Ухвала суду № 17558280, 05.08.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

УХВАЛА

05.08.2011 Справа № 11/48

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коваленко Н.М. розглянувши заяву № 11/48-17 від 07.07.2011 року ліквідатора, арбітражного керуючого Коваля В.В. про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони товариству з обмеженою відповідальністю "Віконт" вчиняти дії спрямовані на будь-яке відчуження транспортних засобів придбаних у товариства з обмеженою відповідальністю “Автосвіт”

у справі № 11/48 від 18.05.2009 року за заявою кредитора - публічного акціонерного товариства “Концерн Галнафтогаз”, 79056, м. Львів, вул. Пластова, 1,

до боржника - товариства з обмеженою відповідальністю “Автосвіт” (далі - ТОВ “Автосвіт”), 25006, м. Кіровоград, вул. Луначарського, 40/51,

про банкрутство, -

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від кредитора ПАТ "Концерн Галнафтогаз" - ОСОБА_1., довіреність № б/н від 01.03.2011 року;

від банкрута - ліквідатор, арбітражний керуючий Коваль В.В.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши ліквідатора та представника кредитора, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою від 04.08.2010 року господарський суд визнав боржника ТОВ “Автосвіт” банкрутом, відкрив щодо банкрута ліквідаційну процедуру, призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Коваля В.В., зобовязав ліквідатора не пізніше 04.08.2011 року подати господарському суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, що відповідають вимогам ст. 32 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; подати господарському суду для затвердження звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого, затверджений рішенням комітету кредиторів (до звіту додати копію протоколу засідання комітету кредиторів).

До господарського суду 15.07.2011 року надійшла заява № 11/48-17 від 07.07.2011 року ліквідатора, арбітражного керуючого Коваля В.В. про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони товариству з обмеженою відповідальністю "Віконт" (ідентифікаційний код - 31975182) вчиняти дії спрямовані на будь-яке відчуження належних йому наступних транспортних засобів:

- транспортний засіб моделі: RENAULT Magnum AE 390, 1999 року випуску, № шасі VF611GTA100004257;

- транспортний засіб моделі: RENAULT Magnum AE 390, 1997 року випуску, № шасі VF611GTA100003774;

- транспортний засіб моделі: RENAULT Magnum AE 390, 1997 року випуску, № шасі VF611GTA100003774;

- транспортний засіб моделі: RENAULT Magnum AE 430, 1999 року випуску, № шасі VF611GTA300000670;

- транспортний засіб моделі: RENAULT Magnum AE 430, 1997 року випуску, № шасі VF611GTA100003122;

- транспортний засіб моделі: RENAULT Magnum AE 390, 1998 року випуску, № шасі VF611GTA100005537;

- транспортний засіб моделі: RENAULT Magnum AE 390, 1997 року випуску, № шасі VF611GTA100004373;

- транспортний засіб моделі: MAN Nutzfahrzeuge 18.410, 2000 року випуску, № шасі WMAH05ZZZ1G149268;

- транспортний засіб моделі: MAN Nutzfahrzeuge 18.410, 2000 року випуску, № шасі WMAH05ZZZYG148885;

- транспортний засіб моделі: MAN 18.410 TGA, 2001 року випуску, № шасі WMAH05ZZZ1G154154;

- транспортний засіб моделі: SCHMITZ S 01, 1999 року випуску, № шасі WSMS6980000418745;

- транспортний засіб моделі: SCHMITZ S 01, 1999 року випуску, № шасі WSMS6980000418747;

- транспортний засіб моделі: SCHMITZ S 01, 1999 року випуску, № шасі WSMS6980000418765;

- транспортний засіб моделі: SCHMITZ S 01, 1999 року випуску, № шасі WSMS6980000418780;

- транспортний засіб моделі: KRONE SDP 27, 2000 року випуску, № шасі WKESDP27000Y36733;

- транспортний засіб моделі: KRONE SDP 27, 2000 року випуску, № шасі WKESDP27000Y38382;

- транспортний засіб моделі: KRONE SDP 27, 1998 року випуску, № шасі WKESDP27000W21239;

- транспортний засіб моделі: FLIEGL SDS 350, 2000 року випуску, № шасі WFD3FLT35Y1000865;

- транспортний засіб моделі: KRONE SDP 27, 2001 року випуску, № шасі WKESDP27000148141;

- транспортний засіб моделі: SCHMITZ S 01, 1999 року випуску, № шасі WSMS6980000418810;

- транспортний засіб моделі: SCHMITZ S 01, 1999 року випуску, № шасі WSMS6980000418769;

- транспортний засіб моделі: RENAULT RVI Magnum 470, 1998 року випуску, № шасі VF611GTA100008536;

- транспортний засіб моделі: RENAULT Magnum AE 390, 1997 року випуску, № шасі VF611GTA100004255;

- транспортний засіб моделі: MAN Nutzfahrzeuge 18.410, 2000 року випуску, № шасі WMAH05ZZZ1G150241;

- транспортний засіб моделі: ВАЗ 2107, 2004 року випуску, № кузову ХТА2107004195678;

- транспортний засіб моделі: ВАЗ 21104, 2005 року випуску, № кузову ХТА21104050886762.

Дана заява подана до господарського суду на підставі ч. 1 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 66, 67 ГПК України і мотивована тим, що ліквідатором банкрута подано до господарського суду заяву про визнання договорів купівлі-продажу транспортних засобів недійсними, а саме біржових договорів (угод) купівлі-продажу транспортних засобів, укладених ТОВ “Автосвіт” з ТОВ “Віконт” 28 та 31 січня 2009 року та повернення майна у справі № 11/48. Оскільки можливий перепродаж вказаних транспортних засобів ТОВ “Віконт”, може привести до унеможливлення в подальшому виконати ухвалу суду, якою визнають недійсним вищезазначені договори та зобов'яжуть ТОВ “Віконт” повернути все одержане за вказаними договорами ТОВ “Автосвіт”, зокрема у зв'язку з переходом вказаних транспортних засобів до добросовісного набувача і неможливістю їх витребовування від останнього.

При цьому до вказаної заяви ліквідатора додано лише копії постанови Вищого господарського суду України від 08.09.2010 року у справі № 15/238-б та від 08.09.2010 року у справі № Б-13/19.

Господарський суд прийшов до висновку, що зазначена заява ліквідатора, арбітражного керуючого Коваля В.В. про вжиття заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає, за наступних підстав.

Господарський суд в межах справи про банкрутство в ліквідаційній процедурі розглядає лише заяви про визнання недійсними угод боржника з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а не позовні заяви.

За Рекомендаціями президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 року № 04-5/1193 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” відповідно до частини першої статті 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України), іншими законодавчими актами України.

При цьому, Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” слід розглядати як законодавчий акт, що містить спеціальні норми, які мають пріоритет по відношенню до норм загальних щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство, відновлення платоспроможності боржника, визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, укладення мирової угоди між боржником та кредиторами, задоволення вимог кредиторів тощо.

Частиною 1 статті 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначено, що господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.

При цьому ч. 3 зазначеної статті Закону передбачено, що заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією, або до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до затвердження господарським судом мирової угоди, або до дня винесення ухвали про відмову у визнанні боржника банкрутом.

Господарський суд також має право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до настання вищезазначених обставин, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена в установленому порядку.

Тобто положення ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” застосовуються виключно в процедурі розпорядження майном боржника.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. (ч. 1 ст. 23 Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”)

Згідно статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

З аналізу вищезазначених положень процесуального закону випливає, що засоби забезпечення позову є важливою гарантією захисту і реального поновлення прав учасників судового процесу. Поняття засобів забезпечення позову визначається як застосування судом процесуальних засобів тимчасового характеру, які гарантують можливість реалізації позовних вимог або сприяють збереженню існуючого положення між сторонами до винесення судового акта.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі транспортні засоби), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Таким чином, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Проте, матеріали справи не містять доказів того, що виконання судового рішення господарського суду у даній справі, у випадку задоволення заяви ліквідатора, буде утруднено або ж взагалі неможливим, якщо не буде вжито заходів до забезпечення позову.

Відсутнє достатнє обґрунтування, яким чином невжиття застосованих судом заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання в подальшому судового рішення, тобто не встановлена наявність обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання в подальшому судового рішення, однак саме такі обставини є підставою для застосування заходів до забезпечення позову.

Таким чином твердження ліквідатора про те, що невжиття заходів щодо забезпечення позову зробить неможливим виконання судового рішення в майбутньому є лише припущеннями, які необґрунтовані жодними доказами по справі.

У господарського суду немає обґрунтованих припущень, що ТОВ “Віконт” має намір не виконувати судове рішення чи ухилятись від його виконання в майбутньому, так само і щодо того, що існують інші обставини, які можуть зумовити неможливість виконання судового рішення в майбутньому.

Ліквідатором не надано належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.

Крім того, за Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” господарський суд наділений повноваженнями щодо накладення арешту на майно боржника та застосування інших обмежень дій боржника щодо розпорядження його майном, а не третіх осіб.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 22, 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 4-1, 33, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні заяви № 11/48-17 від 07.07.2011 року ліквідатора, арбітражного керуючого Коваля В.В. про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

2. Примірники цієї ухвали направити банкруту, товариству з обмеженою відповідальністю "Віконт" (за адресою: м. Кіровоград, вул. Леніна, 10), всім кредиторам, включеним до реєстру вимог кредиторів (п. 1 ухвали від 06.04.2010 року), ліквідатору - арбітражному керуючому Ковалю В.В.

Суддя Н.М. Коваленко