Рішення № 17534331, 18.07.2011, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 2-3635/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2011 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Миколаєць І.Ю.

при секретарі Кузнець Л.І.

за участю представника позивачаЧернецького К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2011року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення із ОСОБА_2 суми страхового відшкодування, яка була сплачена ОСОБА_3 на підставі п.41.1 ст.41 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 не була застрахована. У своїх вимогах посилається на вину відповідача, підтверджену Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 26.05.2008р., у вчиненні ним 23.05.2008р. на дорозі Київ-Овруч дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), в результаті якої автомобілю ОСОБА_3 «СЕАТ», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4, заподіяно технічних пошкоджень. Тому позивач в порядку регресу просить стягнути із відповідача понесені ним фактичні витрати по сплаті страхового відшкодування в розмірі 6851,22грн., а також судові витрати, у тому числі витрати на юридичні послуги в розмірі 1500,00грн. Позовні вимоги обґрунтовує ст.22, 1166, 1187, 1191 ЦК України та п.38.2 ст.38, ст.40, 41 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Представник позивача в судовому засіданні просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив, клопотання про розгляд справи за своєї відсутності не подавав.

Суд вважає можливим ухвалити заочне рішення за наявними в матеріалах справи доказами, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Обставини, встановлені судовим рішенням в цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особа або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до Постанови Вишгородського районного суду Київської області від 26.05.2008р. ОСОБА_2 23.05.2008р. на автодорозі Київ-Овруч, не обравши безпечної швидкості руху транспортного засобу, не врахувавши дорожньої обстановки і стану ТЗ, скоїв зіткнення із автомобілем «Сеат», державний номер НОМЕР_1, внаслідок чого обидва ТЗ отримали механічні пошкодження. Вина ОСОБА_2 у скоєні ДТП доведена (а.с.13).

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до пп.а п.41.1 ст.41 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за рахунок коштів фонду захисту потерпілих МТСБУ відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до п.40.3 ст.40 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»МТСБУ має право залучати аварійних комісарів у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених ст.41 цього Закону.

МТСБУ дорученням №5013 від 10.06.2008р. уповноважено аварійного комісара ОСОБА_5 на підставі договору №34-АК від 05.03.2008р. на збір документів по справі, встановити розмір збитків завданих ТЗ потерпілого, визначити вартість ТЗ потерпілого після ДТП (в разі необхідності) (а.с.26). Відповідно до Акту виконаних робіт за дорученням МТСБУ №5013 від 10.06.2008р., вищезазначені роботи були виконані аварійним комісаром (а.с.28). У звязку із залученням аварійного комісара МТСБУ понесено витрати в розмірі 570,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №1404 від 14.07.2008р. (а.с.27).

Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку від 23.06.2008р. вих. №131, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Сеат», державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, складає 8221,46 грн. (а.с.16-21).

Довідкою МТСБУ №1 від 07.08.08р. визначено розмір відшкодування ОСОБА_3 шкоди з форду захисту потерпілих, що без ПДВ становить 6851,22грн. (а.с.29).

На підставі наказу №1621 від 12.08.2008р. ОСОБА_3 МТСБУ перераховано 6851,22грн., що підтверджується платіжним дорученням №1774 від 15.08.2008р. (а.с.30).

Таким чином фактичні витрати позивача, понесені по виплаті страхового відшкодування склали 7421,22грн. (6851,22грн. + 570,00грн.).

Відповідно до ст.933 ЦК України та ст.27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 7421,22грн. знайшли в судовому засіданні належне обгрунтування та підлягають задоволенню.

Відмовляючи у задоволені позовної вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на юридичні послуги суд виходить із наступного.

Відповідно до ст.12 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.79 ЦПК України витрати на правову допомогу відносяться до судових витрат та підлягають розподілу за правилами ст.88 цього Кодексу.

Відповідно до ст.56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Така особа допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

У звязку з тим, що позивач не подавав заяву про допуск до судового розгляду ОСОБА_6 як особи, що надає йому правову допомогу, враховуючи обсяг та характер участі помічника останньої в процесі розгляду справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 має статус учасника цивільного процесу - представника позивача, що відмінний від статусу особи, яка надає правову допомогу. Дана правова позиція знаходить своє підтвердження у Постанові Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009р. №2, відповідно до п.11 якої особа, яка надає правову допомогу, не є особою, яка бере участь у справі, а належить до інших учасників цивільного процесу, тому вона не може замінювати в процесі особу, якій вона надає правову допомогу, та бути її представником і в ході розгляду справи має лише ті права, які зазначені в частині другій ст.56 ЦПК України.

Крім того, слід зазначити, що ОСОБА_6 на надано документів на підтвердження того, що вона є адвокатом або іншими фахівцями у галузі права. Також розмір витрат на правову допомогу, заявлений позивачем є необґрунтованим, оскільки визначений без урахування змісту ст.84 ЦПК України та постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006р. №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, повязаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави».

Враховуючи зазначене суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення витрат на правову допомогу у повному обсязі.

У відповідності до вимог ст.88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені останнім та документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.27 Закону України «Про страхування», ст.38 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.993, 1166, 1187 ЦК України, ст.ст. 10, 57, 60, 61, 88, 169, 224, 228, 294 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) (код ЄДРПОУ 21647131) понесені витрати по сплаті страхового відшкодування у розмірі 6851,22грн., витрати на послуги аварійного комісара в розмірі 570,00грн., а також понесені судові витрати: 74,21грн. судового збору та 120,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 7615 (сім тисяч шістсот пятнадцять) грн. 43 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: