Рішення № 17556674, 05.08.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.08.11р.Справа № 21/5005/6908/2011 За позовом Обласного комунального підприємства "Фармація", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма "Мойдодир", м. Дніпропетровськ

про стягнення 23 860,07 грн. за договором оренди від 02.06.08р. № 174

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засіданні Булана Ю.М.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, дов. № 01-Д/01-01 від 05.01.2011р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 22 960,07 грн. (яка складається з суми орендної плати та експлуатаційних витрат) та витрат по експертній оцінці - 900,00 грн. за договором оренди нерухомого майна № 174 від 02.06.08р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просить задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач не використав надане йому законом право на участь свого представника в судовому засіданні, відзив на позов та витребувані судом докази не надав, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками „адресат вибув”, „адресат відсутній”, зокрема, “за зазначеною адресою не проживає” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.06.2008р. між Обласним комунальним підприємством "Фармація" (далі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма "Мойдодир" (далі - відповідач, орендар) укладено договір оренди № 174 нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору з метою ефективного використання комунального майна орендодавець на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 27..11.2008р. № 496-17/V передає , а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (далі - об'єкт оренди) для використання під виробництво.

Об'єктом оренди є нерухоме майно (цілісний майновий комплекс, будівля, споруда, приміщення) загальною площею 195,00 кв. м., розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 171 (п. 2.1. Договору).

Вартість об'єкта оренди згідно звіту про експертну оцінку нерухомого майна становить на 30.05.2008р. становить 297433,00 грн. (п. 2.2. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі об'єкта оренди.

У разі закінчення строку дії Договору або при його розірвані орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди орендодавцю у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди (п. 4.4. Договору).

Цей Договір відповідно до п. 11.1 . Договору набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє з 02.06.2008р. до 02.06.2009р.

На виконання умов Договору орендодавець передав, а орендар прийняв спірне майно по Акту приймання-передачі від 02.06.08р.

Згідно п.3.1. Договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється згідно з чинним законодавством (розмір якої визначається за результатами конкурсу). Орендна плата за перший місяць оренди згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору (додаток 1), становить 3717,91 грн. за червень місяць 2008 року (без урахування ПДВ).

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції у наступному місяці (п. 3.2. Договору).

Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством (п. 3.3. Договору).

Відповідно до п.3.4. Договору розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї зі сторін у разі зміни чинного законодавства, що регулює визначення розміру орендної плати цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря (п.п. 3.5., 3.6. Договору).

Орендна плата, передбачена пунктом 2 Додатку № 1, в повному обсязі (у тому числі ПДВ) , що з врахуванням змін до договору перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця: 26008032091000 в АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005, один раз на місяць не пізніше 01 числа місяця, наступного за розрахунковим. Орендар зобов'язується перераховувати 30% орендної плати до державного бюджету в порядку, передбаченому чинним законодавством України (п. 3.7. Договору з врахуванням змін додаткової угоди № 1 до договору оренди ).

Згідно до п. 3.8. Договору вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг з технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж і т. ін. не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо у формі та порядку, погодженому з орендодавцем.

Пунктом 3.9 Договору (з врахуванням змін додаткової угоди № 1 до договору оренди ), передбачено що зобов'язання орендаря по сплаті орендної плати забезпечується у вигляді завдатку в розмірі потрійної місячної орендної плати, визначеної в п. 3.1. Договору, - за перший мсісяць та два останніх місяці оренди, при цьому орендар зобов'язується сплатити різницю в сумі орендної плати, яка може виникнути у зв'язку з перерахунком орендної плати за останні два місяці оренди, з урахуванням індексації, передбаченої п. 3.2. Договору. Орендар сплачує завдаток не пізніше 5 календарних днів з дня підписання договору.

Вартість комунальних та інших послуг, оплата яких передбачена п.3.8 Договору, встановлена, згідно Калькуляції, в розмірі 12, 12 грн. за 1 кв. м. (а.с. 30).

Матеріалами справи встановлено та підтверджено позивачем, що відповідач на виконання п.3.9 Договору, відповідно до рахунку-фактури № СФ-01517 від 30.06.2008р. на суму 13384, 48грн., 22.09.08р. частково оплатив позивачу завдаток в розмірі 10000,00 грн. (банківська виписка від 22.09.2008р.).

Крім того, протягом дії Договору, позивачем надавалися відповідачу на оплату рахунки-фактури № СФ-01543 від 30.06.08р. на суму 2 284, 62грн., № СФ-01614 від 23.07.08р. на суму 7760, 58грн., № СФ-01865 від 26.09.08р. на суму 6833, 62 грн.

Відповідач, згідно копій банківських виписок, наданих позивачем частково оплатив суму боргу:

-23.09.08р. в сумі 5520, 39 грн. - за червень 2008р.,

-24.09.08р. в сумі 4455,00 грн. - за липень 2008р.

Тобто, всього відповідач сплатив позивачу 19975,00 грн.

Відповідно до Акту приймання-передачі нежитлового приміщення відповідач 31.10.2008р. повернув майно позивачу. (а.с. 32).

Згідно ст.ст. 759, 762 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовий або натуральній формі.

Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Позивачем нараховано до стягнення за орендну плату та експлуатаційні витрати 22960, 07 грн. без врахування оплати відповідачем завдатку в сумі 10000,00 грн.

На час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення боргу, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати та комунальних послуг обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі 14037, 09грн. з врахуванням 10000,00 грн. завдатку, сплаченого відповідачем.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 900, 00 грн. компенсаційних витрат з незалежної оцінки орендованого майна.

Враховуючи, що умовами Договору ці витрати не передбачені, господарський суд неодноразово зобовязував позивача надати в судове засідання докази в обґрунтування підстав для стягнення вищевказаної суми з відповідача.

Позивач вимоги суду не виконав, докази в підтвердження своїх вимог не надав.

Відповідно до приписів ст.96 ЦК України, позивач і відповідач є самостійними юридичними особами, включеними до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців і відповідають самостійно за своїми зобовязаннями.

При цьому підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права повязують виникнення, зміну чи припинення прав та обовязків субєктів спірного матеріального правовідношення.

Відповідно до ст.ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення на позов.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача. У предмет доказування включається також факт приводу до позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення субєктивного права чи охоронюваного законом інтересу позивача.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З наведених обставин суд дійшов висновку, що позивач не довів тих обставин, на яких ґрунтуються заявлені ним вимоги, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача 900,00 грн. компенсаційних витрат з незалежної оцінки орендованого майна.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню в сумі 14037,09грн.

В іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати у справі слід покласти на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 96, 525, 526, 530, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма "Мойдодир" (49057, м. Дніпропетровськ , вул. Героїв Сталінграду, буд. 171; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35341124) на користь Обласного комунального підприємства "Фармація" (49057, м. Дніпропетровськ , вул. Героїв Сталінграду, буд. 171; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01976358) основного боргу в розмірі 14 037,09 грн. (чотирнадцять тисяч тридцять сім грн. 09 коп.), державного мита в розмірі 140,37 грн. (сто сорок грн. 37 коп.), витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу в розмірі 138,84 грн. (сто тридцять вісім грн. 84 коп.), про що видати наказ.

В іншій частині позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 05.08.2011р.