Рішення № 17558271, 03.08.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" серпня 2011 р.Справа № 5013/1029/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Балика В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №5013/1029/11

за позовом: Кіровоградської районної друкарні, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Федорівка

до відповідача: Кіровоградської районної ради Кіровоградської області, м. Кіровоград

про визнання права власності

представники сторін:

від позивача - Руденко А.Л., ліквідатор, призначений постановою від 18.06.2009 року у справі №11/133;

від відповідача - ОСОБА_1, довіреність № 01-10-451/1 від 13.07.2011 року, головний спеціаліст відділу бухгалтерського обліку та з питань власності виконавчого апарату Кіровоградської районної ради;

в судовому засіданні був присутній представник ОКП "Кіровоградське обласне об'єднання бюро технічної інвентаризації" Новохатська С.Л., паспорт серія НОМЕР_1, виданий Кіровським РВ УМВС в Кіровоградській області.

Кіровоградська районна друкарня звернулася до господарського суду з позовною заявою б/н від 08.06.2011 року про визнання за позивачем права власності на приміщення складу № 1 (загальною площею 64 кв.м), складу № 2 (загальною площею 245,4 кв.м), складу № 3 (загальною площею 70,92 кв.м), складу № 4 (загальною площею 32,84 кв.м), що розташовані за адресою: м. Кіровоград, вул. Степняка-Кравчинського, 28, за набувальною давністю.

Представник позивача в судовому засіданні 03.08.2011 року позов підтримав повністю.

Представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову про визнання права власності на приміщення складів з підстав, викладених у відзиві №01-21-401/1 від 21.06.2011 року.

Відзив відповідача грунтується на тому, що відповідно до затвердженого рішенням Кіровоградської районної ради №96 від 15.06.2007 року Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл району та технічного паспорту Районної типографії, розташованої за адресою: м. Кіровоград, вул. Степняка-Кравчинського, 6, об'єкт районна друкарня є майновим комплексом приміщень, власником якого є Кіровоградська районна рада.

Крім того, як вбачається із змісту доповнень Кіровоградської районної ради №01-21-441/1 від 07.07.2011 року до відзиву, приміщення складів: №1, №2, №3, №4, які знаходяться за адресою: м. Кіровоград, вул. Степняка-Кравчинського, 28 належать до спільної власності територіальних громад Кіровоградського району в особі Кіровоградської районної ради на праві комунальної власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності №594 від 24.12.2002 року, копію якого долучено до матеріалів справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши інвентаризаційні справи № 22999, № 9356 та № 22997, надані обласним комунальним підприємством "Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації", господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач в своїй позовній заяві зазначає, що володіє приміщеннями складу № 1 (загальною площею 64 кв.м), складу № 2 (загальною площею 245,4 кв.м), складу № 3 (загальною площею 70,92 кв.м), складу № 4 (загальною площею 32,84 кв.м), що розташовані за адресою: м. Кіровоград, вул. Степняка-Кравчинського, 28, з 1972 року та продовжує володіти відкрито і безперервно.

Згідно довідки Кіровоградської районної друкарні від 28.06.2011 року приміщення складів №1, №2 та №3 по вул. Степняка-Кравчинського, 28 в м. Кіровограді знаходяться на балансі останньої (т. 1 а.с. 101).

В обгрунтування своїх доводів щодо правомірного володіння спірними приміщеннями протягом тривалого часу позивачем надано суду інвентарні картки №№1, 2, 3 та бухгалтерські розрахунки амортизації основних засобів станом на 1983-1984 роки, 1991 рік, 4 квартал 1999 рік, 4 квартал 2000-2001 років, 4 квартал 2002 року, а також баланс станом на 31.12.2009 року (т. 1 а.с. 87-100).

Також за твердженням позивача протягом 1972-2011 років Кіровоградською районною друкарнею сплачувались кошти на утримання зазначених приміщень, надання комунальних послуг, постачання електроенергії тощо на підставі відповідних договорів, зокрема, договору на користування електричною енергією №37м від 12.11.2001 року та договору про постачання електричної енергії №37м від 10.03.2005 року, укладених між ВАТ "Кіровоградобленерго" (постачальник) та Кіровоградською районною друкарнею (споживач), а також договору на охорону об'єкта №19/04 від 01.07.2004 року, що свідчить про володіння позивачем цими приміщеннями в зазначений період.

Позивач вважає, що право власності на оспорюванні приміщення на сьогоднішній день ніхто не має, а тому приміщення: складу № 1 (загальною площею 64 кв.м), складу № 2 (загальною площею 245,4 кв.м), складу № 3 (загальною площею 70,92 кв.м), складу № 4 (загальною площею 32,84 кв.м), що розташовані за адресою: м. Кіровоград, вул. Степняка-Кравчинського, 28 є безхазяйним майном, у зв'язку з чим просить суд визнати право власності на це майно за набувальною давністю.

Згідно із статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

В силу вимог статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання права. Аналогічні положення містить також стаття 20 Господарського кодексу України.

Таким чином, відповідно до приписів статті 1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України застосування судом будь-якого способу судового захисту вимагає наявності наступної сукупності умов: наявність у позивача певного субєктивного права або інтересу; порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем; належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями діючого законодавства).

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 54 цього кодексу передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; законодавство, на підставі якого подається позов.

Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, при зверненні до суду з вимогами про визнання права власності, позивачем повинно бути доведено належними та допустимими у розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України доказами набуття вказаного речового права з передбачених законом підстав.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Одним із способів набуття права власності глава 24 Цивільного кодексу України визначає набуття права власності на майно за набувальною давністю.

За змістом частин 1 та 4 статті 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Дана стаття визначає ознаки володіння, які є необхідними для набуття права власності на річ за набувальною давністю. Володіння майном має бути добросовісним, відкритим та безперервним.

Володіння майном є добросовісним, коли володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, інакше кажучи обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву стосовно правомірності набуття майна.

Тобто, позивач в силу вимог частини 1 статті 344 Цивільного кодексу України повинен довести факт добросовісного заволодіння чужим майном, а також повинен довести факт відкритого та безперервного володіння ним протягом десяти років.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно положень пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року.

З урахуванням Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України норми статті 344 Цивільного кодексу України поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року та мають місце після 1 січня 2011 року.

На підтвердження володіння спірними об'єктами позивачем надано копії інвентарних карток обліку основних засобів в бюджетних установах № 1 щодо складу № 1, № 2 - складу № 2, № 3 - складу № 3.

Проте, копії інвентарних карток не є належними доказами, які підтверджують володіння Кіровоградською районною друкарнею складами № 1, 2, 3 протягом 10 років, оскільки дані документи не містять дати.

Копія Журналу-ордеру і Відомості по рахунку 13 Знос (амортизація) необоротних активів за грудень 2009 року, а також балансу станом на 31.12.2009 року, подані позивачем, підтверджують перебування на балансі складів № 1, 2, 3, лише в 2009 році.

Щодо викладених у позовній заяві доводів, що протягом 1972-2011 років Кіровоградською районною друкарнею сплачувались кошти на утримання зазначених приміщень, надання комунальних послуг, постачання електроенергії тощо на підставі відповідних договорів з господарюючими суб'єктами, що надають вказані послуги, то дану обставину не можна вважати доведеною, оскільки додані до позовної заяви договори на користування електричною енергією №37м від 12.11.2001 року та №37м від 10.03.2005 року не містять вказівки, що вони стосуються саме складів, а договір на охорону об'єкта №19/04 був укладений лише 01.07.2004 року.

Окрім цього, у характеристиці споживача, яка додана позивачем до договорів на користування електричною енергією, зазначено, що споживач діє на підставі договору. Відповідно до частини 3 статті 344 Цивільного кодексу України, якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред'явив вимог про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять років з часу спливу позовної давності. Однак позивач такого договору не пред'явив.

Крім того, вимоги позивача грунтуються на тому, що приміщення складів знаходяться на балансі Кіровоградської районної друкарні ще з 1972 року. Однак, рішення районної ради про передачу вказаних приміщень на баланс друкарні суду не подано.

При цьому, в заяві Кіровоградської районної ради №01-21-488/1 від 27.07.2011 року останньою повідомлено суд, що на пленарних засіданнях сесії Кіровоградської районної ради рішення про передачу на баланс Кіровоградської районної друкарні спірних приміщень не приймалось.

Безпідставним є висновок позивача і про те, що оспорюванні приміщення не мають власника і є безхазяйним майном. Адже вказане майно на обліку в обласному комунальному підприємстві "Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" не перебуває, заяв до цього підприємства в порядку, передбаченому статтею 335 Цивільного кодексу України, від Кіровоградської міської ради не надходило.

Як вбачається із матеріалів справи, власником спірних приміщень є Кіровоградська районна рада, що підтверджується наступним.

15.06.2007 року на дев'ятій сесії п'ятого скликання Кіровоградської районної ради прийнято рішення №96 від 15 червня 2007 року "Про управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл району" (т. 1 а.с. 13).

Вказаним вище рішенням, зокрема, затверджено перелік об'єктів спільної власності територіальних громад сіл району (пункт 2 рішення), який міститься в додатку 2 до цього рішення.

Відповідно до зазначеного переліку, будівля (комплекс споруд) Кіровоградської районної друкарні за адресою вул. Степняка-Кравчинського, 6, віднесена до об'єктів спільної власності громад сіл району (т. 1 а.с. 14).

Згідно свідоцтва про право власності №594 від 24.12.2002 року право спільної власності на цілий комплекс будівель, що розташований за адресою: м. Кіровоград, вул. Степняка Кравчинського, 6 дійсно належить територіальній громаді Кіровоградського району в особі Кіровоградської районної ради на праві комунальної власності (т. 1 а.с. 115).

Крім того, із технічного паспорта обласного комунального підприємства "Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" на приміщення - районна типографія, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Степняка Кравчинського, 6, також вбачається, що власником майнового комплексу будівель районної друкарні, позначених на плані літерами: А типографія, Б склад, В склад, Г склад, Ж склад, Д вбиральня, є Кіровоградська районна рада (т. 1 а.с. 62-68).

Під вказаними літерами приміщення складів позначено також і на плані (схемі), що міститься в інвентаризаційній справі №22997 на приміщення - районна типографія по вул. Степняка Кравчинського, 6, копія якої долучена до матеріалів даної справи (т. 2 а.с. 37 на звороті).

За інформацією управління містобудування, архітектури, екології та земельних відносин Кіровоградської міської ради, що викладена в листі №2181 від 20.05.2008 року, адреса - вул. Степняка Кравчинського будинок № 28 була присвоєна приміщенням райдрукарні в 2008 році. З 1967 року це була вулиця Кільцева, 38, а з 1980 року - вулиця Степняка-Кравчинського, 6 (т. 1 а.с. 16).

За поясненнями відповідача, у зв'язку з відсутністю коштів нове свідоцтво про право власності на спірні приміщення за новою адресою, враховуючи зміни в назві вулиці та нумерації в 2008 році, за якими вони розташовані, не виготовлялось.

З огляду на викладене, позивачем відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено обставини, на яких грунтуються його вимоги та підтверджують добросовісне, відкрите та безперервне володіння спірним майном протягом десяти років як того вимагає стаття 344 Цивільного кодексу України.

За викладених обставин, враховуючи належність приміщень складів територіальній громаді Кіровоградського району в особі Кіровоградської районної ради на праві комунальної власності (свідоцтво про право власності №594 від 24.12.2002 року), в задоволенні позову про визнання за Кіровоградською районною друкарнею права власності на вказані приміщення слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання його повного тексту до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя В.М. Балик

Повне рішення складено - 05.08.2011 року.