Рішення № 17557901, 02.08.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

02.08.11 Справа № 11/5009/3280/11

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання Вака В.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Комунальне підприємство “Виробничий комбінат “Тепло-водоканал” (вул. Курчатова, буд. 1, а/с 569, м. Енергодар, Запорізька область, 71502)

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Монолітбуд” (вул.Усачова, буд. 152, м. Камянка-Дніпровська, Запорізька область, 71304),

у присутності представників

від позивача: ОСОБА_1. дов. № 554 від 19.07.2011р.;

від відповідача: не зявився

про стягнення 854,19 грн.

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява комунального підприємства “Виробничий комбінат “Теплово-водоканал” про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Монолітбуд” 854,19 грн., які складаються з 766,43 грн. основного боргу, 58,91 грн. пені та 28,85 грн. 3 % річних. Разом з цим позивач просить віднести витрати, повязання із розглядом даної справи віднести на відповідача.

10.06.2011р. порушено провадження у справі, призначені дата і час судового засідання.

У звязку з неявкою повноважного представника відповідача, з метою витребування додаткових доказів та для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення судовий розгляд відкладався.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позові, зокрема зазначив що виникнення заборгованості обумовлене неналежним виконанням з боку відповідача умов договору № 35/г на надання послуг стоянки транспортного засобу від 01.01.2009р. Тривала затримка оплати вартості наданих послуг слугувала підставою для нарахування сум пені та 3% річних.

Відповідач відзив та витребувані документи не надав, в судове засідання повноважного представника не направив, про причину неявки суд не повідомив. У звязку із поверненням кореспонденції, яка направлялась на адресу відповідача, господарський суд зауважує наступне.

До повноважень господарських судів не віднесено зясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В п. 4 інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України. порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” викладено правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п. з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Так, за наявними у справі реквізитами, зазначеними, зокрема, позивачем у позовній заяві та згідно Довідки з ЄДРПОУ станом на 07.06.2011р. відповідач зареєстрований за адресою: вул. Усачова, буд. 152, м. Камянка-Дніпровська, Запорізька область, 71304. Саме на цю адресу господарським судом направлялись ухвала про порушення провадження у справ та відкладення розгляду справи. Вказана кореспонденція повернулась до суду із відміткою пошти про причину повернення “Організація відсутня”.

З огляду на наведене, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про про дату і час судового засідання, За таких обставин, справа розглядається в порядку передбаченому ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в матеріалах справи документами за відсутністю повноважного представника відповідача.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступні обставини.

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

01.01.2009р. сторони уклали договір послуг № 35/г відповідно до умов якого позивач зобовязався надавати замовнику (відповідачу у справі) послуги стоянки транспортного засобу у цегляному гаражі та послуги стоянки на території КНС-3 у м. Енергодар.

Згідно п. 4.1.6 замовник повинен своєчасно та в повному обсязі перераховувати позивачу плату за використання майна.

Відповідно до п. 3.5 Договору оплата за надані послуги здійснюється шляхом передоплати у розмірі 100 % не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним на розрахунковий рахунок КП “ВК “Тепло-водоканал”.

При виконанні умов Договору основним документом для сплати використовувався акт наданих послуг. Акт за надані послуги виписувався замовнику до 5-го числа звітного місяця.

Замовник зобовязаний протягом трьох робочих днів з дня отримання акта повернути підписаний акт на адресу позивача. Якщо замовник відмовляється підписати акт у визначений термін, він підписується представником КП “ВК “Тепло-водоканал”, та в акті робиться відповідний запис про відмову. Цей акт пересилається замовнику поштою. Оформлений таким чином акт є узгодженим фінансовим документом і обовязковим для виконання у встановлені строки, а також підставою для розрахунків за наданні послуги.

Взяті на себе зобовязання за договором № 35/г від 01.01.2009р. позивач виконав належним чином, що підтверджується актами про надання послуг.

Акти за договором № 35/г від 01.01.2009р. систематично направлялися на адресу відповідача, або передавались нарочно, після чого підписувалися та поверталися відповідачем без зауважень. Письмові повідомлення із зазначенням причин відмови від підписання акту на адресу позивача відповідачем не направлялися.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Взяті на себе зобовязання відповідач належним чином (своєчасно та у повному обсязі) не виконував, внаслідок чого за період з 06.03.2010р. по 06.06.2011р. за ним утворилася заборгованість в сумі 766,43 грн.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до п. 4.4 Договору за несвоєчасну сплату відповідачем за Договором передбачено пеню в розмірі 1,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню за порушення строків розрахунків в 58,91 грн., при цьому, нараховуючи пеню, позивач на підставі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” обмежив її розмір подвійною обліковою ставкою НБУ.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України божник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За прострочення виконання грошового зобовязання по розрахункам за надані послуги відповідач повинен сплатити позивачу 3 % річних в сумі 28,85 грн.

Розрахунок сум пені та 3% річних ретельно перевірені в судовому засіданні.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 766,43 грн. основного боргу, 58,91 грн. пені та 28,85 грн. 3 % річних позивачем заявлені правомірно, підтвердженні зібраними у справі доказами, тому підлягають задоволенню.

Судові витрати віднести на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 46, 47-1, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Монолітбуд” (вул.Усачова, буд. 152, м. Камянка-Дніпровська, Запорізька область, 71304, код ЄДРПОУ 32010355) на користь комунального підприємства “Виробничий комбінат “Тепло-водоканал” (вул. Курчатова, буд. 1, а/с 569, м. Енергодар, Запорізька область, 71502, код ЄДРПОУ 324400040) 766,43 грн. основного боргу, 58,91 грн. пені, 28,85 грн. 3% річних, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.А.Гончаренко

В судовому засіданні 02.08.2011р. оголошені вступна і резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 03.08.2011р.