Рішення № 17558752, 02.08.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.11 Справа № 17/113/2011

За позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ

до Комунального підприємства “Первомайськтеплокомуненерго” Первомайської міської ради, м. Первомайськ Луганської області

про стягнення 3931 459 грн. 77 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники: від позивача: Татусь О.А., довіреність № 8/10 від 11.01.2011;

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 843 від 08.06.2010.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 3009744,25 грн., пені в сумі 230979,81 грн., інфляційних нарахувань у сумі 515019,49 грн., 3% річних у сумі 175716,22, грн. за договором № 06/09-1301 ТЕ-20 на постачання природного газу від 23.09.2009.

Відповідач клопотанням № 2196 від 02.08.2011 визнав позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 3009744,25 грн., інфляційних нарахувань у сумі 515019,49 грн. та 3% річних у сумі 175716,22, грн.

Стосовно пені за несвоєчасну оплату спожитого газу в сумі 230979,81 грн. відповідач просить зменшити її розмір з огляду на те, що він є збитковим підприємством та має заборгованість фізичних та юридичних осіб станом на 01.08.2011 14178,5 тис. грн.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»(позивач у справі), як Постачальником, та КП «Первомайськтеплокомуненерго»(відповідач у справі), як Покупцем, був укладений договір постачання природного газу 23.09.2009 № 06/09-1301-ТЕ-20 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Постачальник зобовязується передати у власність Покупцю природний газ за наявності його обсягів, а Покупець зобовязується прийняти від постачальника та оплатити природний газ (далі газ) в обсязі, зазначеному в статті 2 цього Договору.

Згідно п. 2.1. Постачальник передає покупцю в період з 01.10.2009 по 31.12.2009 газ в обсязі до 4111 тис. куб.м.

Згідно п. 2.1.1 Договору в редакції додаткової угоди № 1 від 23.09.2009 Постачальник передає покупцю в період з 01.01.2010 по 30.04.2010 газ в обсязі до 6708 тис. куб.м.

Згідно п. 5.1. Ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 593,448 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20 %.

Крім того тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 122,00 грн., крім того ПДВ 20%.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу 727,32 грн., крім того ПДВ 20 %, всього з ПДВ 872,78 грн.

Згідно п. 6.1. Оплата за газ згідно п. 5.1. проводиться грошовими коштами у такому порядку:

- перші оплата в розмірі 34 відсотки від вартості за планових місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки.

Згідно п. 7.2. У разі невиконання покупцем умов п. 6.1. цього договору покупець зобовязується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день, прострочення платежу.

Згідно п. 7.10 Договору неустойка нараховується Постачальником за 6 місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов Договору, він надав послуги з постачання природного газу протягом жовтня-грудня 2009 року, січня-квітня 2010 року на загальну суму 9556150,42 грн. Відповідач свої зобовязання виконав частково, а саме розрахувався за поставлений природний газ в сумі 6546406,17 грн., у звязку з чим за ним виникла заборгованість в сумі 3009744,25 грн., за стягненням якої позивач звернувся до суду.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 230979,81 грн. за період з 07.01.2011 по 07.07.2011, інфляційних нарахувань у сумі 515019,49 грн. за загальний період з листопада 2009 року по травень 2011 року та 3% річних у сумі 175716,22 грн. за загальний період з 11.11.2009 по 07.07.2011.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі щодо стягнення боргу в сумі 3009744,25 грн., інфляційних нарахувань у сумі 515019,49 грн., 3% річних у сумі 175716,22 грн., та просив зменшити розмір штрафних санкцій.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач поставив відповідачу природний газ в жовтні-грудні 2009 року, січні-квітні 2010 року на загальну суму 9556150,42 грн., що підтверджується актами приймання-передачі поставленого газу (а.с.46-52).

Сторонами підписано акт звірення розрахунків станом на 30.04.2011, згідно якого за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 3009744,25 грн.

Приймаючи до уваги наведене, а також те, що вказана сума заборгованості підтверджена матеріалами справи та визнана відповідачем, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу слід задовольнити в сумі 3009744,25 грн.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань передбачена сторонами у п. 7.2 Договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день, прострочення платежу.

Згідно п. 7.10 Договору неустойка нараховується Постачальником за 6 місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у сумі 230979,81 грн. за період з 07.01.2011 по 07.07.2011, згідно наданого розрахунку, яка є обґрунтовано заявленою, вірно нарахованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України - у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Суд враховує, що відповідач є підприємством, яке надає послуги з теплопостачання, а споживачі несвоєчасно та не в повному обсязі сплачують послуги відповідача, що в свою чергу веде до виникнення заборгованості і затримки оплати природного газу. Так, згідно звіту про фінансові результати за 1 півріччя 2011 року підприємство відпрацювало зі збитком на суму 1212 тис. грн.

Згідно довідки відповідача, заборгованість з послуг по теплопостачанню фізичних та юридичних осіб станом на 01.08.2011 складає 14178,5 тис. грн.

Крім того, стягнення пені суттєво погіршить фінансовий стан відповідача, призведе до зростання заборгованості, що може відобразитися на якості послуг з теплопостачання, що надаються споживачам.

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача, застосувавши ст. 233 ГК України, та зменшити розмір пені, яка підлягає до стягнення, на 20 % - до 184783,85 грн. У стягненні решти пені слід відмовити.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у сумі 515019,49 грн. за загальний період з листопада 2009 року по травень 2011 року та 3% річних у сумі 175716,22 грн. за загальний період з 11.11.2009 по 07.07.2011.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та вірно нарахованими.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 3009744,25 грн., пені в сумі 184783,85 грн., інфляційних нарахувань у сумі 515019,49 грн., 3% річних у сумі 175716,22, грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню. В решті вимог слід відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 78, 82, п. 3 ч. 1 ст. 83, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Первомайськтепло-комуненерго», м. Первомайськ, Луганської області, вул. Куйбишева, буд. 28, ідентифікаційний код 32082152, на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ, вул. Шолуденка , буд. 1, ідентифікаційний код 31301827, заборгованість у сумі 3009744,25 грн., пеню в сумі 184783,85 грн., інфляційні нарахування в сумі 515019,49 грн., 3% річних у сумі 175716,22, грн., державне мито в сумі 25500,00 грн. та витрати повязані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу в розмірі 236,00 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 08.08.2011.

Суддя О.С. Фонова