Рішення № 17560070, 02.08.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2011 р. Справа № 5019/1176/11

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма "Олімпекс-Агро"

до відповідача Приватне підприємство "Мінераліз"

про стягнення в сумі 40 966 грн. 95 коп.

та

за зустрічним позовом Приватне підприємство "Мінераліз"

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма "Олімпекс-Агро"

про визнання договору купівлі-продажу № 83ДФ від 09.02.2011р. недійсним

Суддя Крейбух О. Г.

Представники:

Представники:

Від позивача : представник ОСОБА_1. довіреність № 07 від 15.03.11р.

Від відповідача : представник ОСОБА_2, ОСОБА_3 довіреність від 01.02.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 3968,00 грн. суми основного боргу за не поставлений товар згідно з договором купівлі-продажу від 09.02.2011р. № 83 ДФ, 1177,75 грн. штрафної неустойки, 227,76 грн. відсотків та 33085,44 грн. штрафу.

В судових засіданнях представником позивача позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов. Просить зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій на підставі ст.233 ГК України, п.3 ст.83 ГПК України.

Ухвалою від 21.06.2011р. прийнято зустрічну позовну заяву приватного підприємства "Мінераліз" до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Олімпекс-Агро" про визнання договору купівлі-продажу № 83 ДФ від 09.02.2011р. недійсним для спільного розгляду з первісним /а.с.85/.

В обгрунтування зустрічних позовних вимог зазначає, що директор підприємства ОСОБА_2. не підписував договір купівлі-продажу від 09.02.2011р. № 83 ДФ, а підпис на Договорі є підписом заступника директора ОСОБА_4. Окрім того, договір скріплено печаткою № 2, яка не є основною печаткою ПП «Мінераліз». Тобто договір укладено з порушенням вимог част.2 ст.203 ЦК України, що є підставою для визнання спірного договору недійсним. Просить зустрічний позов задоволити /а.с.64-66/.

Відповідач за зустрічним позовом позовні вимоги заперечує, вказує, що спірний правочин в подальшому був схвалений ПП «Мінераліз», поскільки перераховані кошти останнім не повернуто і відбулася поставка товару. Відтак, на підставі ст.241 ЦК України спірний договір є дійсним з моменту укладення. Просить в зустрічному позові відмовити /а.с.97-99/.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд

ВСТАНОВИВ:

09 лютого 2011 року між приватним підприємством «Мінераліз»(надалі продавець, відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю агрофірма «Олімпекс-Агро»(надалі покупець, позивач) укладено договір купівлі-продажу № 83 ДФ (далі Договір), згідно з яким продавець зобовязується передати у власність покупця товар, а покупець прийняти цей товар та сплатити його вартість на умовах даного Договору. Договір підписано директором ОСОБА_2. та скріплено печаткою ПП «Мінераліз»№ 2 /а.с.10/.

09 лютого 2011 року між ПП «Мінераліз»та ТзОВ агрофірма «Олімпекс-Агро»укладено Додаткову угоду до Договору № 83 ДФ від 09.02.2011р. /а.с.11/.

Відповідно до п.п.2.1, 2.2 Договору, товар селітра аміачна у мішках 50 кг, ціною 3200,00 грн. за тонну у кількості 1088 т., товар постачається фасованим у поліпропіленових з поліетиленовими вкладишами мішках, вага нетто одного мішка становить 50 кг.

Загальна сума Договору становить 3481600,00 грн. з урахуванням ПДВ 20 % - 580266,66 грн. (п.2.4 Договору).

Згідно з п.3.1 Договору, покупець зобовязується провести авансовий платіж у розмірі 100 % вартості готового до відвантаження товару і витрат, повязаних з його доставкою залізничним транспортом до станції призначення згідно рахунку, наданого продавцем.

Термін відвантаження: до 10-го березня 2011 року включно (п.4.2 Договору).

Пунктом поставки за цим договором є станція Кільчень Придніпровської залізниці (п.4.4 Договору).

Так, відповідно до виставленого рахунку на оплату № 135 від 09.02.2011р., виписаного на підставі Договору № 83 ДФ купівлі-продажу від 09.02.2011р., ТзОВ «Олімпекс-Агро»10 лютого 2011 року платіжним дорученням № 284 було перераховано ПП «Мінераліз»грошові кошти у сумі 3481600,00 грн. /а.с.12-13/.

Товар було відвантажено у період з 01.03.2011р. по 14.03.2011р., а саме:

- 01.03.2011р. залізнична накладна № 49490493, вагон № 24586828, маса нетто 64,0 т;

- 01.03.2011р. залізнична накладна № 49493414, вагон № 24261364, маса нетто 64,0 т;

- 02.03.2011р. залізнична накладна № 49517568, вагон № 23929513, маса нетто 64,0 т;

- 06.03.2011р. залізнична накладна № 49627102, вагон № 24535643, маса нетто 64,0 т;

- 06.03.2011р. залізнична накладна № 49627292, вагон № 24360125, маса нетто 64,0 т;

- 06.03.2011р. залізнична накладна № 49623440, вагон № 24544108, маса нетто 64,0 т;

- 07.03.2011р. залізнична накладна № 49653017, вагон № 23586902, маса нетто 64,0 т;

- 07.03.2011р. залізнична накладна № 49651672, вагон № 23873920, маса нетто 64,0 т;

- 08.03.2011р. залізнична накладна № 49671605, вагон № 22515738, маса нетто 64,0 т;

- 09.03.2011р. залізнична накладна № 49697618, вагон № 23947286, маса нетто 64,0 т;

- 09.03.2011р. залізнична накладна № 49698053, вагон № 23985609, маса нетто 64,0 т;

- 10.03.2011р. залізнична накладна № 49720238, вагон № 23944663, маса нетто 64,0 т;

- 10.03.2011р. залізнична накладна № 49720329, вагон № 23696677, маса нетто 64,0 т;

- 11.03.2011р. залізнична накладна № 49736036, вагон № 23711567, маса нетто 64,0 т;

- 13.03.2011р. залізнична накладна № 49815673, вагон № 24627630, маса нетто 64,0 т;

- 14.03.2011р. залізнична накладна № 49837651, вагон № 23626641, маса нетто 64,0 т;

- 14.03.2011р. залізнична накладна № 49837529, вагон № 24342784, маса нетто 64,0 т.

Тобто товар по залізничним накладним № 49736036 від 11.03.2011р., № 49815673 від 13.03.2011р., № 49837651 від 14.03.2011р.та № 49837529 від 14.03.2011р. було відвантажено з порушенням п.4.2 Договору.

Відповідно до п.6.1 Договору передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті поставки. Приймання товару по кількості проводиться в порядку і терміни, встановлені ДеСТом і діючими інструкціями Держарбітражу СРСР про Порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості № П-6 від 15.06.1965р.

Поскільки при прийомці вантажу від органу транспорту його пошкодження чи порчу встановлено не було, то комерційний акт не складався у відповідності до п.5 Інструкції № П-6 про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості (надалі Інструкція № П-6).

Відповідно до п.6.3 Договору при виявленні під час приймання товару за кількістю нестачі, покупець зобовязаний припинити подальше приймання, забезпечити цілісність товару і викликати представника постачальника для складення відповідного Акту недостачі товару. Виклик представника здійснюється за допомогою факсимільного звязку.

Для участі у прийомці товару по кількості відповідачем було направлено менеджера зі збуту ПП «Мінераліз»ОСОБА_5., який був присутнім при прийманні товару з 06.03.2011р. по 07.03.2011р. та 09.03.2011р., що підтверджується посвідченнями про відрядження. При цьому недостачі товару по кількості виявлено не було /а.с.91-92/.

В матеріалах справи відсутні докази направлення листа ТзОВ «Олімпекс-Агро»від 10.03.2011р. № 30/3-11 про виклик представника ПП «Мінераліз»для участі в прийманні товару по кількості, недостача якого була виявлена у вагонах, які прибули на ст.Кільчень у період з 10.03.2011р. по 17.03.2011р., зокрема, журнали реєстрації передачі зазначених документів з вказівкою на прізвище працівника ПП «Мінераліз», який їх прийняв.

Тобто в порушення п.6.3 Договору позивачем не було здійснено виклик представника постачальника для складення відповідного Акту недостачі товару.

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що представник постачальника зобовязаний зявитися на місце огляду не пізніше 1 календарного дня з моменту одержання повідомлення покупця. У випадку якщо постачальник у встановлений цим договором строк не направить свого представника, покупець має право скласти акт про нестачу товару за участю представника регіонального представництва Торгівельно-промислової палати України.

Позивачем в якості доказу виявлення недостачі товару подано акти експертизи, складені експертом Дніпропетровської торгово-промислової палати ОСОБА_6, а саме акти експертизи № М-168/1, № М-168/2 від 11.03.2011р., № М-182/1, № М-182/2, № М-182/3 від 14.03.2011р., № М-179/1, № М-179/2 від 12.03.2011р./а.с.22, 95, 24, 26, 28, 30, 32/.

Зазначені акти експертизи складено з порушенням умов, визначених п.п.25, 26 Інстуркції № П-6 про порядок прийомки по кількості. Зокрема, вантажовідправником товару визначено ПП «Мінераліз», тоді як згідно з залізничними накладними відправником є ПАТ «Концерн Стірол», не визначено яким способом визначено кількість недопоставленої продукції (зважуванням, обрахунком місць, обміром і т.п.) та відомості про те, що визначення кількості продукції здійснювалося на справних вагах чи іншими вимірювальними приладами, повіреними в установленому порядку.

25 березня 2011 року позивачем було направлено відповідачу претензію щодо нестачі товару, виявленої за результатами експертизи, згідно з якою нестача селітри аміачної становить 2940 кг на суму 9408 грн. /а.с.41-43/.

Однак, у позовній заяві позивач на підставі тих же актів експертизи вказує, що недостача товару складає 1240 кг. /а.с.4/.

При цьому розбіжність у даних недостачі товару, вказаних у претензії та позовній заяві, позивач не пояснив.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про залізничний транспорт», умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізниць та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Згідно з п.52 Статуту залізниць Укрїни, вантажі, завантажені відправником, і ті, що прибули у справних вагонах, контейнерах із непошкодженими пломбами відправника, а також без ознак недостачі, псування, пошкодження на відкритому рухомому складі або у критих та інших вагонах без пломб, якщо такі перевезення передбачені Правилами, видаються без перевірки їх кількості і стану.

Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує:

у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто;

у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто.

Згідно з п.27 Правил видачі вантажів (ст. 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за N 862/5083, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить:

1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах:

мінеральні добрива.

За наведеного, відповідачем було поставлено позивачу мінеральні добрива (аміачну селітру) у кількості 1088 тон, 1,5 % від зазначеної кількості поставки - норма недостачі згідно з п.27 Правил видачі вантажів складає 16,32 тони. Тобто виявлена позивачем недостача 1,240 тон не перевищує норми природної втрати вантажу 16,32 т.

Відтак, акти експертизи складені з порушенням норм законодавства, недостача товару у кількості 1,240 тон не перевищує норми природної втрати товару, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3968,00 грн. вартості 1,240 тон недоставленого вантажу матеріалами справи не підтверджуються і до задоволення не підлягають.

Позивачем нараховано 1177,75 грн. штрафної неустойки, 227,76 грн. відсотків та 33085,44 грн. штрафу.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.7.3 Договору купівлі-продажу № 83ДФ від 09.02.2011р. уразі прострочення терміну відвантаження товару (п.4.2 Договору), постачальник сплачує покупцю штрафну неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період такого прострочення, від суми невиконаного зобовязання за кожний день прострочення виконання за весь період прострочення. А у випадку прострочення терміну відвантаження більш ніж 3 календарних дні додатково сплачує штраф у розмірі 8 % вартості непоставленого товару.

Відповідно до част.3 ст.693 ЦК України, на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно з част.2 ст.536 ЦК України, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто розмір процентів за користування чужими коштами становить 3 % річних.

Як встановлено судом, термін відвантаження: до 10-го березня 2011 року включно (п.4.2 Договору); товар по залізничним накладним № 49736036 від 11.03.2011р., № 49815673 від 13.03.2011р., № 49837651 від 14.03.2011р.та № 49837529 від 14.03.2011р. було відвантажено з порушенням п.4.2 Договору.

Поскільки прострочення терміну відвантаження товару відповідачем має місце, то позовні вимоги про стягнення штрафної неустойки на підставі п.7.3 Договору та відсотків підлягають задоволенню частково у сумі 1051,37 грн. та 203,30 грн. відповідно без врахування сум штрафних санкцій із суми недопоставленого товару.

Поскільки прострочення терміну відвантаження товару більш ніж 3 календарних дні по залізничним накладним № 49837651 та № 49837529 від 14.03.2011р. має місце, то позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 8 % вартості непоставленого товару у сумі 33085,44 грн. є підставними та підлягають задоволенню за обгрунтованим розрахунком позивача /а.с.8/.

Суд відхиляє клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на підставі ст.233 ГК України та п.3 ст.85 ГПК України, поскільки ніяких доказів в обгрунтування даного клопотання суду не надано, окрім судової практики по питанню зменшення судом розміру штрафу, пені.

Загальна сума задоволених позовних вимог 34340,11 грн.

Відношення задоволених позовних вимог до заявлених 89,29 %.

На підставі ст.49 ГПК України на відповідача за первісним позовом покладаються судові витрати пропорційно сумі задоволених позовних вимог, а саме державне мито за подання позовної заяви у сумі 343,40 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 210,72 грн.

Щодо зустрічних позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 83 ДФ від 09.02.2011р.

Відповідно до част.1 ст.181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Договір № 83 ДФ від 09.02.2011р. підписано директором ОСОБА_2. та скріплено печаткою ПП «Мінераліз»№ 2 /а.с.10/.

Додаткову угоду до Договору № 83ДФ від 09.02.2011р. від 09 лютого 2011 року підписано директором ОСОБА_2. та скріплено печаткою ПП «Мінераліз»/а.с.11/.

Суд не бере до уваги примірники спірного договору та додаткової угоди до нього, що підписані за твердженням позивача заступником директора ОСОБА_4 без належних повноважень, подані позивачем за зустрічним позовом, поскільки матеріали справи містять копії договору підписаного директором ОСОБА_2. /а.с.71-72/.

Відповідно до част.5 ст.65 ГК України, керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

ОСОБА_2. є директором ПП «Мінераліз»згідно з наказом № 01-к з особового складу від 11.05.2010р. /а.с.79/.

Повноваження директора ПП «Мінераліз»визначено п.5.7 Статуту, до яких зокрема відноситься затвердження договорів укладених на суму, що не перевищує 200000,00 грн. Згідно з п.5.2 Статуту затвердження договорів на суму, що перевищує 200000,00 грн. відноситься до компетенції засновника /а.с.76/.

Поскільки Договір № 83 ДФ від 09.02.2011р. укладено на суму 3481600,00 грн., то позивач вважає, що при підписанні даного договору директор діяв з перевищенням повноважень, визначених Статутом підприємства.

Згідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою ст.203 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.230 ЦК України встановлено, що особа яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч.1 ст.92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів.

Згідно з ч.3 ст.92 ЦК України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Як встановлено вище, право на затвердження договорів на суму, що перевищує 200000,00 грн., від імені ПП «Мінераліз»згідно Статуту має засновник підприємства.

Разом з тим, згідно ст.241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обовязки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обовязки з моменту вчинення цього правочину.

Так, судом встановлено, що відповідно до виставленого ПП «Мінераліз»рахунку на оплату № 135 від 09.02.2011р., виписаного на підставі Договору № 83 ДФ купівлі-продажу від 09.02.2011р., відповідачем за зустрічним позовом 10 лютого 2011 року платіжним дорученням № 284 було перераховано ПП «Мінераліз»грошові кошти у сумі 3481600,00 грн. /а.с.12-13/.

ПП «Мінераліз»грошові кошти у сумі 3481600,00 грн. ТзОВ «Олімпекс-Агро»не повернув, а здійснив поставку мінеральних добрив, що підтверджується виданими на підставі Договору № 83 ДФ купівлі-продажу від 09.02.2011р. видатковими накладними № 308 від 03.03.2011р., № 320 від 11.03.2011р. та № 338 від 15.03.2011р. та податковою накладною на суму 3481600,00 грн. /а.с.37-40/.

Зазначені дії ПП «Мінераліз»свідчать про прийняття Договору № 83 ДФ купівлі-продажу від 09.02.2011р. до виконання, тобто про схвалення спірного договору.

Відповідно до п.9.2 розяснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»від 12.03.99 р. N 02-5/111, з наступними змінами і доповненнями, наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні зустрічної позовної заяви про визнання Договору № 83 ДФ купівлі-продажу від 09.02.2011р. недійсним слід відмовити.

Керуючись статтями 49, 81-1, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задоволити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Мінераліз" (вул.40 років Перемоги, буд.1А, офіс 1, с.Грушвиця Друга, Рівненський район, Рівненська область, 35364, іден.код 37105205) на користь товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Олімпекс-Агро" (вул.Леніна, 10, с.Голубівка, Новомосковський район, Дніпропетровська область, 51230, іден.код 30195842) штрафну неустойку у сумі 1051 грн. 37 коп., штраф у сумі 33 085 грн. 44 коп., відсотки у сумі 203 грн. 30 коп., державне мито за подання позовної заяви у сумі 343 грн. 40 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 210 грн. 72 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В позові про стягнення 3968,00 грн. основного боргу, 126,38 грн. штрафної неустойки та 24,46 грн. відсотків - відмовити.

В зустрічному позові - відмовити.

Суддя Крейбух О. Г.

повне рішення складено "08" серпня 2011 року

Помічник судді

Бедратий Ю.В.