Рішення № 17532573, 12.05.2011, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 2-407/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2011 року

Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого-судді Лопатюк Н.Г.

при секретарі Ковальовій О.С.,

Мороз Н.В.,

Бондаренко С.В.

Колісник К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств (ДП «Укрвуглеторфреструктуризація»), Центрально-західної компанії «Вуглеторфреструктуризація» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2010 р. ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств (ДП «Укрвуглеторфреструктуризація»), Центрально-західної компанії «Вуглеторфреструктуризація» в якому просив поновити його на роботі на посаді, яка відповідає його досвіду і освіті та була б прийнятною позивачу, стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 12900 грн. 00 коп. і відшкодувати моральну шкоду в розмірі 160000 грн. 00 коп., посилаючись на те, що він перебував з відповідачем ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» у трудових відносинах, працюючи на посаді начальника відділу екології та гідробезпеки вказаного вище підприємства. Наказом «Про звільнення» № 217 від 30.07.2010 р. був звільнений згідно п.1 ст. 40 КЗпП України. ОСОБА_4 вважає своє звільнення незаконним, а тому просить поновити його на роботі.

02.12.2011 року позивач звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог і просив суд стягнути з Державного підприємства з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств (ДП «Укрвуглеторфреструктуризація») і Центрально-західної компанії «Вуглеторфреструктуризація» на його користь середній заробіток за весь період вимушеного прогулу з 01.08.2010 року по день постановлення рішення. В подальшому позивач просив суд поновити його на посаді начальника тендерного відділу Центрально-західної компанії «Вуглеторфреструктуризація».

У судовому засіданні позивач і його представник підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог. (а.с.191- заява)

Представник відповідача Державного підприємства з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств (ДП «Укрвуглеторфреструктуризація») і представник Центрально-західної компанії «Вуглеторфреструктуризація» в судовому засіданні проти позову заперечували в повному обсязі, посилаючись на те, що звільнення позивача ОСОБА_4 проведено згідно вимог чинного законодавства України, а тому відсутні правові підстави для задоволення його позовних вимог щодо поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, та відшкодування моральної шкоди.

Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 03.03.2008 року ОСОБА_4 прийнято на посаду начальника відділу екології та гідробезпеки ДП «Укрвуглеторфреструктуризація», з посадовим окладом 3000 грн. 00 коп. згідно штатного розкладу, що підтверджується наказом «Про прийом на роботу» № 9 від 27.02.2008 р. (а. с. 13- копія наказу).

Згідно наказу «Про припинення діяльності ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» № 99 від 02.04.2010 р. діяльність ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» припинена з 01.08.2010 р. шляхом його реорганізації поділу на підприємства «Донвуглереструктуризація», «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація» та «Центрально-Західна Компанія «Вуглеторфреструктуризація». (а.с.11-12- копія наказу)

Порядок вивільнення працівників регламентований статтею 49-2 цього Кодексу, в якій зазначено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Так, позивачу було надано письмове попередження № 95 про його звільнення у звязку з реорганізацією підприємства, з яким ОСОБА_4 ознайомився 08.04.2010 року. (а.с. 81 копія попередження)

Оскільки припинення ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» відбулось одночасно з утворенням нових підприємств, ОСОБА_4 07.04.2010 р. було запропоновано посаду провідного інженера з охорони праці та екології Центрально-західної компанії «Вуглеторфреструктуризація» (а.с. 82), а згодом 27.05.2010 р. посаду провідного інженера виробничого відділу «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація» (а.с. 83).

Як пояснив в судовому засіданні позивач, він відмовився від запропонованих йому вакантних посад, так як вони не відповідали його кваліфікаційному рівню, оклад даних посад був значно нижчим ніж на попередній займаній ним посаді, або взагалі йому була запропонована вакантна посада на підприємстві, що знаходиться в іншому місті.

Наказом «Про звільнення» № 217 від 30.07.2010 р. ОСОБА_4 було звільнено з посади начальника відділу екології і гідробезпеки ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» з 31.07.2010 р. (а. с. 14-копія наказу).

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 6 листопада 1992 року, розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Пунктом 1 ст. 40 КЗпП України встановлено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно ч. 3 ст. 42 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки.

Як вбачається з Протоколу Загальних зборів ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» ОСОБА_4 являється членом профкому ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» з 31.03.2008 р. (а.с. 32 копія протоколу), а тому його звільнення не допускається без отримання на те попередньої згоди вищого профспілкового органу Президіуму ЦК «Укрвуглепрофсоюзу».

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 також підтвердили суду той факт, що позивач ОСОБА_4 був членом профспілкового комітету ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» з 31.03.2008 р.

Частиною 1 ст. 39 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», передбачено, що у випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний термін обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником.

Згідно ч. 2 ст. ст. 39 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», подання роботодавця має розглядатися у присутності працівника, щодо якого воно подано. Розгляд подання за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. У разі нез'явлення працівника або його представника на засідання розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах терміну, визначеного частиною першою цієї статті. При повторному нез'явленні працівника без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

Так судом встановлено, що згода профкому ДП «Укрвуглеторфреструктуризація», членом якого був позивач, надавалась за його відсутності та за відсутності його представника, також не було повторної неявки працівника на засідання профкому і письмової заяви ОСОБА_4 про розгляд питання щодо його звільнення за його відсутності. В матеріалах справи також відсутня постанова Президіуму Центрального комітету Професійного союзу працівників вугільної промисловості України щодо згоди на звільнення ОСОБА_4. Дані обставини свідчить про наявність грубих порушень законодавства України при звільненні позивача.

Відповідно п. 8 ч. 43 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніше як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Як встановлено в судовому засіданні, термін звільнення ОСОБА_4 з посади начальника відділу екології та гідробезпеки ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» також було порушено. Так, збори профспілкового комітету відбулись 12.05.2010 р. (а.с. 148-149- додаток до протоколу), в той час як звільнений позивач був 31.07.2010 р. (а.с. 14 копія наказу), тобто минув місячний строк протягом якого ОСОБА_4 мали звільнити, а тому підприємство мало повторно звернутись до профкому ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» з поданням та отримати від останнього повторну згоду на звільнення позивача.

Що ж стосується дати звільнення позивача, то день його звільнення 31.07.2010 р. являється вихідним днем. Тому у випадку, коли строки визначаються днями, їх слід відраховувати з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або не робочий день, то днем відрахування строку вважається найближчий робочий день.

На підставі вище викладеного суд вважає позовні вимоги ОСОБА_4 в частині визнання його звільнення з посади начальника відділу екології і гідробезпеки з Державного підприємства з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств згідно наказу № 217к від 30.07.2010 р. за п. 1 ст. 40 КЗпП України правомірними та такими, що підлягають задоволенню, оскільки процедура його звільнення має низку порушень.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Поновлення на роботі полягає в тому, що працівнику надається та ж робота, яку він виконував до звільнення його з роботи. При цьому, суд, як і будь-який інший орган з розгляду трудових спорів, не має адміністративних повноважень, тому він не може скасовувати накази, змінювати підстави розірвання трудового договору. Якщо звільнення з роботи проведено з порушенням закону, суд, не скасовуючи наказу і не змінюючи підстав припинення трудового договору, зобов'язаний поновити працівника на попередній роботі.

У звязку з вище викладеним, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_4 в задоволенні його позовних вимог щодо поновлення на посаді начальника відділу екології і гідробезпеки ДП «Укрвуглеторфреструктуризація», так як даної посади вже не існує у звязку з реорганізацією поділом ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» на підприємства «Донвуглереструктуризація», «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація» та «Центрально-Західна Компанія «Вуглеторфреструктуризація».

Відповідно до п.п. 3 п. 18 Постанови Пленуму «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 6 листопада 1992 року, у випадку, коли працівника звільнено без законних підстав або з порушенням встановленого порядку, але поновити його на роботі неможливо внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, суд визнає звільнення неправильним і зобов'язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника) виплатити цьому працівникові заробітну плату за час вимушеного прогулу. Одночасно суд визначає працівника звільненим за п.1 ст.40 КЗпП у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації.

Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_4 звільнено з ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» неправильно, тобто з порушенням норм трудового законодавства, та поновлення його на раніше займаній посаді є неможливим, так як даної посади вже не існує у зв'язку з реорганізацією підприємства, суд приходить до висновку, що моментом звільнення позивача за п. 1 ст. 40 КЗпП України слід вважати дату винесення рішення, тобто 12.05.2011 року.

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки про середню заробітну плату № 94 від 06.05.2011 р. вбачається, що середня заробітна плата ОСОБА_4 складає 4402 грн. 74 коп. (а.с.233-копія довідки)

Враховуючи, що середня заробітна плата позивача становить 4402 грн. 74 коп., сума середнього заробітку, яка підлягає до стягнення становить: за 9 місяців ( за період з 01.08.2010 року по 30.04.2011 року) х 4402 грн. 74 коп. = 39624 грн. 66 коп. та за 12 календарних дні з яких 6 днів були робочими ( за період з 01.05.2011 року по 12.05.2011 року) х ( 4402 грн. 74 коп. / 19 (кількість робочих днів в травні 2011 року)) = 1390 грн. 33 коп., всього 41014 (сорок одна тисяча чотирнадцять) грн. 99 коп.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 в період з 11.08.2010 р. по 01.04.2011 р. перебував на обліку в Васильківському міськрайонному центрі зайнятості та отримав допомогу у звязку з безробіттям в розмірі 16 665 (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят пять) грн. 96 коп.

Приймаючи до уваги вище викладене, суд вважає за ненобхіне стягнути на користь позивача суму середнього заробітку за час винушеного прогудлу, відрахувавши соціальну допомогу по безробіттю здійснену Васильківським міськрайонним центром зайнятості, тобто 41014 грн. 99 коп. - 16 665 (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят пять) грн. 96 коп. що дорівнює 24349 (двадцять чотири тисячі триста сорок девять) грн. 03 коп.

Оскільки ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» припинило свою діяльність з 01.08.2010 р. шляхом його реорганізації поділу, то сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01.08.2010 р. по 12.05.2011 р. в розмірі 24349 грн. 03 коп. має бути стягнута на користь ОСОБА_4 з «Центрально-Західна Компанія «Вуглеторфреструктуризація».

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що відповідач своїми діями, які стосуються неправильного звільнення позивача, спричинив останьому моральну шкоду, яку зобовязаний відшкодувати. Виходячи з засад справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково та стягнути з Центрально-Західної Компанії «Вуглеторфреструктуризація» на користь позивача 10 000 грн. 00 коп. моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст.88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі вище викладеного, суд вважає, за необхідне стягнути з відповідача Центрально-західної компанії «Вуглеторфреструктуризація» в дохід держави судовий збір в розмірі 32 (тридцять дві) грн. 80 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн.00 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40, 42, 43, 49-2, 49-4, 237-1, 235 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Державного підприємства з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств (ДП «Укрвуглеторфреструктуризація»), Центрально-західної компанії «Вуглеторфреструктуризація» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати звільнення ОСОБА_4 з посади начальника відділу екології і гідробезпеки з Державного підприємства з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств згідно наказу № 217 к від 30.07.2010 р. за п. 1 ст. 40 КЗпП України неправильним.

Стягнути з Центрально-західної компанії «Вуглеторфреструктуризація» (м. Київ, просп. Ак. Палладіна, 46/2, код ЄДРПОУ 32112705) на користь ОСОБА_4, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 01.08.2010 р. по 12.05.2011 р. в розмірі 24349 (двадцять чотири тисячі триста сорок девять) грн. 03 коп.

Визначена судом заробітна плата у зазначеній загальній сумі підлягає стягненню з Центрально-західної компанії «Вуглеторфреструктуризація» на користь ОСОБА_4, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, з вирахуванням сум прибуткового податку, помісячного нарахування та помісячного утримання інших обовязкових платежів та внесків до відповідних фондів за весь зазначений період.

Стягнути з Центрально-західної компанії «Вуглеторфреструктуризація» (м. Київ, просп. Ак. Палладіна, 46/2, код ЄДРПОУ 32112705) на користь ОСОБА_4, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, моральну шкоду в розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

Визнати ОСОБА_4, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, звільненим з Державного підприємства з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств (ДП «Укрвуглеторфреструктуризація», м. Київ, просп. Ак. Палладіна, 46/2) за п. 1 ст. 40 КЗпП України з 12.05.2011 р.

Стягнути з Центрально-західної компанії «Вуглеторфреструктуризація» (м. Київ, просп. Ак. Палладіна, 46/2, код ЄДРПОУ 32112705) в дохід держави судовий збір в сумі 32 (тридцять дві) грн. 80 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн.00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: