Рішення № 17541887, 30.06.2011, Брянківський міський суд Луганської області

Справа № 2-714/2011р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2011р.Брянківський міський суд Луганської області у складі: головуючого суддіЧернової Н.І.

при секретаріМочалової А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні суду м. Брянка справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, про визнання права власності на нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу гаражу та земельної ділянки загальною площею 0,0055 га., кадастровий номер 4410500000:02:010:0037, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, посилаючись на те, що 20 червня 2011 року, згідно договору купівлі-продажу, придбали вищевказане нерухоме майно у ОСОБА_3 за 15000,00 (пятнадцять тисяч) гривень, відповідно до п. 5 договору, останній підлягав нотаріальному посвідченню, однак, зробити це не виявилося можливим у звязку з терміновим виїздом продавця за межі міста. Відсутність нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу позбавляє їх права власності на придбане нерухоме майно. З метою захисту свого майнового права позивачі просить суд визнати договір купівлі-продажу дійсним, визнати за ними право спільної часткової власності на гараж та земельну ділянку, по Ѕ частці на кожного.

Позивачі у судове засідання не з'явилися, надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, на позовних вимогах наполягають та просять задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явилася, але надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги визнала повністю, проти їх задоволення не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав:

По справі встановлено, що 20 червня 2011 року, згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали у ОСОБА_3 гараж та земельну ділянку загальною площею 0,0055 га., кадастровий номер 4410500000:02:010:0037, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.4).

Вказаний гараж належить ОСОБА_3 на праві власності, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1, виданого виконавчим комітетом Брянківської міської ради 22 червня 2007 року, зареєстрованого Комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації в м. Брянка в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 22 червня 2007 року, реєстраційний номер 19313954, номер запису: 120 в книзі: 2 (а.с. 5,6).

Технічна характеристика гаража наведена в технічному паспорті, виготовленому Комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації в м. Брянка 19 березня 2007 року, реєстровий номер 2/120(а.с.7-9).

Вказана земельна ділянка належить ОСОБА_3 на праві власності, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 163765, виданого Брянківською міською радою 22 січня 2007 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010741000001 (а.с.10).

При укладенні договору купівлі-продажу між сторонами було погоджено всі належні умови купівлі-продажу нерухомого майна. Зокрема, щодо ціни, порядку оплати, оформлення договору тощо. Договірна ціна обєкту склала 15000,00 (пятнадцять тисяч) гривень, вказану суму ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в день підписання договору купівлі-продажу, тобто 20 червня 2011 року (а.с.4).

Відповідно до п. 5 договору купівлі-продажу від 20 червня 2011 року, останній підлягав нотаріальному посвідченню, однак, позивачі не змогли цього зробити, у звязку з терміновим відїздом відповідачки за межі міста Брянка.

Відсутність нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу позбавляє позивачів права власності на придбане нерухоме майно.

Вказані письмові докази суд вважає достовірними, їх дійсність та достовірність не оспорюють сторони, саме тому є підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної сумісної власності (спільне майно).

Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ст. 356 ЦК України, Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Субєктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Відповідно до ч. 1 ст. 357 ЦК України, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до ст. 220 ЦК України, суд може визнати договір дійсним, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона передає , або зобовязується передати майно у власність другій стороні, а покупець приймає, або зобовязується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

20 червня 2011 року між сторонами було укладено письмовий договір, який хоча й не було посвідчено нотаріально, але є дійсним, оскільки право власності у позивачів виникло з моменту оплати та прийняття майна.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст.174 ЦПК України, суд переконався, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 174, 209-215 ЦПК України, ст. ст.16, 220, 328, 334, 355, 356, 357, 377, 392, 655, 656, 657, 662, 692 ЦК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу гаражу та земельної ділянки загальною площею 0,0055 га., кадастровий номер 4410500000:02:010:0037, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 20 червня 2011 року між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, - дійсним.

Визнати право спільної часткової власності на гараж, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_1, ОСОБА_2, по Ѕ частці на кожного.

Визнати право спільної часткової власності на земельну ділянку загальною площею 0,0055 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки: 4410500000:02:010:0037, за ОСОБА_1, ОСОБА_2, по Ѕ частці на кожного.

Рішення набирає законної сили після десятиденного строку для оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10-ти днів з дня його проголошення, через місцевий суд в апеляційний суд Луганської області.

Суддя : Чернова Н.І.