Рішення № 17534389, 02.06.2011, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-2365/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2011 року Соломянський районний суд м. Києва

у складі : головуючого судді - Оксюти Т.Г.

при секретарі - Бурій Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «КОНВЕРСБАНК», третя особа: ОСОБА_2 про припинення договору поруки, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача та просила визнати припиненим з 24.10.2008 року договір поруки №240/840-ФО/ПОР-1, укладений 19.10.2007 року між нею, ТОВ «ПАРТНЕР-БАНК», правонаступником якого є ПАТ «КОНВЕРСБАНК» та ОСОБА_2

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 19.10.2007 року між ТОВ «ПАРТНЕР-БАНК», правонаступником якого є ПАТ «КОНВЕРСБАНК»та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №240/840-ФО, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 16500 доларів США 00 центів.

Згідно п. 1.2 вказаного кредитного договору процентна ставка за користування кредитом складає 14% річних.

У забезпечення виконання зобовязань за даним кредитним договором, 19.10.2007 року між ТОВ «ПАРТНЕР-БАНК», правонаступником якого є ПАТ «КОНВЕРСБАНК», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір поруки №240/840-ФО/ПОР-1, згідно умов якого позивач взяла на себе зобовязання солідарно відповідати перед банком за належне виконання позичальником взятих на себе зобовязань, а саме: повернути до 18.10.2012 року (включно) кредит в сумі 16500 доларів США 00 центів та сплачувати у валюті кредиту нараховані відсотки за користування кредитом в розмірі 14% річних, а також сплатити можливі штрафні санкції.

Разом з тим, в жовтні 2008 року без погодження з ОСОБА_1 банк змінив процентну ставку за користування кредитом, збільшивши її на 3%, тобто до 17% річних, що призвело до збільшення грошового зобовязання позичальника перед банком, та відповідно й до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Вважає вищевказане збільшення процентної ставки за кредитним договором незаконним виходячи з наступних підстав.

Так, згідно п. 4.2.6 кредитного договору №240/840-ФО від 19.10.2007 року, банк має право змінювати умови кредитування (в т.ч. процентну ставку) в порядку, передбаченому п. 7.1 цього договору.

Відповідно до п. 7.1 цього ж договору у випадку зміни порядку кредитування та/або умов придбання кредитних ресурсів, їх вартості (зміни облікової ставки НБУ), погіршення фінансового чи майнового стану позичальника ОСОБА_2, або у разі погіршення стану заставного майна банк має право ініціювати зміну умов кредитування, які встановлені цим договором.

Про намір змінити умови кредитування, банк зобовязаний повідомити позичальника не пізніше ніж за десять робочих днів до дати початку їх застосування, а також надати укладений відповідний договір про внесення змін.

10.10.2008 року, відповідач враховуючи п. 7.1 кредитного договору направив позичальнику повідомлення за №3379 про свій намір змінити процентну ставку за користування кредитом до 17% річних, а також надав для укладання підписаний зі сторони банку договір №1 про внесення змін до кредитного договору №240/840-ФО від 19.10.2007 року.

Таким чином, підвищення відсоткової ставки відбулося не раніше 24.10.2008 року.

Разом з тим, такого повідомлення та будь яких додаткових угод до договору поруки на імя ОСОБА_1 про підвищення відсоткової ставки за кредитним договором позивач не отримувала.

Про факт збільшення процентної ставки та відповідно про збільшення обсягу відповідальності позивача, як поручителя, ОСОБА_1 дізналась лише 16.12.2010 року при ознайомленні з матеріалами справи №2-742/10 через свого представника та отриманні копії заочного рішення Соломянського районного суду м. Києва.

Згідно п. 5.2 договору поруки №240/840-ФО/ПОР-1 від 19.10.2007 року, збільшення обсягу відповідальності поручителя та переведення на іншого боржника боргу за цим договором відбувається виключно за взаємною згодою сторін цього договору.

Оскільки, жодних додаткових угод до договору поруки щодо збільшення обсягу відповідальності поручителя, до даного часу між банком, позичальником та поручителем укладено не було просила позов задовольнити.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог позивача заперечувала посилаючись на те, що ОСОБА_1, відповідно до умов договору поруки №240/840-ФО/ПОР-1 від 19.10.2007 року, зобовязалась відповідати перед банком за належне виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобовязань, що витікають з кредитного договору №240/840-ФО від 19.10.2007 року.

Згідно умов кредитного договору банк, у звязку з настанням перелічених у договорі обставин, має право ініціювати зміну умов кредитування, тобто, процентну ставку. Про намір змінити умови кредитування банк зобовязаний повідомити позичальника, а відповідно і поручителя, не пізніше ніж за 10 робочих днів до дати початку їх застосування.

На численні повідомлення щодо наміру банку змінити відсоткову ставку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не реагували. Позичальник та поручитель письмово підтвердили факт письмового ознайомлення з умовами кредитування банку підписавши кредитний договір та договір поруки.

Тобто, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знали, що у випадку незгоди із зміною умов кредитування, їм доведеться, у визначений у договорі строк, повернути існуючу заборгованість за договором, сплатити нараховані проценти, комісії та можливі штрафні санкції.

На підставі вищевикладеного просила в позові відмовити.

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.

Суд, вислухавши думку позивача та її представника, представника відповідача, третьої особи ОСОБА_2, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 19.10.2007 року між ТОВ «ПАРТНЕР-БАНК», правонаступником якого є ПАТ «КОНВЕРСБАНК»та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №240/840-ФО, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 16500 доларів США 00 центів.

Згідно п. 1.2 вказаного кредитного договору процентна ставка за користування кредитом складає 14% річних.

У забезпечення виконання зобовязань за даним кредитним договором, 19.10.2007 року між ТОВ «ПАРТНЕР-БАНК», правонаступником якого є ПАТ «КОНВЕРСБАНК», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір поруки №240/840-ФО/ПОР-1, згідно умов якого позивач взяла на себе зобовязання солідарно відповідати перед банком за належне виконання позичальником взятих на себе зобовязань, а саме: повернути до 18.10.2012 року (включно) кредит в сумі 16500 доларів США 00 центів та сплачувати у валюті кредиту нараховані відсотки за користування кредитом в розмірі 14% річних, а також сплатити можливі штрафні санкції.

Як пояснила в судовому засіданні позивач у жовтні 2008 року без погодження з нею банк змінив процентну ставку за користування кредитом, збільшивши її на 3%, тобто до 17% річних, що призвело до збільшення грошового зобовязання ОСОБА_2 перед банком, та відповідно й до збільшення обсягу її відповідальності, як поручителя.

Просила визнати припиненим з 24.10.2008 року договір поруки №240/840-ФО/ПОР-1, укладений 19.10.2007 року між нею, ТОВ «ПАРТНЕР-БАНК», правонаступником якого є ПАТ «КОНВЕРСБАНК»та ОСОБА_2, на що слід зазначити наступне.

Згідно з п. 4.2.6 кредитного договору №240/840-ФО від 19.10.2007 року, банк має право змінювати умови кредитування (в т.ч. процентну ставку) в порядку, передбаченому п. 7.1 цього договору.

Відповідно до п. 7.1 цього ж кредитного договору, у випадку зміни порядку кредитування та/або умов придбання кредитних ресурсів, їх вартості (зміни облікової ставки Національного банку України), погіршення фінансового чи майнового стану позичальника, або у разі погіршення стану заставного майна банк має право ініціювати зміну умов кредитування, які встановлені цим договором (в т.ч. процентну ставку).

Про намір змінити умови кредитування, банк зобов`язаний повідомити позичальника не пізніше ніж за десять робочих днів до дати початку їх застосування, а також надати для укладення відповідний договір про внесення змін.

Згідно з п. 9.3 кредитного договору, розмір процентної ставки може переглядатися сторонами, про що складається відповідний договір про внесення змін між банком та позичальником.

Встановлено, що 10.10.2008 року, ТОВ «ПАРТНЕР-БАНК», правонаступником якого є ПАТ «КОНВЕРСБАНК»відповідно до п. 7.1 кредитного договору направив ОСОБА_2 повідомлення за №3379 про свій намір змінити процентну ставку за користування кредитом до 17% процентів річних, а також надав для укладення підписаний зі сторони банку договір №1 про внесення змін до кредитного договору №240/840-ФО від 19.10.2007 року.

В судовому засіданні представник відповідача заперечуючи проти вимог позивача посилалась на те, що на численні повідомлення банку щодо наміру змінити відсоткову ставку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не реагували. Позичальник та поручитель письмово підтвердили факт письмового ознайомлення з умовами кредитування банку підписавши кредитний договір та договір поруки.

Тобто, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знали, що у випадку незгоди із зміною умов кредитування, їм доведеться, у визначений у договорі строк, повернути існуючу заборгованість за договором, сплатити нараховані проценти, комісії та можливі штрафні санкції.

Однак, суд не погоджується з такими твердженнями представника відповідача виходячи з наступного.

Лист банку за №3395 від 10.10.2008 року, на ім`я ОСОБА_1, на який посилається представник відповідача, та будь-які додаткові угоди до договору поруки, щодо підвищення відсоткової ставки за кредитним договором №240/840-ФО від 19.10.2007 року, позивач не отримувала, що підтверджується відсутністю будь-яких даних про вручення вказаного листа ОСОБА_1

Встановлено, що 17.06.2010 року Солом`янським районним судом міста Києва було ухвалено заочне рішення по справі №2-742/10 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «КОНВЕРСБАНК»заборгованості за кредитом в сумі 87545,46 грн., пені у розмірі 6494,47 грн., судового збору в сумі 940,39 грн. та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

24.12.2010 року ОСОБА_1 звернулась до Солом`янського районного суду міста Києва з заявою про перегляд вищевказаного заочного рішення суду

Отже, про факт збільшення процентної ставки та відповідно про збільшення обсягу своєї відповідальності, як поручителя ОСОБА_1 дізналася лише 16.12.2010 року при ознайомленні з матеріалами цивільної справи №2-742/10 через свого представника та отриманні копії заочного рішення Солом`янського районного суду міста Києва.

Згідно з п.5.2 договору поруки №240/840-ФО/ПОР-1 від 19.10.2007 року, збільшення обсягу відповідальності поручителя та переведення на іншого боржника боргу за цим договором відбувається виключно за взаємною згодою сторін цього договору.

Ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенні законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи те, що 19.10.2007 року між ТОВ «ПАРТНЕР-БАНК», правонаступником якого є ПАТ «КОНВЕРСБАНК», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір поруки №240/840-ФО/ПОР-1, суд приходить до висновку, що вони дійшли згоди щодо істотних умов договору та взяли на себе зобовязання щодо виконання даного договору.

Згідно зі ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Встановлено, що жодних додаткових угод до договору поруки щодо збільшення обсягу відповідальності поручителя, до даного часу між ПАТ «КОНВЕРСБАНК», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено не було.

Обставини, за яких припиняється порука, чітко визначені у ст. 559 ЦК України.

Відповідно до ст. 554 ЦК України в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Із конструкції ст. 554 ЦК України випливає, що хоча поручитель і пов'язаний із боржником певними зобовязальними відносинами, він є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором. Це підтверджується його правом висувати заперечення проти кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (ч. 2 ст. 555 ЦК).

Слід звернути увагу на те, що у зобовязаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобовязань перед банком (ч. 1 ст. 559 ЦК України).

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ТОВ «ПАРТНЕР-БАНК», правонаступником якого є ПАТ «КОНВЕРСБАНК»без узгодження з ОСОБА_1 підвищив процентну ставку за кредитним договором №240/840-ФО від 19.10.2007 року, що призвело до порушення прав позивача, як поручителя, а тому факт зміни умов поруки без згоди поручителя є підставою припинення зобов`язань за договором поруки.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.

Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач довела ті обставини на які вона посилалась як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з ПАТ «КОНВЕРСБАНК»на користь ОСОБА_1 суми сплаченого судового збору 8,50 грн. та 37,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 554, 555, 559, 598, 638, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223, 226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «КОНВЕРСБАНК», третя особа: ОСОБА_2 про припинення договору поруки задовольнити.

Визнати припиненим з 24 жовтня 2008 року договір поруки №240/840-ФО/ПОР-1, укладений 19 жовтня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР-БАНК», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «КОНВЕРСБАНК», ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «КОНВЕРСБАНК», код ЄДРПОУ 34353904, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, вул. Соломянська, 33 на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір в сумі 8,50 грн. та 37,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Соломянський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя