Рішення № 1753665, 17.06.2008, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" червня 2008 р.

Справа № 15/65

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Мохонько К.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства „Донбас-Бакалея 2002” м. Донецьк

до відповідача: ТОВ фірма „Евріс” м. Кіровоград

про стягнення 985605 грн. 28 коп.

Представники сторін:

від позивача – не з’явився

від відповідача – не з’явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 568072 грн. 21 коп. боргу, 360725 грн. 85 коп. неустойки, 56807 грн. 22 коп. штрафу. Представники сторін до суду не з’явились, про причини неявки не повідомили, ніяких клопотань не подавали. Подання відповідачем апеляційної скарги на ухвалу суду від 10.06.08р. про поновлення провадження по справі, яка не підлягає оскарженню, суд розцінює як належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, так як не отримавши ухвалу суду від 10.06.08р. і не ознайомившись з її змістом неможливо подати апеляційну скаргу. Відповідач відзив не надав, позовні вимоги не заперечив.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами.

Вивчивши матеріали справи господарський суд з’ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами укладений договір поставки № 01/07-2 від 30.01.07р. За умовами договору постачальник /відповідач/ зобов’язується поставляти у власність покупцю /позивачу/ цукор-пісок (надалі товар) у мішках, а покупець зобов’язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату. Обсяг товару, одиниця виміру, кількість, ціна та вартість товару, що підлягає поставці визначається в специфікаціях, які є невід’ємними частинами договору. Покупець надає постачальникові заявку на поставку партії товару. Порядок оплати вартості кожної партії товару встановлюється у специфікаціях, заявках або шляхом укладення додаткових угод. Договір підписаний представниками сторін та посвідчений печатками підприємств.

В специфікації № 1 від 30.01.07р. сторони визначили: кількість товару – 474,6 тони цукру-піску; порядок оплати – 90 % передоплата від суми вказаної в рахунку № 24, залишок суми після узгодження ціни на протязі двох днів з моменту прибуття товару на станцію призначення; строк поставки – до 15 листопада 2007 року та інші умови поставки товару. Специфікація підписана представниками сторін та посвідчена печатками підприємств.

В додатковій угоді від 01.10.07р. сторони змінили строк поставки з 15 листопада на 15 жовтня 2007 року. Додаткова угода підписана представниками сторін та посвідчена печатками підприємств.

Відповідно до ч. 1 ст. 193, ст. 265 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона / продавець / передає або зобов’язується передати майно / товар / у власність другій стороні / покупцеві /, а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно / товар / і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

На виконання умов договору та специфікації № 1, позивач по платіжним дорученням № 46, № 47 від 31.01.07р. перерахував відповідачу 1004347 грн. 71 коп., що підтверджується копіями цих платіжних доручень завірених штампом банку.

Відповідач умови договору виконав частково поставивши позивачу 199,45 тон цукру на загальну суму 436275 грн. 50 коп., що підтверджується копією накладної від 02.02.07р.

В обумовленій в додатковій угоді строк – до 15 жовтня 2007 року відповідач решту цукру в кількості 275,15 тон позивачу не поставив, кошти в сумі 568072 грн. 21 коп. не повернув. Доказів поставки цукру або повернення коштів на момент розгляду справи в суді, сторони, в тому числі і відповідач, не подали.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач скористався наданим йому правом і просить стягнути з відповідача 568072 грн. 21 коп. залишку попередньої оплати. Позовні вимоги в частині стягнення 568072 грн. 21 коп. підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. ст. 546, 547, 549 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється в письмовій формі.

Неустойкою / штрафом, пенею / є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Аналогічні положення стосовно стягнення неустойки передбачені ст. ст. 230, 231 ГК України.

Пунктом 6.4 договору передбачено, у випадку якщо порушення строку поставки триває більше 30 календарних днів, покупець має право відмовитися від поставки цієї партії продукції і вимагати від постачальника повернення сплаченої суми передоплати разом зі сплатою неустойки, а також вимагати постачальника сплатити штраф у розмірі 10 % від вартості непоставленого (несвоєчасно поставленого) товару.

Сума штрафу становить 56807 грн. 22 коп. ( 568072 грн. 21 коп. х 10 % = 56807 грн. 22 коп.).

Позовні вимоги в частині стягнення 360725 грн. 85 коп. неустойки задоволенню не підлягають, так як в пункті 6.4 договору не визначений її розмір у випадку вимоги покупця /позивача/ повернути суму передоплати, а тільки констатовано право на стягнення неустойки. До того ж правова природа такого виду забезпечення зобов’язання як неустойка, не пеня і не штраф, позивачем не доведена, її сутність, розмірі – невідомі.

Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст. ст. 47-1, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 193, 230, 231, 265 ГК України, ст. ст. 526, 546, 547, 549, 625, 655, 692, 693 ЦК України, ст. ст. 32 – 34, 43, 44, 47-1, 49, 75, 82 – 85, 116, 117 ГПК України господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ фірма „Евріс” м. Кіровоград вул. Комарова 64 п/р 26000312062001 в КФ КБ „Приватбанк” МФО 323583 код ЄДРПОУ 30869658 на користь приватного підприємства „Донбас-Бакалея 2002” м. Донецьк вул. 50 річчя СРСР 100/2 п/р 26008014076000 в ДОД АППБ „Аваль” МФО 335076 код ЄДРПОУ 32187315 – 568072 грн. 21 коп. боргу, 56807 грн. 22 коп. штрафу, 6248 грн. 79 коп. сплаченого державного мита, 74 грн. 81 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

В задоволенні решти позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.

Суддя К.М.Мохонько