Рішення № 17557723, 04.05.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.11 Справа № 22/5009/722/11

Суддя Ярешко О.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.” (04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, буд. 20-а)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислово-будівельна компанія “Аквілон” (юридична адреса: 69027, м. Запоріжжя, вул. Академіка Карпинського, буд. 45; фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, буд. 83А)

про стягнення 42 415,06 грн. заборгованості по орендній платі за договором оренди майна № 6.136 від 02.10.2006р.

Суддя Ярешко О.В.

Представники:

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_1., довіреність б/н від 04.05.2011р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

15.02.2011р. до господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.”, м. Київ з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислово-будівельна компанія “Аквілон”, м. Запоріжжя про стягнення 42415,06 грн. заборгованості по орендній платі за договором оренди майна № 6.136 від 02.10.2006р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.02.2011р. порушено провадження у справі № 22/5009/722/11, розгляд справи призначено на 14.03.2011р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для розгляду справи.

Ухвалою суду від 14.03.2011р. у звязку з неявкою відповідача та неподанням необхідних доказів, в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 06.04.2011р.

Ухвалою від 06.04.2011р. за клопотанням представника позивача, на підставі ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору до 01.05.2011р. (фактично до 04.05.2011р. перший робочий день) та відкладено розгляд справи на 28.04.2011р.

28.04.2011р. в судовому засіданні оголошено перерву до 04.05.2011р.

В судове засідання 04.05.2011р. представник позивача не зявився.

Позовна заява ґрунтується на наступному. 02.10.2006р. між ТОВ з іноземними інвестиціями “ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.” та ТОВ «Промислово-будівельна компанія «Аквілон»було укладено договір оренди майна (оперативної оренди) № 6.136 (надалі договір). У відповідності до п. 1.1. договору позивач прийняв на себе зобов'язання надати відповідачу у тимчасове платне користування елементи опалубки згідно з додатками до договору (специфікації елементів опалубки), а відповідач взяв на себе зобов'язання прийняти зазначене майно та своєчасно здійснювати оплату орендних платежів. Згідно з п. 3.4. договору у випадку передачі інших або додаткових елементів зміни комплектації оформлюються сторонами підписанням окремих додаткових специфікацій, що є невід'ємними частинами договору. Пунктом 4.5. договору передбачено, що документом, який засвідчує факт та обсяг передачі майна відповідачу, є відповідна накладна та/або акт прийому-передачі, що підписуються представниками обох сторін. На виконання умов договору та відповідних додатків до договору позивачем було відвантажено товар відповідачу, що підтверджується відповідними накладними на переміщення Відповідно до п. 3.1. договору, плата за тимчасове користування майном складає 4,2% відсотка на місяць від загальної вартості майна, що передається у тимчасове користування відповідача. У разі передачі у тимчасове користування частини майна, інших або додаткових елементів, розмір орендної плати змінюється пропорційно зміні комплектації елементів, що фактично передані. Згідно з п. 3.5. договору орендна плата, незалежно від її розміру, щомісяця перераховується відповідачем на поточний рахунок позивача з урахуванням фактичної кількості майна, що перебуває в орендному користуванні, при цьому 50% від загальної орендної плати на місяць відповідач зобовязується сплачувати позивачу шляхом передплати до 3 числа кожного відповідного місяця оренди. Як зазначив позивач, розмір орендної плати, що підлягає сплаті за кожен місяць оренди, визначався у відповідних актах наданих послуг по оренді майна, які підписувалися уповноваженими представниками сторін з урахуванням фактичного обсягу майна, що перебуває в оренді у відповідача. Так, за період оренди майна по договору було складено відповідні акти наданих послуг по оренді майна. Як зазначив позивач, протягом дії договору відповідачем не було належним чином виконано зобов'язання щодо сплати орендних платежів за договором. За користування майном за договором відповідач сплатив лише частину суми орендної плати в розмірі 332142,80 грн., тоді як загальна сума нарахованої орендної плати відповідно до актів наданих послуг по оренді майна за період з 31.10.2006р. по 30.09.2007р. складає суму в розмірі 374 557 грн. 86 коп. Таким чином, відповідач порушив свої зобов'язання щодо внесення орендної плати за договором та створив заборгованість перед позивачем у сумі 42415,06 грн. На підставі вищенаведеного, позивач просив стягнути з відповідача 42415,06 грн. заборгованості по орендній платі за договором оренди майна № 6.136 від 02.10.2006р.

У справі міститься відзив відповідача в якому зазначено, що відповідач не погоджується з позовними вимогами позивача у звязку із наступним. 02.10.2006р. сторонами був укладений договір оренди майна № 6.136. Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги. Відповідно ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. У лютому 2011 р. позивач звернувся до господарського суду та 17.02.2011р. відкрито провадження у справі. По перше, як зазначає відповідач згідно п. 2.1. договору термін орендних правовідносин встановлюється з моменту фактичної передачі майна або його частини орендарю і діє до 31 грудня 2006 року. По друге, заборгованість виникла у серпні та вересні 2007 року. Цей факт підтверджується актами наданих послуг по оренді майна № 000001071 за серпень 2007р., № 000001441 за вересень 2007р. Як стверджує відповідач, позивач не звертався із вимогою про стягнення заборгованості до відповідача у встановлені законодавством строки. Згідно ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Перебіг позовної давності почався 07.10.2007р. та закінчився 07.10.2010р. Згідно ч. 1 ст. 267 ЦК України, особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Позивач, на думку відповідача, не скористався своїм правом в момент перебігання строків позовної давності з моменту виникнення такого права та до моменту його закінчення. Відповідно п. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Як зазначено у відзиві, виходячи з цього відповідач має право клопотати про застосування строків позовної давності. На підставі викладеного, відповідач просить в позові відмовити.

З цього приводу позивачем надані заперечення на відзив, в яких зазначено, що позивач не погоджується з твердженням відповідача щодо спливу строків позовної давності з наступних підстав. Згідно ч. 1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку. Як зазначив позивач, підтвердженням визнання відповідачем свого боргу є акт звірки взаємних розрахунків за договором станом на 31.12.2008р. між позивачем та відповідачем, за яким борг відповідача складав 68415,06 грн. Отже, відповідач визнав свою заборгованість за договором перед позивачем 31.12.2008р. Згідно з ч. 3 ст. 264 ЦК України, після переривання перебіг позовної давності починається заново і час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Таким чином, строк позовної давності щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором починається з 01.01.2009р. і відповідно до ст. 257 ЦК України закінчується 01.01.2012р. На підставі вищенаведеного, як зазначив у запереченнях позивач, твердження відповідача щодо спливу строку позовної давності є хибним, позивач не порушив правил обчислення строків позовної давності і звернувся до суду за захистом свого порушеного права у встановлений законом строк.

В судовому засіданні 04.05.2011р. представник відповідача проти позову не заперечив та заявив усне клопотання про розстрочку виконання рішення на 3 місяці.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розгляд справи закінчено 04.05.2011р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

02.10.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.” (надалі орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Аквілон 2005” (правонаступником якого є ТОВ “Промислово-будівельна компанія “Аквілон”, відповідно до п. 1.1. статуту відповідача, зареєстрованого 18.08.2009р. за № 11031050013009353) (надалі орендар) був укладений договір оренди майна (оперативна оренда) № 6.136 (надалі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, орендодавець приймає на себе зобовязання надати орендарю у тимчасове користування та за плату елементи опалубки (надалі майно), згідно додатку 1 (специфікація елементів опалубки), яка є невідємною частиною цього договору, а орендар зобовязується прийняти зазначене майно та своєчасно здійснювати оплату орендних платежів.

Згідно із п. 1.3. договору, вказане в п. 1.1. договору майно передається у тимчасове користування орендарю для проведення будівельно-монтажних робіт згідно зі статутною діяльністю останнього.

Пунктами 2.1. та 2.2. договору передбачено, що термін орендних правовідносин встановлюється з моменту фактичної передачі майна або його частини орендарю і діє до 31 грудня 2006 року. Для цілей ч. 1 цього пункту, під моментом фактичної передачі майна сторони будуть розуміти відвантаження майна або його частини орендарю з оформленням необхідної товаророзпорядчої документації (накладна на переміщення та/або акт прийому-передачі).

Закінчення встановленого п. 2.1. договору термін орендних правовідносин не звільняє орендаря від обовязку сплати орендних платежів у повному обсязі за фактичний термін користування майном.

Приписами пункту 3.1. договору передбачено, що згідно з положенням договору, плата за тимчасове користування майном згідно додатку 1 (орендна плата) розраховується за фактичний термін користування майном і складає 4,2 % на місяць від загальної вартості майна, що передається у тимчасове користування орендарю та становить суму у розмірі 20272,86 грн., у тому числі ПДВ 3378,81 грн.

Пункт 3.2. договору передбачає, що у разі передачі у тимчасове користування орендаря частини майна, інших або додаткових елементів, розмір орендної плати змінюється пропорційно зміні комплектації елементів, що фактично передана.

Відповідно до пунктів 3.3., 3.4. та 3.5. договору, фактичний обсяг майна, що передається орендодавцем орендарю підтверджується відповідними товаророзпорядчими документами (накладна на переміщення та/або акт прийому передачі).

У випадку, передачі інших або додаткових елементів, зміни комплектації оформлюються підписанням сторонами окремих додаткових специфікацій, що є невідємними частинами договору або товаророзпорядчими документами (накладними на переміщення та/або актами прийому-передачі).

Орендна плата, незалежно від її розміру (п. п. 3.1., 3.2.), щомісяця перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця з урахуванням фактичної кількості майна, що перебуває в орендному користуванні орендаря, при цьому 50% від загальної орендної плати на місяць (п.3.1. договору) орендар зобовязується сплачувати орендодавцю шляхом передплати до 3 числа кожного відповідного місяця оренди.

Згідно із п. 4.5. договору, документом, що засвідчує факт та обсяг передачі майна орендарю є відповідна накладна та/або акт прийому-передачі, що підписуються представниками обох сторін, та вручаються орендодавцем орендарю в момент фактичного відвантаження майна у повному обсязі або в окремій його частині.

Позивачем на виконання умов договору, відповідно до специфікації та додаткових специфікацій елементів опалубки до договору оренди № 6.136 від 02.10.2006р. (додатків) було передано відповідачу у тимчасове користування відповідне майно, що підтверджується відповідними підписаними сторонами накладними та довіреностями відповідача, виданими на отримання майна від позивача.

У звязку з викладеним сторонами були складені акти наданих послуг по оренді майна: №-000001006 від 31.10.2006р. за жовтень 2006р. на суму 21 490,10 грн.; №-000001169 від 30.11.2006р. за листопад 2006р. на суму 117,10 грн.; №-000001442 від 31.12.2006р. за грудень 2006р. на суму 17 569,73 грн.; № -000000004 від 31.01.2007р. за січень 2007р. на суму 2 592,79 грн.; № -000000275 від 28.02.2007р. за лютий 2007р. на суму 4 552,72 грн.; № -000000337 від 31.03.2007р. за березень 2007р. на суму 1 986,79 грн.; № -000000444 від 30.04.2007р. за квітень 2007р. на суму 16 531,20 грн.; № -000000710 від 31.05.2007р. за травень 2007р. на суму 29 478,08 грн.; № -000000868 від 30.06.2007р. за червень 2007р. на суму 36 617,88 грн.; № -000000896 від 31.07.2007р. за липень 2007р. на суму 47 317,73 грн.; № -000001071 від 31.08.2007р. за серпень 2007р. на суму 92 230,54 грн.; № -000001441 від 30.09.2007р. за вересень 2007р. на суму 105 658,90 грн. (копії актів наданих послуг по оренді майна знаходяться в матеріалах справи). Загальна сума орендної плати за період з жовтня 2006р. по вересень 2007р. становить 376143,56 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в порушення умов договору було лише частково сплачено орендну плату в сумі 332142,80 грн.

Таким чином, з наданих сторонами матеріалів вбачається, що у відповідача виникла заборгованість у сумі 44000,76 грн.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на таких підставах.

Статтею 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач в установлений договором строк, не здійснив повну оплату орендної плати, чим порушив свої грошові зобовязання. Доказів оплати наявної заборгованості відповідач суду не надав.

Щодо твердження відповідача про сплив строків позовної давності необхідно зазначити наступне.

У відповідності до статей 256 та 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами 1 та 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно із ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідачем останній платіж за оренду майна відповідача був здійснений 17.06.2009р. в розмірі 10000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 18.06.2009р. (копія міститься в матеріалах справи).

Таким чином, перебіг позовної давності щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди майна (оперативна оренда) № 6.136 від 02.10.2006р. починається з 18.06.2009р. та закінчується 18.06.2012р.

На підставі наведеного, судом встановлено, що фактично підлягає стягненню сума 44000,76 грн. основного боргу, однак враховуючи те, що суд не може виходити за рамки заявлених вимог, вимоги в частині стягнення 42415,06 грн. є законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню судом.

Відповідачем в судовому засіданні 04.05.2011р. заявлено усне клопотання про розстрочку виконання рішення на 3 місяці.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно з п. п. 1.2 та 2 Розяснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996р. з наступними змінами та доповненнями, розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо) (п. 1.2.).

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи (п. 2).

Дослідивши матеріали справи та розглянувши заяву відповідача про надання йому розстрочки виконання судового рішення по даній справі, судом заява відхилена у звязку з необґрунтованістю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислово-будівельна компанія “Аквілон”, м. Запоріжжя задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислово-будівельна компанія “Аквілон” (69027, м. Запоріжжя, вул. Академіка Карпинського, буд. 45, код ЄДРПОУ 33869975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.” (04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, буд. 20-а, код ЄДРПОУ 30530955) 42 415 (сорок дві тисячі чотириста пятнадцять) грн. 06 коп. заборгованості по орендній платі, 424 (чотириста двадцять чотири) грн. 15 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.В. Ярешко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 20.05.2011р.