Рішення № 17558888, 04.08.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.11                                                                                 Справа № 26/127/2011

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової Н.М., розглянув матеріали справи за позовом

Приватного науково-виробничого підприємства „ЕлеКОМ”, м.Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства „Алчевський металургійний комбінат”, м.Алчевськ Луганської області

про стягнення 75519 грн. 50 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –не прибув;

від відповідача –не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №027/1-3502 від 21.11.2007 в сумі 75519 грн. 50 коп.

Відповідач відзивом на позовну заяву вимоги позову визнає у повному обсязі.

В судовому засіданні 28.07.2011 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошена перерва до 04.08.2011 на 10 год. 00 хв. В судове засідання після перерви представники сторін не прибули.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.

Між Приватним науково-виробничим підприємством „ЕлеКОМ”, м.Дніпропетровськ (постачальник, позивач) та Відкритим акціонерним товариством „Алчевський металургійний комбінат” в подальшому перейменованим в Публічне акціонерне товариство „Алчевський металургійний комбінат” (покупець, відповідач) 21.11.2007 був укладений договір поставки №027/1-3502 (далі-договір), за умовами якого постачальник поставляє, а покупець приймає продукцію окремими партіями в кількості та асортименті, вказаним в узгоджених специфікаціях до цього договору, які є його невід’ємною частиною (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.1 договору загальна сума договору складає суму в національній валюті України, визначеній на підставі специфікацій до договору.

Згідно п.3.1 договору розрахунок за продукцію здійснюється шляхом 100 % передплати на підставі платіжної вимоги-доручення постачальника за кожну узгоджену партію продукції.

Постачання продукції здійснюється не пізніше 30 календарних днів після попередньої оплати. При поставці продукції постачальник зобов’язаний додати наступні товаросупроводжуючі документи: рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну, сертифікат якості (п.3.2).

В зв’язку зі специфікою кабельного виробництва, разові замовлення вважаються виконаними, якщо фактична довжина (вага) кабельної продукції коливається в межах: при замовленні до 2,5 км (тн) –7% (плюс-мінус); більше 2,5 км (тн) –5% (плюс-мінус). Остаточні розрахунки здійснюються за фактичною кількістю поставленої продукції протягом 15 банківських днів. Тара та упаковка не входить у вартість продукції, оплачується окремо та повинна відповідати вимогам діючих ДОСТів та ТУ (п.3.3 договору).

Як вбачається з матеріалів справи позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 1089639 грн. 83 коп., що підтверджується довіреностями відповідача і видатковими накладними, підписаними представником відповідача.

Відповідач свої зобов’язання в частині оплати поставленого товару виконав частково, у зв’язку з чим за ним виникла заборгованість в сумі 75519 грн. 50 коп., за стягнення якої позивач звернувся до суду з даним позовом.

Договір від 21.11.2007 №027/1-3502 за своєю правовою природою є договором поставки, до якого застосовуються відповідні положення Цивільного та Господарського кодексів України., в т.ч. параграфу 3 глави 54 Цивільного кодексу України та параграфу 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Лист позивача №153 від 09.03.2011 з вимогою погасити заборгованість, залишений відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Враховуючи викладені норми законодавства та докази, подані сторонами, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 75519 грн. 50 коп. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи.

Відповідач позов не оспорив, доказів відсутності боргу не подав.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 14.07.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного науково-виробничого підприємства „ЕлеКОМ”, м.Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства „Алчевський металургійний комбінат”, м.Алчевськ Луганської області задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Алчевський металургійний комбінат”, вул.Шмідта, б.4, м.Алчевськ Луганської області, код 05441447 на користь Приватного науково-виробничого підприємства „ЕлеКОМ”, вул.Дзержинського, б.7, кв.56, м.Дніпропетровськ, код 30269505 заборгованість в сумі 75519 грн. 50 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 755 грн. 20 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 08.08.2011.

Суддя                                                             С.С. Єжова