересів держави і, зокрема, мав право підписувати вказану позовну заяву, а доводи відповідача є необґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи, контрольно-ревізійним управлінням в Луганській області була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності ДП «Луганський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»за період з 01.01.2006 р. по 01.10.2008 р., про що складений акт № 06-21/02 від 13.01.2009 р.

В ході проведення ревізії встановлений факт завищення обсягів виконаних робіт з будівництва складу для зберігання протиожеледних матеріалів у м. Перевальську Луганської області на загальну суму 33935,60 грн.

За даним фактом слідчим Луганської транспортної прокуратури порушено кримінальну справу за фактом привласнення грошових коштів ДП «Луганський облавтодор» в сумі 33936 грн. шляхом зловживання своїм службовим становищем посадовими особами ТОВ «Дорстрой Монтаж», за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 рішенням загальних зборів засновників ТОВ «Дорстрой Монтаж», оформленого протоколом № 2 від 02.02.2004 р., було обрано комерційним директором.

Також встановлено, що 14.06.2006 р. ДП «Луганський облавтодор» укладено договір підряду № 49/06 з ТОВ «Дорстрой Монтаж» на виконання робіт з реконструкції складу для зберігання протиожеледних матеріалів у м. Перевальську Луганської області на загальну суму 377 712 гривен. (а.с. 36-38)

ОСОБА_2, будучи фактичним керівником товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстрой Монтаж», згідно з протоколом зборів засновників зазначеного підприємства від 02.02.2004 р., в процесі виконання робіт внаслідок несумлінного ставлення до своїх посадових обов'язків, не забезпечив належного контролю за виконанням робіт, в тому числі в частині систематичного контролю за веденням технологічних процесів у суворій відповідності до технологічного регламенту.

У грудні 2006 р. ОСОБА_2 дав вказівку директору ТОВ «Дорстрой Монтаж» ОСОБА_3 на підписання актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в, довідок про вартість виконаних робіт, а також інших документів, підтверджуючих виконання даних робіт з будівництва складу в м. Перевальську, після чого всі вищезазначені документи відправлено замовнику поштою.

В подальшому зазначені роботи були оплачені ДП «Луганский облавтодор» згідно з умовами договору в повному обсязі.

Факт завищення обсягів виконаних робіт з будівництва складів для зберігання протиожеледних матеріалів у м. Перевальську Луганської області на загальну суму 33935,6 грн. підтверджується висновками будівельно-технічної експертизи, проведеної спеціалістами філії ДП "Укрдержбудекспертиза" у Луганські області (а.с. 15).

10.12.2010 р. слідчим Луганської транспортної прокуратури прийнята постанова про притягнення ОСОБА_2 в якості обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

20.12.2010 р. зазначена кримінальна справа направлена до Кам'янобрідського районного суду міста Луганська для розгляду по суті.

18.01.2011 р. постановою Кам'янобрідського районного суду м. Луганська ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 367 ч. 2 КК України на підставі ст. 47 КК України, та передано на поруки трудовому колективу ТОВ «СІАТ».

Зазначеною постановою Кам'янобрідського районного суду м. Луганська встановлено, що ОСОБА_2, будучи одним із засновників та фактичним керівником товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстрой Монтаж», в обов'язки якого входило виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, неналежним чином виконував свої посадові обов'язки, в тому числі в частині контролю за веденням технологічних процесів при виробництві будівельних робіт по реконструкції складів для зберігання протиожеледних матеріалів в м. Перевальську Луганської області, внаслідок чого ДП «Луганський облавтодор» спричинені значні матеріальні збитки.

Вину в скоєнні зазначеного злочину ОСОБА_2 визнав в повному обсязі.

Згідно зі ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Стосовно посилання відповідача на пропуск строку позовної давності суд зазначає, що факт завдання збитків був встановлений лише при проведенні ревізії в період з 20.10.2008 р. по 13.01.2009 р. та підтверджений постановою суду від 18.01.2011 р., а, отже, саме з цього моменту виникло право на звернення з відповідним позовом до суду та строк позовної давності прокурором не пропущений.

Отже, здійснивши апеляційний перегляд оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що викладені в апеляційній скарзі твердження зроблені при довільному трактуванні обставин справи та норм чинного законодавства, аргументи заявника скарги ґрунтуються на припущеннях, на їх підтвердження не надано відповідно до статей 33, 36 Господарського процесуального кодексу України доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права, які б спростовували висновки місцевого господарського суду і могли б бути підставою для скасування оскарженого судового рішення в цій частині.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла переконливого висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

З огляду на викладене, керуючись статтями 33, 43, 99, 101, п. 1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстрой монтаж», м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.04.2011 р. у справі № 5023/1362/11 залишити без змін,

Головуючий суддя Погребняк В.Я.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Слободін М.М.

Повний текст постанови підписано 11.07.2011 р.