Постанова № 1754974, 17.06.2008, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

17 червня 2008 р. Справа № 18/78

За позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Ужгород

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Індустрія деревообробки”, м. Перечин

про стягнення 13 102 грн. 45 коп.,

Суддя господарського суду –В.Кривка

при секретарі Драгуській Л

представники:

Позивача –Шибаєв А.М., довіреність від 04.01.2008 року;

Відповідача – не з’явився;

СУТЬ СПОРУ: Закарпатським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, м. Ужгород заявлено адміністративний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Індустрія деревообробки”, м. Перечин про стягнення 13 102 грн. 45 коп.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить задоволити позов в повному обсязі та стягнути 13093,86 грн. адміністративно-господарських санкцій за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, передбаченого статтею 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі Закон) та 8,59 грн. пені за порушення строків їх сплати. Відповідно до вимог статті 19 Закону кількість інвалідів, які повинні працювати на підприємстві становить 5 осіб, в той же час середньооблікова кількість інвалідів становила 4 особи, відповідач (форма 10 ПІ річна „Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів” за 2007 рік), тому повинен був самостійно в строк до 15 квітня 2008 року розрахувати та сплатити адміністративно-господарські санкції.

Уповноважений представник відповідача проти позову заперечила з підстав, наведених у поданих письмових поясненнях по суті спору .

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, які мають значення для справи, заслухавши пояснення представників сторін,

Суд встановив:

продовження постанови господарського суду Закарпатської області від 17.06.2008 року у справі № 18/78

Частиною першою ст.19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875 –ХІІ від 21.03.1991 з подальшими змінами та доповненнями (далі Закон), для підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання, встановлено норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих.

Статтею 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. При цьому підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону (ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”).

Відповідно до поданого ТОВ „Індустрія деревообробки” звіту форми №10—ПІ середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу станом за 2007 рік склала 114 осіб, а працюючих інвалідів на даному підприємстві –становило 4 особи, при нормативі встановленому –5 осіб. Керуючись вимогами ст. ст. 19, 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (надалі –Закон), якими встановлено норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної кількості працюючих та обов`язок сплати штрафних санкцій за меншу кількість працюючих інвалідів, Відповідач, зобов’язаний сплати 13093,86 грн. адміністративно –господарських санкцій за 1 незайняте інвалідом робоче місце та 8,59 грн. пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

Відповідачем не подано суду належних доказів виконання вимог зазначеного закону, зокрема щодо створення таких робочих місць для інвалідів, інформування відповідних органів про їх створення, та доказів працевлаштування інвалідів згідно нормативу. Викладені в письмових заперечених доводи не підтверджено належними доказами, зокрема, як вбачається з поданого відповідачем до Перечинського районний центру зайнятості - звіту форми № 3-ПН про наявність вакансій станом на 28.11.2007 року, спеціально створених вільних робочих місць та потребу саме працівників з обмеженими фізичними можливостями підприємство у звіті не відображало.

продовження постанови господарського суду Закарпатської області від 17.06.2008 року у справі № 18/78

Вказані обставини також підтверджено і довідкою №394 від 10.06.2008 року Перечинського районного центру зайнятості та актом перевірки дотримання вимог законодавства по соціальному захисту інвалідів від 04.06.2008 року.

Відповідно до статті 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. При цьому, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Враховуючи, що відповідачем не дотримано встановленого законом порядку щодо виконання нормативу і не працевлаштовано 1 інваліда, а середньорічна заробітна плата штатного працівника на підприємстві у 2007 році становила 13094 грн. (графа 05 звіту форми № 10 –ПІ), відповідач повинен сплатити 13093,86 грн. адміністративно-господарських санкцій. Однак, відповідач вказану суму позивачу добровільно не сплатив, у зв’язку з чим, вона підлягає стягненню.

Крім того, з відповідача також належить стягнути 8,59 грн. пені, відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", нарахованої позивачем за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

Таким чином, вимога позивача належним чином обґрунтована доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем у встановленому порядку не спростована та не заперечена, проаналізована судом, а отже підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 69, 71, 86, 94, 98, 158, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства,

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Індустрія деревообробки”, пров. Червоноармійський, 6, м. Перечин Закарпатська область (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33142018) до Державного бюджету за відповідним кодом бюджетної класифікації суму 13 102 (Тринадцять тисяч сто дві) грн. 45 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України

Суддя В.Кривка