Рішення № 17523163, 29.07.2011, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-377/2011 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2011 рокум. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої суддіГорейко М.Д.

секретаряКарпенко І.В.

з участю представника відповідача ОСОБА_1 по довіреності від 22.03.2011 року №616 ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Акціонерного-комерційного банку "Золоті Ворота" до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та судових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту у формі мультивалютної кредитної лінії (невідновлювальної) №02/508Ф від 05.06.2008 року в розмірі 187997 грн. 36 коп. та судових витрат, мотивуючи тим, що згідно наведеного договору відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в сумі 160000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитними коштами за ставкою 15,99% річних, з терміном погашення до 25.09.2015 року та зобовязався проводити погашення кредиту щомісячно і сплачувати відсотки за користування кредитом у строк до 25 числа включно кожного поточного місяця, включаючи місяць надання кредиту, по останній календарний день поточного місяця та в розмірі, визначеному графіком погашення кредиту в Додатку №1 до кредитного договору. Внаслідок порушення графіку сплати коштів, визначених умовами договору про надання споживчого кредиту, станом на 03.09.2009 року відповідач ОСОБА_1 заборгував позивачу 187997 грн. 36 коп., в тому числі заборгованість по кредиту 160000 грн., заборгованість по відсотках 19295 грн. 24 коп., заборгованість по комісії 5808 грн., заборгованість по пені 2894 грн. 12 коп. ОСОБА_3, як іпотекодавець згідно договору іпотеки відповідає по зобов'язаннях за вищезазначеним кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, так як зобов'язався погасити кредит за власний рахунок у випадку, якщо від реалізації майна суми буде недостатньо для покриття кредиту, відсотків, неустойки та інших витрат, пов'язаних з виконанням зобов'язань за кредитним договором.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що позивач кредитних коштів не отримував, а договір укладений з ним обманним шляхом. Фактично кредитні кошти отримав ОСОБА_3 Щодо останнього порушено кримінальну справу за шахрайські дії.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку. На вимогу суду начальником СІЗО, де утримається ОСОБА_3, надіслано суду письмове пояснення останнього, який пояснив, що дає згоду на реалізацію застави.

З урахуванням положень ст. 169 ЦПК України та думки представника відповідача ОСОБА_1, який не заперечив щодо розгляду справи у відсутності представника позивача та відповідача ОСОБА_3, суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності представника позивача та відповідача ОСОБА_3

Заслухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_1, дослідивши письмові докази, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права банку на належне виконання умов кредитного договору, забезпеченого іпотекою, внаслідок чого банк позивається про його відновлення шляхом стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту в солідарному порядку з боржника та майнового поручителя.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

02 жовтня 2008 року між АКБ “Золоті ворота” в особі заступника директора філії АКБ “Золоті ворота” у м. Івано-Франківську та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту у формі мультивалютної кредитної лінії (невідновлювальної) №02/508Ф (а.с. 7-8), за яким банк надав, а позичальник (відповідач) отримав кредитні кошти в розмірі 160000 грн. та зобовязався повернути кредит до 25.09.2015 року. Умовами п. 1.1. договору про надання споживчого кредиту у формі мультивалютної кредитної лінії (невідновлювальної) (а.с. 7) встановлено розмір процентів за користування кредитними коштами, який становить 15,99% річних за користування коштами в гривні. Розділом 3 визначено порядок повернення кредитних ресурсів, порядок нарахування та сплату процентів за користування кредитними коштами. Відповідно до п. 3.2. договору (а.с. 7) відповідач зобов'язався проводити погашення кредиту щомісячно у строк до 25 числа поточного місяця та сплату процентів щомісячно за період з 21 числа попереднього місяця по 20 число поточного місяця включно. Пунктом 4.2.9. кредитного договору визначений обовязок позичальника сплатити банку комісійну винагороду за надання кредиту в розмірі 0,99% від суми наданих коштів у день надання коштів.

За змістом ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений договором строк.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

Відповідно до п. 5.1.1 договору про надання споживчого кредиту, у випадку порушення строку повернення кредиту, сплати процентів, комісійних винагород, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за даним договором про надання споживчого кредиту станом на 03.09.2009 року (а.с. 17-23) відповідач ОСОБА_1 з часу укладення такого договору допускав істотні порушення умов договору, зокрема в частині розміру та строків погашення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами і комісійної винагороди. Позивачем 19.02.2009 року надсилались відповідачам листи-вимоги про погашення наявної заборгованості за кредитними зобов'язаннями (а.с. 4-26), які останніми залишені без реагування. Про отримання такої вимоги ОСОБА_1 свідчить його підпис на вимозі, де він особисто написав “отримав 25.02.2009 року” (а.с. 24). На протязі тривалого часу він не ставив питання про визнання недійсним кредитного договору, не заперечував проти нарахування йому заборгованості за кредитним договором.

Його заперечення щодо не отримання кредитних коштів спростовуються копією меморіального ордеру від 02 жовтня 2008 року (а.с. 10).

Більше того, він не надав суду доказів наявності шахрайських дій позивача щодо нього при укладенні вищенаведеного договору.

А тому доводи представника відповідача є голослівними, нічим не підтвердженими.

Згідно п. 4.3.1. Договору у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань зі сплати кредиту або процентів банк вправі вимагати дострокового повернення кредиту і сплати процентів, неустойки.

За змістом ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Позивачем станом на 03.09.2009 року проведено розрахунок заборгованості за договором про надання споживчого кредиту у формі мультивалютної кредитної лінії (невідновлювальної) №02/508Ф від 02.10.2008 року (а.с. 17-23), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитними зобов'язаннями, що становить 187997 грн. 36 коп., в тому числі заборгованість по кредиту 160000 грн., заборгованість по відсотках 19295 грн. 24 коп., заборгованість по комісії 5808 грн., заборгованість по пені 2894 грн. 12 коп.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за вказаним договором про надання споживчого кредиту відповідачами не представлено суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Види забезпечення виконання зобов'язання визначені ч. 1 ст. 546 ЦК України і такими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

В забезпечення належного виконання зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту у формі мультивалютної кредитної лінії (невідновлювальної) №02/508Ф від 02.10.2008 року, між банком та відповідачем ОСОБА_3 02.10.2008 року укладено договір іпотеки (а.с. 11-12), згідно п. 1.1. якого іпотекодавець ОСОБА_3 передав іпотекодержателю - банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: земельну ділянку загальною площею 0,8957 га, розташовану за адресою: с. Підгір'я, урочище “Гора Середня”, Богородчанського району, Івано-Франківської області, кадастровий номер 2620487201:01:009:0066, яка належить іпотекодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №850397 від 01.06.2007 року.

Відповідно до п. 2.1.2. Договору іпотеки банк вправі звернути стягнення на іпотечне майно у випадку, в тому числі якщо в час настання строку виконання зобов'язань боржника за кредитним договором вони не будуть виконані.

Крім того, пунктом 2.3.6. договору іпотеки встановлено обов'язок іпотекодавця погасити кредит за власний рахунок у випадку, якщо від реалізації майна суми буде недостатньо для покриття кредиту, відсотків, неустойки та інших витрат, пов'язаних з виконанням зобов'язань за кредитним договором.

Статтею 23 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” передбачено, що обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом. Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку.

Відповідно до ст. 33 Закону України “Про іпотеку”, якою визначено підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобовязання забезпеченого іпотекою, іпотекодержатель вправі задовільнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. За рахунок предмета іпотеки він має право задоволити в повному обсязі свої вимоги з урахуванням сплати відсотків, неустойки, збитків та іншого. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Положеннями ст.ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення з позовом до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту в солідарному порядку з позичальника-боржника та майнового поручителя.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за договором про надання споживчого кредиту є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідачів також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати, зокрема, судовий збір в розмірі 1700 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 526, 527 ч. 1, 530, 541, 543, 546 ч. 1, 548 611, 612, 1054 ч. 2, 1050 ч. 2, 16, 20 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88 ч. 1 ЦПК України, керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Акціонерного-комерційного банку “Золоті ворота” до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат задоволити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Іванівці Коломийського району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Семипалатинськ, Казахстан, жителя АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 в користь Акціонерного-комерційного банку “Золоті ворота”, місцезнаходження якого: м. Харків, вул. Леніна, 36, код банку 336774, код ЄДРПОУ 34330981, на рахунок №2909390000080 в Філії АКБ “Золоті ворота” у м. Івано-Франківську 187997 грн. 36 коп. (сто вісімдесят сім тисяч дев'ятсот дев'яносто сім гривень 36 коп.) заборгованості за договором про надання споживчого кредиту у формі мультивалютної кредитної лінії (невідновлювальної) №02/508Ф від 02.10.2008 року, укладеним між АКБ “Золоті ворота” та ОСОБА_1, 1700 грн. судового збору і 120 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяГорейко М.Д.