Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 0907/2-5139/2011 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2011 рокум. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої-суддіГорейко М.Д.
секретаряКарпенко І.В.,
за участю представника позивача по довіреності від 28.02.2011 року №354 ОСОБА_2 та по довіреності від 14.02.2011 року №223 ОСОБА_3, представника відповідача ТзОВ “МЖК Експрес-24” по довіреності від 01.06.2011 року №43/11-2011 ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_6, від імені якого діє представник ОСОБА_2, до Товариства з обмеженою відповідальністю “МЖК Експрес-24”, Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України про зобов'язання виконати зобов'язання щодо безоплатної передачі у власність квартири, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся в суд з позовом про зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю “МЖК Експрес-24” та Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України (далі Прикарпатський юридичний інститут ЛьвДУВС) виконати зобовязання щодо безоплатної передачі йому у власність квартири, розташованої на третьому поверсі багатоповерхового житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 155,5 м.кв. (за інвентаризаційним номером БТІ №69) і гараж, розташований у цьому ж будинку, посилаючись на те, що 17 січня 2007 р. він був прийнятий на роботу в Прикарпатський юридичний інститут ЛьвДУВС на посаду професора кафедри кримінального права та кримінології. Його перехід до цього навчального заходу здійснювався на запрошення керівництва інституту. При цьому, в інституті був відчутний дефіцит науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, без яких був неможливий подальший розвиток навчального закладу, у тому числі відкриття магістратури за спеціальністю “Кримінальне право, кримінологія; кримінально-виконавче право”. Однією з умов його переходу на роботу в Прикарпатський юридичний інститут ЛьвДУВС було надання йому квартири у комплексі житлових будинків по АДРЕСА_1, замовником будівництва яких був юридичний інститут. 04 квітня 2007 року між ним та Прикарпатським юридичним інститутом ЛьвДУВС укладено Контракт строком на 5 років, пунктом 3.4 якого сторонами регламентовано його право на отримання квартири, на умовах, що визначаються окремим цивільно-правовим договором. Керуючись пунктом 3.4. Контракту в той же день, між ним та Прикарпатським юридичним інститутом ЛьвДУВС укладено Договір, який є невід'ємним додатком до Контракту з працівником Відповідно до умов вказаного Договору Прикарпатський юридичний інститут ЛьвДУВС зобов'язався передати йому у власність квартиру на третьому поверсі багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_1, загальною площею не менше 150,00 м. кв. і гараж, що розташований у цьому ж будинку. Будівництво комплексу житлових будинків, замовником якого був Прикарпатський юридичний інститут ЛьвДУВС, проводилось ТзОВ “МЖК Експрес-24” на підставі Договору №10/732 з метою забезпечення працівників юридичного інституту житлом. Згідно п. 2.8., яким доповнено Договір №10/732 26 жовтня 2006 року генпідрядник-інвестор ТзОВ “МЖК Експрес-24” з метою підняття авторитету Прикарпатського юридичного інституту ЛьвДУВС, забезпечення комплектування вакантних посад висококваліфікованими науково-педагогічними працівниками зобов'язався безоплатно передати на користь третьої особи - працівника Прикарпатського юридичного інституту ЛьвДУВС, що перебуває на посаді професора у Прикарпатському юридичному інституті ЛьвДУВС та має науковий ступінь доктора юридичних наук із власного фонду за рахунок майбутньої частки “Замовника”, за умови укладення контракту між Прикарпатським юридичним інститутом ЛьвДУВС та науково-педагогічним працівником на 5 років. Отже, забезпечення житлом повинно бути здійснено ТзОВ “МЖК Експрес-24” із власного фонду за рахунок частки Прикарпатського юридичного інституту ЛьвДУВС. У подальшому, з метою виконання умов Договору від 04 квітня 2007 року, на його прохання, генпідрядник-інвестор ТзОВ “МЖК Експрес-24” вніс відповідні корективи у планування квартир на третьому поверсі будинку, що будувався і збудовано квартиру, яка відповідає умовам його договору з Прикарпатським юридичним інститутом ЛьвДУВС щодо забезпечення житлом від 04 квітня 2007 року. На даний час, після проведення інвентаризації БТІ, вказаній квартирі присвоєно номер 69. Листом від 04 березня 2011 року т.в.о. начальника Прикарпатського юридичного інституту ЛьвДУВС його повідомлено про те, що 03 січня 2011 року між ТОВ “МЖК Експрес-24”та Прикарпатським юридичним інститутом ЛьвДУВС укладено Додатковий договір до договору про спільну діяльність по будівництву комплексу житлових будинків №10/723 від 16.10.2006 року, відповідно до якого розірвано доповнення до договору від 26.10.2006 року та виключено пункт 2.8. розділу 2 Договору №10/723 від 16.10.2006 року, що підтверджує наміри відповідачів створити перешкоди реалізації належного йому права на отримання житла. 02 червня 2011 року будинок, в якому знаходиться спірна квартира, зданий в експлуатацію. Згідно п. 1.4. Договору №10/732 квартира повинна бути передана працівнику протягом одного місяця після завершення будівництва та здачі будинків в експлуатацію. Однак, квартира йому не передана. Його звернення до ТзОВ “МЖК Експрес-24” залишені без реагування. Відмова відповідачів від виконання взятих на себе зобовязань порушує його право на забезпечення житлом.
Представник відповідача Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України в судовому засіданні 06.07.2011 року позов не визнав, мотивуючи тим, що укладений 04.04.2007р. контракт з працівником опосередковує трудові правовідносини з приводу виконання гр. ОСОБА_6 передбачених контрактом трудових обов'язків за плату, строком з 04.04.2007 р. по 04.04.2012 р. включно. Що стосується договору, який укладений між позивачем та Прикарпатським юридичним інститутом ЛьвДУВС 04.04.2007р., та є додатком до контракту № 10/99, то останній не породжує обов'язку для Прикарпатського юридичного інституту ЛьвДУВС передати позивачу у власність вказане вище нерухоме майно, так як відсутність нотаріального посвідчення такого договору, має наслідком його нікчемність, а відповідно ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Зважаючи на зміст Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР від 11.12.1984р., № 470 позивач не має права одержання запитуваної житлової площі, оскільки не перебуває на квартирному обліку за місцем роботи в Львівському державному університеті внутрішніх справ або ж за місцем проживання у виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради, як такий, що потребує поліпшення житлових умов. Тому є безпідставним його посилання на рішення конференції трудового колективу Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ.
В судовому засіданні 06.07.2011 року оголошено перерву. 13.07.2011 року представник відповідача Прикарпатського юридичного інституту ЛьвДУВС в судове засідання не зявився, подав суду заяву про відкладення розгляду справи у звязку з його зайнятістю в іншому процесі.
З урахуванням обставин справи, стадії судового розгляду, що сторонами вже надавались пояснення по суті спору, суд вважав можливим продовжити розгляд справи за відсутності вказаного представника.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “МЖК Експрес-24” в судовому засіданні позов не визнав, вважав, що ТОВ “МЖК Експрес-24” взагалі не може бути належним відповідачем у даній справі, адже не має жодних зобов'язань перед ОСОБА_6, зокрема і в частині обов'язку передачі безоплатно у власність житла позивачу.
Заслухавши пояснення представників, дослідивши письмові докази, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов договору, внаслідок чого сторона договору позивається про його відновлення шляхом зобовязання іншу сторону договору виконати взяті на себе зобовязання за договором.
В судовому засіданні встановлено, що позивач 17 січня 2007 року був прийнятий на роботу в Прикарпатський юридичний інститут Львівського державного університету внутрішніх справ на посаду професора кафедри кримінального права та кримінології. 04 квітня 2007 року між позивачем та Прикарпатським юридичним інститутом ЛьвДУВС, укладено Контракт з працівником № 10/109 (а.с.25, 26) строком на 5 років, пунктом 3.4 якого сторонами регламентовано право позивача на отримання квартири, на умовах, що визначаються окремим цивільно-правовим договором. На виконання домовленостей щодо забезпечення житлом, керуючись пунктом 3.4. Контракту з працівником №10/109, в той же день, між позивачем та Прикарпатським юридичним інститутом Львівського державного університету внутрішніх справ укладено Договір (а.с. 27, 28), предметом якого є врегулювання порядку забезпечення працівника житлом. При цьому, сторони погодили, що даний Договір є невід'ємною частиною Контракту з працівником № 10/109 від 04 квітня 2007 року.
Відповідно до умов вказаного Договору від 04 квітня 2007 року Прикарпатський юридичний інститут ЛьвДУВС, зобов'язався передати позивачу у власність квартиру на третьому поверсі багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_1 загальною площею не менше 150,00 м. кв. і гараж, що розташований у цьому ж будинку. Передача повинна бути здійснена протягом одного місяця після завершення будівництва та здачі будинків в експлуатацію.
Згідно повідомлення Інспекції Держархбудконтролю у Івано-Франківській області від 06 липня 2011 року за №7/9/01-23/924 (а.с. 67), багатоповерховий житловий будинок по АДРЕСА_1 здано в експлуатацію згідно декларації про готовність обєкта до експлуатації №ІФ 14211002396 від 02 червня 2011 року.
Станом на день розгляду справи судом Прикарпатським юридичним інститутом ЛьвДУВС не виконано зобовязання, взяте на себе в п. 1.4. Договору від 04 квітня 2007 року (а.с.27), відповідно до якого заклад освіти зобовязаний передати працівнику обєкт, що будується не пізніше 30 днів з моменту зведення будинку, в якому він знаходиться в експлуатацію, а також надати працівнику всі необхідні документи на обєкт, що будується, а також сприяти йому в оформленні права власності на нього.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 510 Цивільного кодексу України встановлено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
В силу дії ст. 620 Цивільного кодексу України, у разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов договору.
За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.
Доводи представника відповідача Прикарпатського юридичного інституту ЛьвДУВС щодо нікчемності Договору, який був укладений між ними та позивачем 04.04.2007 року та є додатком до контракту № 10/109, судом розцінюється безпідставними.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобовязання Прикарпатського юридичного інституту ЛьвДУВС виконати умови Договору(додатку до контракту №10/109 від 04 квітня 2007 року), укладеного з позивачем, про передачу у приватну власність позивача квартири та гаражу є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
При вирішенні позовної вимоги щодо Товариства з обмеженою відповідальністю “МЖК Експрес-24” суд виходить з наступного.
16.10.2006 року з метою забезпечення працівників Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ житлом між Прикарпатським юридичним інститутом Львівського державного університету внутрішніх справ та ТзОВ “МЖК Експрес-24” укладено Договір №10/732 про спільну діяльність по будівництву комплексу житлових будинків (далі - Договір №10/732). Пунктом 1.4 Договору №10/732 передбачено, що будівництво Об'єкта здійснюється з метою забезпечення житлом співробітників Замовника. У відповідності до пункту 2.2. Договору №10/732, за рахунок передачі права користування земельною ділянкою, площею необхідною для будівництва комплексу житлових будинків, ПЮІ ЛьвДУВС безкоштовно отримує житло в розмірі 17% від загального обсягу збудованого.
26 жовтня 2006 року між ними було підписано доповнення до розділу 2 Договору №10/732 “Умови проведення розрахунків”, яким Договір №10/732 доповнено пунктом 2.8. наступного змісту: “2.8. “Генпідрядник-інвестор” з метою підняття авторитету Прикарпатського юридичного інституту ЛьвДУВС, забезпечення комплектування вакантних посад висококваліфікованими науково-педагогічними працівниками зобов'язується безоплатно передати на користь третьої особи - працівника Прикарпатського юридичного інституту ЛьвДУВС, що перебуває на посаді професора у Прикарпатському юридичному інституті ЛьвДУВС та має науковий ступінь доктора юридичних наук із власного фонду за рахунок майбутньої частки Замовника”, за умови укладення контракту між Прикарпатським юридичним інститутом ЛьвДУВС та науково-педагогічним працівником на 5 років”.
Посилання представника позивача ОСОБА_2 на підписане між юридичним інститутом та ТзОВ “МЖК Експрес-24” зазначене доповнення до договору як на підставу виникнення у ТзОВ “МЖК Експрес-24” обовязку перед ОСОБА_6 передати йому квартиру та гараж у власність судом розцінюється безпідставним, оскільки в п. 2.8. не зазначено що має передати Генпідрядник-інвестор, тобто в даному Доповненні до Договору відсутній предмет договору. Навіть якщо припустити що предметом даного доповнення були квартири, то відсутнє будь-яке посилання на конкретно визначені характеристики квартири, що виключає правові підстави для позивача вимагати у ТОВ “МЖК Експрес-24” передати конкретно визначену квартиру, конкретно визначеної площі, на конкретно визначеному поверсі в конкретно визначеному будинку. Окрім того, доповнення до Договору від 26.10.2006 року сторонами розірвано за взаємною згодою шляхом укладення 03 січня 2011 року додаткового договору до Договору №10/732 від 16.10.2006 року. Доводи представника позивача ОСОБА_3, що сторонами договору не дотримано порядку вирішення питання розірвання договору та вимог ст. 654 Цивільного кодексу України судом до уваги не приймаються, оскільки такі не впливають на дійсність додаткового договору. На день вирішення спору такий додатковий договір є чинним і не оспорюється сторонами.
В силу дії ст.651 ЦК України договір може бути розірвано за згодою його сторін. Про зміну та розірвання договору сторони вправі домовитися у будь-який час на свій розсуд. Домовленість вимагає вільного волевиявлення сторони щодо внесення тих чи інших змін до договору або його розірвання. Згода обох сторін є підставою для зміни та розірвання договору, а домовленість сторін, що об'єктивується через здійснення двостороннього правочину є шляхом (або способом) розірвання або зміни договору.
Не заслуговують на увагу і сумніви представника позивача, щодо дійсності укладення такого додаткового договору 03 січня 2011 року у день новорічних свят та відсутність мотивів укладення такого додаткового договору, оскільки такі нічим не підтверджені.
У зв'язку із тим, що ТзОВ “МЖК Експрес-24” не є і не було стороною договору підписаного між Прикарпатським юридичним інститутом ЛьвДУВС та позивачем, то відповідно не може бути ні кредитором ні боржником у такому зобов'язані.
За приписами ст. 511 Цивільного кодексу України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи.
Отже, в даному випадку угода між Прикарпатським юридичним інститутом ЛьвДУВС та ОСОБА_6 щодо передачі у власність квартири, не створює жодних обов'язків для ТзОВ “МЖК Експрес-24” як третьої особи, що не є стороною даного договору.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав вимагати в Товариства з обмеженою відповідальністю “МЖК Експрес-24” виконання зобовязання щодо передачі у власність позивача квартири та гаражу по АДРЕСА_1.
На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 510 ч.1, 511, 526, 620, 629, 651 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_6, від імені якого діє представник ОСОБА_2, до Товариства з обмеженою відповідальністю “МЖК Експрес-24”, Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України про зобов'язання виконати зобов'язання щодо безоплатної передачі у власність квартири задоволити частково.
Зобов'язати Прикарпатський юридичний інститут Львівського державного університету внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України безоплатно передати у власність ОСОБА_6, жителя АДРЕСА_2, квартиру, розташовану на третьому поверсі багатоповерхового житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 155,5 кв.м. (за інвентаризаційним номером БТІ - №69) і гараж, розташований у багатоповерховому житловому будинку АДРЕСА_1.
В решті вимог в позові відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
СуддяГорейко М.Д.
Судове рішення № 17523767, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області було прийнято 02.08.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 0907/2-5139/2011. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: