Рішення № 17558933, 04.08.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.11 Справа № 4/111/2011

Розглянувши матеріали справи за позовом

Виробничо-торговельного товариства з обмеженою відповідальністю “Стартрейд ЛТД”, м. Старобільськ Луганської області

до Комунального підприємства “Старобільськтепло”, м. Старобільськ Луганської області

про стягнення 35483 грн. 48 коп.

Суддя: Старкова Г.М.

секретар судового засідання: Брехунова А.М.

у присутності представників сторін:

від позивача не прибув;

від відповідача - ОСОБА_1, довіреність № 293 від 16.06.2011.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги, згідно договору про надання послуг №16 від 01.01.2011, у сумі 35483 грн. 48 коп., з яких: заборгованість за надані послуги у сумі 31254,29 грн., пеня у сумі 2843,75 грн., 3% річних у сумі 279,04 грн., інфляційні нарахування у сумі 1106,40 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 21.07.2011 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача відзивом на позовну заяву №318 від 18.07.2011, зданим у засіданні суду 21.07.2011, зазначив, що відповідач звертався до Старобільської міської ради, яка повинна здійснювати фінансування зазначених послуг, з проханням здійснити відшкодування (фінансування) витрат, повязаних з виконанням робіт, в тому числі за договором про надання послуг №16 від 01.01.2011 на загальну суму 31254,29 грн. та просить суд зменшити суму пені, яка згідно з контррозрахунком складає 1194,54 грн.

Представник позивача запереченням на відзив № 57 від 21.07.2011 заперечує проти клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені, з підстав, викладених у запереченні.

Представник відповідача надав у судовому засіданні 04.08.2011 лист від 03.08.2011 № 376, в якому просить суд зменшити розмір пені, відповідно до вимог п.3ч.1 ст.83 ГПК України, ст. 233 ГК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

в с т а н о в и в:

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01 січня 2011 року між Виробничо-торговельним товариством з обмеженою відповідальністю «Стартрейд ЛТД»(надалі - Виконавець, позивач) та Комунальним підприємством «Старобільсктепло»(далі - Замовник, відповідач) був укладений договір про надання послуг №16 (далі - Договір), згідно якого Виконавець надає Замовнику послуги із санітарної очистки та прибиранню міської території, а Замовник повинен своєчасно оплачувати надані послуги у строки та на умовах, передбачених цим договором (п.1.1 Договору).

Згідно п.2.3 Договору обсяг наданих послуг визначається згідно підписаного сторонами акту виконаних робіт (послуг).

Пунктом 2.4 Договору передбачено, що величина та вартість наданих послуг розраховується згідно калькуляції та зазначається у наданих Виконавцем Замовнику рахунках.

Відповідно до п.3.2 Договору оплата наданих послуг здійснюється Замовником згідно наданого Виконавцем рахунку протягом 10 днів з дня його отримання.

Згідно умов Договору позивач надав у січні 2011 року відповідачу послуги із санітарної очистки та прибиранню міської території м. Старобільськ в обсягах, згідно підписаних сторонами за договором актів прийомки виконаних робіт з прибирання території міста № 1 на суму 23430,93 грн. та № 2 на суму 7823,36 грн.

Позивач у позовні заяві зазначив, що для оплати наданих послуг, згідно умов Договору, відповідачу 04.03.2011 були вручені рахунки - фактура:

- рахунок-фактура № СФ-0000132 від 31.01.2011р. на суму 23 430 грн. 93 коп.

- рахунок-фактура № СФ-0000133 від 31.01.2011р. на суму 7 823 грн. 36 коп., тобто усього на суму 31 254 грн. 29 коп., які відповідачем не оплачені.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги із санітарної очистки та прибиранню міської території, згідно договору про надання послуг №16 від 01.01.2011, становить 31 254 грн. 29 коп.

За несвоєчасну оплату вартості послуг, згідно умов п.5.1 Договору, позивачем відповідачу нарахована пеня у розмірі 2843 грн. 75 коп., на оплату якої відповідачу 20 червня 2011 року, згідно умов Договору, вручений рахунок № 529 від 14.06.2011 на суму 2843,75 грн., який відповідачем не оплачений.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків, які відповідно 3% річних у сумі 279 грн. 04 коп. за період з 14.03.2011 по 30.06.2011, інфляційних нарахувань у сумі 1106 грн. 40 коп. за період березень-травень 2011 року.

Представник відповідача відзивом на позовну заяву №318 від 18.07.2011, зданим у засіданні суду 21.07.2011 позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених у вище.

Оскільки відповідач не провів оплату позивачу за надані послуги за договором про надання послуг №16 від 01.01.2011 у повному обсязі, тому позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги згідно договору про надання послуг №16 від 01.01.2011 у сумі 35483 грн. 48 коп., з яких: заборгованість за надані послуги у сумі 31254,29 грн., пеня у сумі 2843,75 грн., 3% річних у сумі 279,04 грн., інфляційні нарахування у сумі 1106,40 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на умови договору про надання послуг №16 від 01.01.2011 та ст.ст. 526,530,610,625, 901ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і обєктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представників судового процесу, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 193 ГК України, субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договору даного виду, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинно виконуватися у встановлений договором строк. Договором поставки від 01.08.07. №12-130/759ю, укладеним сторонами по справі, встановлено, що покупець (відповідач) зобовязаний оплатити вартість поставленої продукції протягом 5 днів з дня отримання рахунка.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 509 ЦК України (ст. 173 ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України (ст. 174 ГК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання (майнової) матеріальної та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Разом з цим, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлений факт порушення відповідачем зобовязання щодо сплати за надані послуги із санітарної очистки та прибиранню міської території м.Старобільськ, згідно договору про надання послуг №16 від 01.01.2011, на суму 31254 грн. 29 коп.

Як свідчать матеріали справи, позивач, відповідно до умов договору про надання послуг №16 від 01.01.2011, надав відповідачу у січні 2011 році послуги із санітарної очистки та прибиранню міської території, що підтверджується оформленими належним чином актами прийомки виконаних робіт з прибирання території міста Старобільськ №1 на суму 23430,93 грн. та №2 на суму 7823,36 грн., які підписані сторонами у справі без доповнень та зауважень, скріплені печатками їх підприємств (а.с.13-14, 16-17).

Як вбачається, для оплати наданих послуг, згідно умов Договору, відповідачу 04.03.2011 були вручені рахунки - фактура: № СФ-0000132 від 31.01.2011 на суму 23 430 грн. 93 коп.; № СФ-0000133 від 31.01.2011 на суму 7 823 грн. 36 коп., всього на загальну суму 31 254 грн. 29 коп., які відповідачем не оплачені.

Позивач виконав свої зобовязання згідно умов Договору, але відповідач умови Договору не виконав, оплату за надані послуги не провів, тому заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги за спірним договором складає 31254 грн. 29 коп.

Сума заборгованості за надані послуги в сумі 31254 грн. 29 коп., нарахована позивачем обґрунтовано, підтверджена матеріалами справи, у тому числі актом звірення взаємних розрахунків від 29.07.2011, який підписаний сторонами у справі без доповнень та зауважень, скріплені печатками їх підприємств та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

3% річних у сумі 279 грн. 04 коп. за період з 14.03.2011 по 30.06.2011, інфляційних нарахувань у сумі 1106 грн. 40 коп. за період березень-травень 2011 року, нараховані позивачем, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, обґрунтовано, підтверджені матеріалами справи і підлягають стягненню з відповідача.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення за несвоєчасну оплату вартості послуг, згідно умов п.5.1 Договору, пені у розмірі 2843 грн. 75 коп. за період 14.03.2011 по 13.06.2011.

При встановленні суми пені, яка підлягає до стягнення, суд дійшов висновку, що вірно нарахованою та обґрунтованою є пеня у сумі 1421 грн. 87 коп.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Суд враховує, що відповідач є підприємством, яке надає послуги з благоустрою міста Старобільськ, а також те, що Старобільською міською радою підприємству відповідача не відшкодовано витрати по благоустрою міста Старобільськ станом на 01.07.2011 379 тис. грн., оскільки воно є комунальним підприємством і згідно Статуту, затвердженого рішенням Старобільської міської ради від 31.05.2007 № 17/3 з подальшими доповненнями виконує роботи з благоустрою міста. Також, згідно звіту про фінансові результати за півріччя 2011 року та балансу підприємства відповідача станом на 01.07.2011, дебіторська заборгованість за роботи і послуги складає 734 тис. грн., у складі якої заборгованість населення м. Старобільськ за послуги з теплопостачання складає 375 тис. грн.., заборгованість з квартирної плати складає 143 тис. грн. та інша.

Крім того, стягнення пені суттєво погіршить фінансовий стан відповідача, призведе до зростання заборгованості, що може відобразитися на якості послуг, що надаються населенню.

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача, застосувавши ст. 233 Господарського кодексу України, та зменшити розмір пені, яка підлягає до стягнення, на 50% - до 1421 грн. 87 коп.

У стягненні решти пені слід відмовити.

За таких підстав, позовні вимоги слід задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за надані послуги у сумі 31254,29 грн., пеню у сумі 1421 грн. 87 грн., 3% річних у сумі 279,04 грн., інфляційних нарахувань у сумі 1106,40 грн.

У судовому засіданні 04.08.2011 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по державному миту та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 173,193, ч.3 ст.233 ГК України, ст.ст.526, 625, 629, 901 ЦК України, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, п.3 ч.1 ст.83, ст..ст.84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства “Старобільськтепло”, кв.Ватутіна,14Б, м. Старобільськ Луганської області, код ЄДРПОУ 34962239 на користь Виробничо-торговельного товариства з обмеженою відповідальністю “Стартрейд ЛТД”, вул. Трудова,16, м. Старобільськ Луганської області, код ЄДРПОУ 24180604 заборгованість за надані послуги у сумі 31254 грн. 29 коп., пеню у сумі 1421 грн. 87 грн., 3% річних у сумі 279 грн. 04 коп., інфляційні нарахування у сумі 1106 грн. 40 коп., витрати по держмиту в сумі 354 грн. 83 коп. та 236 грн. 00 коп. витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено і підписано 09.08. 2011.

Суддя Г.М.Старкова