Рішення № 17558145, 01.08.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2011 р. Справа № 5010/1242/2011-19/60

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Матейко І. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Медобори", вул. Липова,4/5, с. Мала Тур''я, Долинський район, Івано-Франківська область,77551

до відповідача: державного підприємства "Вигодське лісове господарство" вул. Данила Галицького,63, смт. Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область,77552

про повернення лісопродукції,

за участю представників сторін:

від позивача: адвокат ОСОБА_1., ( свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 654 від 25.06.08. )

від відповідача: не з"явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медобори" звернулось в суд із позовом до державного підприємства "Вигодське лісове господарство" про повернення лісопродукції. Позивач обгрунтував позовні вимоги невиконанням відповідачем обов"язку по поверненню зі зберігання пиловника хвойного.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, своїм правом на участь в судовому розгляді не скористався, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 04.07.11, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 20158031 від 06.07.11, яке вручено відповідачу 07.07.11.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

На день розгляду справи 01.08.11 письмових заяв та клопотань від відповідача про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, подані сторонами та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

На підставі платіжного доручення №138 від 28 березня 2008 року, наказу на відпуск лісоматеріалів №660 від 30.03.08, виданого ДП"Вигодський лісгосп", товаро-транспортної накладної серії ЛГ-1 №062497 від 31.03.08 ( а.с.10-13), відповідачем відпущено позивачу 100 м3 пиловочника хвойного.

Відповідно до Акта про зберігання (а.с.14), підписаного представниками сторін та скріпленого печатками підприємств, відповідач прийняв на зберігання, куплену у нього позивачем, зазначену вище партію лісопродукції.

Відповідно до ст.15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отримання відповідачем (в особі його представників) товару на зберігання від позивача, свідчить про існування між сторонами зобов"язань з приводу зберігання товару.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору зберігання, згідно якого та в силу ст. 936 Цивільного кодексу України, одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ст. 937 ЦК України, договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.

Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Згідно ст.938 ЦК України, зберігач зобов"язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Приписами ст.942 ЦК України встановлено, що зберігач зобов"язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч.2 ст.938 ЦК України, якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов"язаний зберігати річ до пред"явлення поклажодавцем вимоги про її повернення

Враховуючи, що акт на зберігання товару не містить строку зберігання, зобов"язання по поверненню вказаного товару виникло у відповідача перед позивачем відповідно до ст.530 ЦК України - в семиденний термін з моменту отримання вимоги про повернення товару. Такою вимогою є претензія №24 від 10.05.11, яку отримано відповідачем 12.05.11, що підтверджується повідомленням про вручення (а.с.15-16). Отже, боржник зобов"язаний був виконати зобов"язання по поверненню лісопродукції до 19.05.11.

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобовязання щодо повернення переданого на зберігання товару, тому вимоги позивача про повернення 100 м3 пиловочника хвойного обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме 280,00 грн.- витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суд також вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають відшкодуванню за наявності документального підтвердження витрат, таким підтвердженням може бути угода про надання послуг щодо ведення справи в суді, платіжне доручення або інший фінансовий документ, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Частиною 3 ст. 48 ГПК України передбачено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України “Про адвокатуру”. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Статтею 12 Закону України “Про адвокатуру” передбачено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Судом встановлено, що між позивачем та адвокатом укладено договір про надання правової допомоги №14/06/11 від 14.06.11. Пунктом 2.1 договору визначено вартість послуг в сумі 1500,00 грн. Вартість послуг з надання правової допомоги була сплачена позивачем у розмірі 1500,00 грн., що підтверджується квитанцією №024498 від 14 червня 2011 року (а.с.18).

Враховуючи вищенаведене та приписи ст. 49 ГПК України, витрати на оплату послуг адвоката, слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст.15, 16, 525, 526, 530, 936, 937, 938, 942 Цивільного Кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.22, 44, 48, 49, 55, 75, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Медобори" до державного підприємства "Вигодське лісове господарство" про повернення лісопродукції задовольнити.

Державному підприємству "Вигодське лісове господарство" вул. Данила Галицького,63, смт. Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область,77552 (код 22186175) повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Медобори", вул. Липова,4/5, с. Мала Тур''я, Долинський район, Івано-Франківська область,77551 (код 31249825) лісопродукцію, а саме пиловочник хвойний 1с. в кількості 100 метрів кубічних згідно акта приймання-передачі.

Стягнути з державного підприємства "Вигодське лісове господарство" вул. Данила Галицького,63, смт. Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область,77552(код 22186175) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Медобори", вул. Липова,4/5, с. Мала Тур''я, Долинський район, Івано-Франківська область,77551 (код 31249825)- 280,00 (двісті вісімдесят гривень) судових витрат по сплаті державного мита, 236,00 (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1500,00 (одну тисячу п"ятсот гривень) - витрат на послуги адвоката.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Максимів Т. В.

Повне рішення складено 05.08.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Матейко І. В. 05.08.11