Рішення № 17557861, 09.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.11 Справа № 22/5009/2134/11

Суддя Ярешко О.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АВ метал груп” (49008, м. Дніпропетровськ, вул. Каверіна, буд. 1, прим. 244)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерно-будівельне підприємство “ФОРТ” (69015, м. Запоріжжя, вул. Таганська, буд. 16)

про стягнення заборгованості за договором № 3.2 від 01.07.2010р. у розмірі 87 046,29 грн.- основного боргу; 6 586,03 грн.- пені; 6 432,07 грн.- втрат від індексу інфляції; 1619,07 грн.- 3% річних; 121 864,82 грн.- заборгованість за 10 %.

Суддя Ярешко О.В.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність б/н від 01.11.2010р.

від відповідача: ОСОБА_2. начальник юридичного відділу, довіреність б/н від 12.01.2009р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

21.04.2011р. до господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “АВ метал груп”, м. Дніпропетровськ з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерно-будівельне підприємство “ФОРТ”, м. Запоріжжя про стягнення 87 046,29 грн. основного боргу, 6 586,03 грн. пені, 6 432,07 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 1 518,89 грн. 3% річних, 121 864,82 грн. заборгованості за 10 %.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.04.2011р. порушено провадження у справі № 22/5009/2134/11, судове засідання призначено на 23.05.2011р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення справи.

В судовому засіданні 23.05.2011р. відповідач проти позову заперечив, з підстав зазначених у відзиві (відзив міститься в матеріалах справи).

Ухвалою суду від 23.05.2011р. з метою витребування доказів в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 01.06.2011р.

27.05.2011р. судом отримана заява позивача про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначено, що у звязку із помилковим розцінюванням гарантійного листа відповідача, як факту отримання відповідачем, у відповідності до ст. 1057 ЦК України, комерційного кредиту на суму поставленого товару і можливістю нарахування відсотків за весь час прострочення з розрахунку 10 % від суми прострочених зобовязань, за кожен день прострочення, позивач відмовляється від позову в частині стягнення 121 864,82 грн. заборгованості за 10 %. Також, у зазначеній заяві позивач зазначив, що він дорахував 3% річних на день подання позову. Отже, позивач просить стягнути з відповідача 87046,29 грн. основного боргу, 6 586,03 грн. пені, 6 432,07 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 1619,07 грн. 3% річних.

Вище зазначена заява прийнята судом до розгляду, як така, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України.

В судовому засіданні 01.06.2011р. оголошено перерву до 09.06.2011р.

Позивач підтримав свої позовні вимоги (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), які обґрунтовані наступним. 01.07.2010р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 3.2. Відповідно до умов п. 1.1. договору, позивач зобовязується у порядку і в строки, встановлені договором, передати чорний металопрокат у власність відповідача, асортимент, кількість і ціна якого зазначаються в специфікації/ях, які є невідємною частиною даного договору, а відповідач зобовязується прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених в даному договорі. На виконання умов зазначеного договору поставки, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 337039,90 грн., що підтверджується, зокрема, видатковою накладною № 800060 від 09.07.2010р. і довіреністю на отримання ТМЦ № 295 від 09.07.2010р. Згідно умов оплати за вищевказаною накладною, між сторонами була підписана специфікація № 1 від 01.07.2010р., яка встановлює обовязок відповідача сплати за товар 60 % передоплатою, а 40 % що залишились протягом 10 банківських днів з моменту поставки товару. Також, поставка позивачем на вище зазначену суму підтверджується іншими відповідними видатковими накладними та довіреностями. Згідно п. 3.3. договору, порядок розрахунків у вигляді 100% передплати, якщо інше не встановлено специфікацією. Як зазначив позивач, у звязку із тим, що до інших поставок специфікації між сторонами підписні не були, застосовуються умови 100% передплати. Відповідач частково розрахувався за товар, сплативши 249993,61 грн. Таким чином, загальна заборгованість відповідача складає 87046,29 грн. На підставі зазначеного позивач просить стягнути з відповідача 87046,29 грн. основного боргу, 6 586,03 грн. пені, 6 432,07 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 1619,07 грн. 3% річних.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.06.2011р. позов визнав в повному обсязі.

За клопотанням представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації.

Розгляд справи закінчено 09.06.2011р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2010р. між ТОВ “АВ метал груп” (надалі постачальник) та ТОВ “Інженерно-будівельне підприємство “ФОРТ” (надалі покупець) був укладений договір поставки № 3.2 (надалі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, по даному договору постачальник зобовязується у порядку та строки, встановлені договором, передати чорний металопрокат (надалі товар) у власність покупцю, асортимент, кількість та ціна якого вказуються у специфікації/ях, які є невідємною частиною даного договору, а покупець зобовязується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених у даному договорі.

Згідно із п. п. 2.1. та 2.6. договору, постачальник постачає покупцю товар окремими партіями. Право власності на поставлену партію товару та ризики гибелі та/чи пошкодження товару переходять від постачальника до покупця з моменту передачі-приймання партії товару, у пункті поставки та посвідчується підписанням сторонами видаткової накладної. Дата отримання товару покупцем вказується у накладній.

Пунктами 3.2. та 3.3. договору передбачено, що оплата провадиться покупцем у безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника у встановлені специфікацією/ями строки. Фактом оплати вважається надходження грошових коштів на рахунок постачальника.

Порядок розрахунків, у вигляді 100% передплати, якщо інше не обумовлено у специфікації.

01.07.2010р. сторонами була складена специфікація № 1 до договору поставки № 3.2 від 01.07.2010р. В даній специфікації зазначено, що постачальник постачає, а покупець приймає та оплачує наступний товар: на загальну суму 87226,00 грн. Строк поставки: 08.07.2010р. Умови оплати: 60% - передоплата, 40% що залишились протягом 10 банківських днів з моменту поставки.

На підставі зазначеної специфікації позивачем було передано відповідачу товару на суму 87266,70 грн., що підтверджується підписаною представниками сторін видатковою накладною № 800060 від 09.07.2010р. та довіреністю відповідача, виданій Олєйнік О.Г. на отримання від позивача металопрокату (копія видаткової накладної та довіреності залучені до матеріалів справи).

Також, позивачем було передано відповідачу товару на загальну суму 249773,20 грн., що підтверджується відповідними підписаними представниками сторін видатковими накладними, актом здачі-приймання робіт (надання послуг) та довіреностями відповідача, виданими на отримання товару від позивача (копії знаходяться в матеріалах справи).

Таким чином, позивачем відповідачу було передано товару на загальну суму 337039,90 грн.

Відповідач в порушення умов договору розрахувався за отриманий товар частково, сплативши 249993,61 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (копії містяться в матеріалах справи).

На підставі зазначеного, у відповідача виникла заборгованість у сумі 87046,29 грн.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на таких підставах.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 11, 509 ЦК України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач в установлений договором строк, не здійснив оплату товару, отриманого від позивача, чим порушив свої грошові зобовязання. Доказів оплати наявної заборгованості відповідач суду не надав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення з відповідача 87046,29 грн. заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 6586,03 грн. пені, яка нарахована по кожній видатковій накладній окремо, за загальний період з 05.10.2010р. по 14.04.2011р.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 7.2. договору, який передбачає, що у разі прострочки оплати за поставлений товар покупець зобовязаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості простроченого платежу за кожен день прострочки.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що стягненню підлягає 6586,03 пені.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення 1619,07 грн. 3% річних та 6432,07 грн. втрат від інфляції грошових коштів за період з 03.08.2010р. по 14.04.2011р.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування 3% річних, втрат від інфляції грошових коштів та встановлено, що вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Оскільки позивач відмовився від стягнення 121 864,82 грн. заборгованості за 10 % та відмову прийнято судом, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Відповідач позовні вимоги про стягнення 87046,29 грн. основного боргу, 6 586,03 грн. пені, 6 432,07 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 1619,07 грн. 3% річних визнав у повному обсязі, про що повідомив представник відповідача в судовому засіданні 09.06.2011р.

Згідно з ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 549, 611, 625, 629, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 232, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “АВ метал груп” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерно-будівельне підприємство “ФОРТ” задовольнити частково.

Припинити провадження у справі в частині стягнення 121864,82 грн. заборгованості за 10%.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерно-будівельне підприємство “ФОРТ” (69015, м. Запоріжжя, вул. Таганська, буд. 16, код ЄДРПОУ 13615921) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АВ метал груп” (49008, м. Дніпропетровськ, вул. Каверіна, буд. 1, прим. 244, код ЄДРПОУ 36441934) 87046 (вісімдесят сім тисяч сорок шість) грн. 29 коп. основного боргу, 6586 (шість тисяч пятсот вісімдесят шість) грн. 03 коп. пені, 1619 (одну тисячу шістсот девятнадцять) грн. 07 коп. 3% річних, 6432 (шість тисяч чотириста тридцять дві) грн. 07 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 1016 (одну тисячу шістнадцять) грн. 84 коп. державного мита та 107 (сто сім) грн. 40 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.В. Ярешко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 29.06.2011р.