Рішення № 17524890, 11.07.2011, Голосіївський районний суд міста Києва

2-3489/11

РІШЕННЯ

Іменем України

11.07.2011 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.

при секретарі Орловій Ю.С. .

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Інспекції Державного архітектурно будівельного контролю м. Києва до ОСОБА_1, третя особа ТОВ «Люксфурнітур»про спонукання вчинити певні дії та зустрічним позовом ТОВ «Люксфурнітур»до Інспекції Державного архітектурно будівельного контролю м. Києва, ОСОБА_1 про визнання права власності та спонукання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У квітні 2011 року Інспекція Державного архітектурно будівельного контролю м. Києва звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 про спонукання вчинити певні дії у якій просить зобов"язати відповідача здійснити демонтаж надбудови над другим поверхом нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1.

Позовні вимоги Інспекція Державного архітектурно будівельного контролю м. Києва мотивувала тим, що відповідачем по справі , орендарем будівлі розпочато реконструкцію адміністративного будинку , а саме виконано демонтаж покрівлі , влаштовані металево-каркаси надбудови , замінено перекриття , за адресою АДРЕСА_1 . Всі перелічені роботи проводяться без затвердженої проектної документації та дозволу на виконання будівельтних робіт .

Третя особа з самостійними вимогами ТОВ «Люксфурнітур»звернулась до суду із зустрічною позовною заявою до Інспекції Державного архітектурно будівельного контролю м. Києва, ОСОБА_1 про визнання права власності та спонукання вчинити певні дії.

Позовні вимоги ТОВ «Люксфурнітур»мотивувало тим, що на початку квітня 2011 року ТОВ «Люксфурнітур»стало відомо про те, що гр. ОСОБА_1, самовільно, без належного дозволу провів реконструкцію орендованого нежилого приміщення у АДРЕСА_1, що на праві приватної власності належить ТОВ «Люксфурнітур». Внаслідок проведених робіт збільшилась загальна площа приміщення. Крім того ТОВ «Люксфурнітур»Інспекції Державного архітектурно будівельного контролю м. Києва з проханням видати сертифікат про відповідність на нежиле приміщення в АДРЕСА_1, без чого належне володіння ним неможливе. ТОВ «Люксфурнітур»отримало відмову в цьому.

Зазначені обставини змусили ТОВ «Люксфурнітур»звернутись до суду для захисту своїх прав та інтересів.

Інспекція Державного архітектурно будівельного контролю м. Києва у судове засідання не зявилась, однак надала письмові пояснення, згідно яких проти зустрічних позовних вимог Інспекція заперечувала у повному обсязі та просить задовольнити позов Інспекції у повному обсязі і проводити розгляд справи у відсутність уповноважених представників Інспекції.

ТОВ «Люксфурнітур»у судове засідання не зявилось, однак його представник підтримав зустрічну позовну заяву у повному обсязі та просив суд задовольнити позовні вимоги ТОВ «Люксфурнітур», у задоволені позову Інспекції Державного архітектурно будівельного контролю м. Києва відмовити.

Оцінюючи всі докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Інспекція Державного архітектурно будівельного контролю м. Києва не підлягають задоволенню, а позовні вимоги за зустрічною позовною заявою ТОВ «Люксфурнітур»- підлягають задоволенню у повному обсязі з нижченаведених підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Люксфурнітур»є власником нежилого приміщення в АДРЕСА_1»загальною площею 675,1 кв.м. згідно договору купівлі продажу від 10.04.2007 року (зареєстровано КП МБТІ 26.04.2007 року).

01.06.2010 року ТОВ «Люксфурнітур»було укладено договорі оренди на нежиле приміщення в АДРЕСА_1»загальною площею 675,1 кв.м. з відповідачем ОСОБА_1 строком на 2 роки 9 місяців з моменту прийняття приміщення, що орендується.

02.07.2010 року між ТОВ «Люксфурнітур»та гр. ОСОБА_1 було підписано Акт прийому передачі нежилого приміщення в АДРЕСА_1, згідно якого сторони одне до одного претензій з приводу технічного, пожежного стану нежитлових приміщень не мають, приміщення потребує косметичного ремонту.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що на нежиле приміщення в АДРЕСА_1»передано гр. ОСОБА_1 під розташування офісу.

Згідно пункту 5.1. Договору гр. ОСОБА_1, як Орендар зобовязаний використовувати приміщення, що орендується, виключно у відповідності до пункту 2.1. Договору, не здійснювати без письмової згоди ТОВ «Люксфурнітур»перебудову та перепланування приміщення, що орендується.

На початку квітня 2011 року Позивачеві стало відомо про те, що ОСОБА_1, самовільно, без належного дозволу зі сторони Відповідача провів реконструкцію орендованого нежилого приміщення в АДРЕСА_1, внаслідок чого збільшилась загальна площа приміщення.

Крім того Інспекцією державного будівельного контролю м. Києва було проведено позапланову перевірку додержання вимог містобудівного законодавства, складено відповідний акт від 18.11.2010 року та притягнуто гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Про дані факти ОСОБА_1 не повідомив ТОВ «Люксфурнітур».

На звернення ТОВ «Люксфурнітур»стосовно надання пояснень з приводу реконструкції нежилого приміщення в АДРЕСА_1»Відповідач-1 пояснив, що реконструкція проводилась ним у звязку з аварійним станом приміщення, що ним було замовлено проект «Реконструкція нежилого приміщення в АДРЕСА_1.

Згідно пункту 8.2. Договору, визначено, що Договір може бути розірвано за власною ініціативою Орендодавця (ТОВ «Люксфурнітур») в разі якщо Орендар (ОСОБА_1.) користується предметом оренди всупереч умовам Договору.

Про розірвання Договору сторони повідомляють одне одного за один місяць до запланованого моменту розірвання Договору.

Пункт 8.5. Договору наголошує, що Орендар (ОСОБА_1.) при припиненні Договору зобовязується протягом 2-х календарних днів передати Орендодавцю (Позивачеві) орендоване приміщення згідно акту.

Позивач 25.04.2011 року звернувся до ОСОБА_1 з вимогою про розірвання Договору достроково та поверненню майна у строк до 27.04.2011 року.

ОСОБА_1 ніяким чином не відреагував на зазначений лист та продовжує користуватись нежилим приміщенням в АДРЕСА_1. Крім того він зазначив, що він повністю створив новий обєкт нерухомого майна на який у ТОВ «Люксфурнітур»не має правовстановлюючих документів.

Враховуючи вищевикладене ТОВ «Люксфурнітур»вважає, що порушено його право на повноцінне володіння та користування належним йому майном, що і стало приводом для звернення до суду для захисту свої інтересів.

Беручи до уваги вищезазначене та з метою належного володіння нежилим приміщенням в АДРЕСА_1»та керуючись ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»ТОВ «Люксфурнітур»звернулось до Інспекції Державного архітектурно будівельного контролю м. Києва з проханням видати сертифікат про відповідність на нежиле приміщення в АДРЕСА_1, без чого належне володіння ним неможливе. ТОВ «Люксфурнітур»отримало відмову в цьому, чим саме було порушено права ТОВ «Люксфурнітур»на повноцінне володіння користування власним майном.

Крім того згідно висновку Українського незалежного інституту судових експертиз № 0102 від 11 липня 2011 року , нежилі приміщенням в АДРЕСА_1»відповідають будівельним нормам та стандартам, що діють у галузі будівництва на території України.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Цивільний кодекс України розкриває поняття права власності як сукупність трьох правомочностей власника: права володіння, права користування та права розпорядження. У відповідності до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 331 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що визнання права власності на майно є одним із способів захисту права власності.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оскаржене або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 р. № 225 «Про затвердження Положення про державний архітектурно-будівельний контроль»визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль і нагляд з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція (Держархбудінспекція) та її територіальні органи та приймають участь у встановленому порядку в роботі комісій з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, а також у розслідуванні причин аварій на будівництві.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів»,затверджено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів.

Пунктом 3 Порядку визначено, що Прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до IV і V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифіката.

Пунктом 10 Порядку зазначено, що - У разі коли на самочинно збудоване нерухоме майно визнано право власності за рішенням суду, воно приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком.

Пункт 27 Порядку визначає, що рішення про відмову у видачі сертифіката може бути оскаржено до суду.

Згідно ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно зі ст. 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення прав власності, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, судових захист цивільного права та інтересу.

Таким чином право власності на реконструйоване ним майно (яке належало позивачеві та було зареєстровано органами БТІ на праві власності) шляхом визнання за ним права власності на вказане майно. При цьому доказом не визнання такого права є дії відповідних державних органів щодо відмови у видачі документів, необхідних для здійснення реєстрації права власності на майно, що належить позивачеві, в нових площах та відмова Відповідача 1 повернути оспорюване майно Позивачеві.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 169, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України на підставі ст.ст. 321, 331, 376 ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову Інспекції Державного архітектурно будівельного контролю м. Києва до ОСОБА_1, третя особа ТОВ «Люксфурнітур»про спонукання вчинити певні дії відмовити у повному обсязі.

Зустрічну позовну заяву ТОВ «Люксфурнітур»до Інспекції Державного архітектурно будівельного контролю м. Києва, ОСОБА_1 про визнання права власності та спонукання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Люксфурнітур»право власності на реконструйоване нежиле приміщення в АДРЕСА_1»загальною площею 1085,00 кв.м.

Зобовязати Інспекцію Державного архітектурно будівельного контролю м. Києва (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЕДРПОУ 35647677) видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Люксфурнітур»сертифікат про відповідність на реконструйоване нежиле приміщення в АДРЕСА_1»загальною площею 1085,00 кв.м.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя