Рішення № 17557793, 23.05.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.11 Справа № 22/5009/1741/11

Суддя Ярешко О.В.

за позовом Прокурора Орджонікідзевського району м. Запоріжжя (69035, м. Запоріжжя, вул. Маяковського, буд. 1) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах:

Позивач-1: Запорізька міська рада (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 206)

Позивач-2: Концерн “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137)

до Приватного підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: 332700, АДРЕСА_1; фактична адреса: 69035, АДРЕСА_2)

про стягнення заборгованості за договором № 202083 від 01.01.2007р. у розмірі 17935,72 грн.

Суддя Ярешко О.В.

Представники:

від позивача 1 : не зявився

від позивача 2 : ОСОБА_2, на підставі довіреності № 18/27 від 04.01.2011р.

від відповідача: не зявився

від прокуратури: Кравець І.А., на підставі посвідчення № 220 від 15.06.2009р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

06.04.2011р. до господарського суду Запорізької області звернувся Прокурор Орджонікідзевського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, м. Запоріжжя та Концерну “Міські теплові мережі”, м. Запоріжжя з позовною заявою до Приватного підприємця ОСОБА_1, Запорізька область, м. Оріхів про стягнення 16917,55 грн. заборгованості, 338,31 грн. пені, 188,59 грн. 3% річних, 491,27 грн. втрат від інфляції грошових коштів, всього 17935,72 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.04.2011р. порушено провадження у справі № 22/5009/1741/11, судове засідання призначено на 28.04.2011р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для розгляду справи.

Ухвалою від 28.04.2011р., у звязку з неявкою позивача 1, відповідача та неподанням сторонами витребуваних документів, на підставі ст. 77 ГПК України відкладено розгляд справи на 23.05.2011р.

В судове засідання 23.05.2011р. представник позивача 1 та відповідача не зявились.

23.05.2011р. позивач 2 звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, у якій зазначено, що після подачі позовної заяви, а саме 29.04.2011р. відповідач сплатив 6917,55 грн. основного боргу, 338,31 грн. пені, 188,59 грн. 3 % річних та 491,27 грн. інфляції. На підставі зазначеного, позивач просить припинити провадження справі в частині стягнення 6917,55 грн. основного боргу, 338,31 грн. пені, 188,59 грн. 3 % річних, 491,27 грн. інфляції та стягнути з відповідача 10000,00 грн. залишку заборгованості.

В судовому засіданні позивач 1 звернувся до суду з заявою, в якій зазначено, що у звязку із тим, що договірні відносини виникли між позивачем 2 та відповідачем, у Запорізької міської ради відсутнє право вимоги. Таким чином, позивач 1 просить стягнути з відповідача заборгованість на користь Концерну “Міські теплові мережі”.

Прокурор також звернувся з заявою, в якій зазначено, що прокуратурою в позовній заяві помилково зазначено Запорізьку міську раду позивачем 1. Договірні відносини виникли безпосередньо між Концерном “Міські теплові мережі” та відповідачем, а отже у позивача 1 відсутнє право вимоги.

Позовні вимоги були обґрунтовані наступним. 01.01.2007р. між Концерном “Міські теплові мережі” та ПП ОСОБА_1 був укладений договір № 202083 про купівлю-продаж теплової енергії в гарячій воді. На підставі договору позивач 2 відпустив відповідачу теплову енергію за період з лютого 2010р. по лютий 2011р. включно, у звязку з чим відповідачу були направлені рахунки за спожиту теплову енергію. Відповідач зазначені рахунки не сплатив, що призвело до виникнення заборгованості у відповідача у сумі 16917,55 грн. Крім суми основного боргу прокурор також просить стягнути з відповідача 338,31 грн. пені, 188,59 грн. 3% річних та 491,27 грн. втрат від інфляції грошових коштів, всього 17935,72 грн.

Судове засідання, за клопотанням прокурора та позивача 2 здійснювалось без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розгляд справи закінчено 23.05.2011р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача 2, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2007р. Концерн “Міські теплові мережі” (надалі теплопостачальна організація) та Приватний підприємець ОСОБА_1 (надалі споживач) уклали договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202083 (надалі договір).

Згідно умов договору, позивач взяв на себе зобовязання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є невідємними частинами цього договору (п. 1.1. договору).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з додатком 1 до договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію на протязі опалювального періоду; підігрів води за наявної можливості; кондиціювання по замовленню споживача; інші технологічні потреби по замовленню споживача.

Відповідно до п. 5.1. договору, облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.

Згідно п. 6.1. договору, розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій формі або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (додаток № 5 до договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2. договору).

Згідно п. 6.3. договору, підставою для розрахунків відповідача з позивачем є рахунок та акт приймання-передачі.

Пунктом 6.4. договору передбачено, що відповідач зобовязаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Відповідач має право робити передоплату.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу теплову енергію за період з лютого 2010р. по лютий 2011р. на загальну суму 16917,55 грн., що підтверджується відповідними рахунками, які були направлені на адресу відповідача (копії рахунків та реєстрів відправлених рахунків долучені до матеріалів справи).

Відповідачем в порушення умов договору проплату зазначених рахунків здійснено не було.

На підставі зазначеного, позивач 06.04.2011р. звернувся до суду з позовною заявою про стягнення, 16917,55 грн. заборгованості, 338,31 грн. пені, 188,59 грн. 3% річних, 491,27 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Однак, після порушення провадження у справі, а саме 29.04.2011р. відповідачем було сплачено 6917,55 грн. основного боргу, 338,31 грн. пені, 188,59 грн. 3 % річних та 491,27 грн. інфляції, що підтверджується банківськими виписками за 29.04.2011р. (копії наявні в матеріалах справи).

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 6917,55 грн. основного боргу, 338,31 грн. пені, 188,59 грн. 3 % річних та 491,27 грн. інфляції підлягає припиненню за відсутністю предмету спору, на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

З урахуванням викладеного, залишок несплаченої відповідачем заборгованості по договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202083 від 01.01.2007р. складає 10000,00 грн.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ст. ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі теплової енергії регулюються Законом України “Про теплопостачання”, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007р. №1198 (далі Правила), які чинні на території України, визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії та є обовязковими для виконання ними (п.1, 2 Правил).

Згідно з п. 4. зазначених Правил, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.

Відповідно до статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Кодексу, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Згідно ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 19 Закону України “Про теплопостачання” споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 24 Закону України “Про теплопостачання” та п. 40 Правил встановлено, що споживач теплової енергії зобовязаний додержуватися вимог договору та нормативно-правових актів.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 10000,00 грн., доказів оплати наявної заборгованості відповідачем не надано, стягненню підлягає сума основного боргу у розмірі 10000,00 грн.

Враховуючи те, що на користь позивача 1 не заявлено жодної позовної вимоги, суд приходить до висновку, що Запорізька міська рада помилково була зазначена прокурором Орджонікідзевського району м. Запоріжжя у якості позивача 1. Отже, позов підлягає задоволенню на користь позивача 2.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 11, 525, 526, 530, 610, 629, 714 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Припинити провадження у справі в частині стягнення 6917,55 грн. основного боргу, 338,31 грн. пені, 188,59 грн. 3 % річних та 491,27 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (332700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (332700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) 179 (сто сімдесят девять) грн. 36 коп. державного мита. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (332700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 34677145; р/р 31218264700007; код бюджетної класифікації 22050003; символ звітності банку 264) 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.В. Ярешко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 06.06.2011р.