Рішення № 17478532, 25.07.2011, Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.07.2011року Справа № 2-733/11

15 липня 2011 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Циктіча В.М.,

при секретаріОсадчій А.О.,

за участю:

представника позивачаОСОБА_1,

представниці відповідачаЖигачової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ясинувата цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стабілізатор» про зобовязання до виконання певних дій та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стабілізатор» до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 у травні 2011 р. звернувся до суду з вищевказаним позовом зазначивши, що між ним та ТОВ «Стабілізатор» 18 листопада 2010 року укладено договір купівлі-продажу малогабаритної установки із стабілізації вуглеводневої сировини з побутовими приміщеннями та котельнею, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 7000 кв.м. На виконання умов договору між сторонами підписано акт приймання передачі будівлі, однак до теперішнього часу ТОВ «Стабілізатор» не передав позивачу у власність вказане майно та документи на будівлю. У звязку з цим позивач просив зобовязати відповідача передати йому вказану будівлю та відповідні документи, які підтверджують його право власності.

Відповідач ТОВ «Стабілізатор» звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про визнання зазначеного договору недійсним та визнання за ТОВ «Стабілізатор» права власності на спірне майно. Свій позов обґрунтував тим, що між підприємством та позивачем за первісним позовом 18 листопада 2010 р. укладено договір купівлі-продажу будівлі малогабаритної установки із стабілізації вуглеводневої сировини, яка розташована за адресою - АДРЕСА_1. Відповідно до умов договору відповідач повинен протягом 30 календарних днів сплатити погоджену суму вартість майна - 389000 грн., однак до теперішнього часу зобовязання свої не виконав. Крім того, зазначив, що відповідно до чинного законодавства договори купівлі-продажу нерухомого майна, до якого належить предмет спірного договору, укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації. Вказані вимоги у даному випадку не дотримано. У звязку з чим просив визнати договір купівлі продажу недійсним, а також визнати право власності на вказану будівлю за ТОВ «Стабілізатор».

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Представниця відповідача позов не визнала, наполягала на задоволенні зустрічного позову.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що у задоволенні первісного позову має бути відмовлено, зустрічний позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як зазначив позивач, посилаючись на ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Разом з тим, ця ж норма зобовязує учасників договору дотримуватись вимог Цивільного кодексу та інших актів законодавства.

Відповідно до ст.657 ЦК України договір купівліпродажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

У той же час сторони спірного договору не дотримались зазначеної вимоги договір купівлі-продажу від 18.11.2010 р. нотаріально не посвідчений, державної реєстрації не зазнав, тобто не відповідає положенням Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому кодексу. У силу положень частини 1 статті 215 Цивільного кодексу підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК на момент вчинення правочину.

За частиною 1 статті 216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

За таких обставин спірний договір має бути визнаний недійсним та таким, що не породжує права власності позивача на малогабаритну установку із стабілізації вуглеводневої сировини з побутовими приміщеннями та котельнею, що знаходяться за адресою - АДРЕСА_1.

Наслідком вказаного висновку є відсутність у суду правових підстав для зобовязання відповідача до передачі позивачеві спірного майна та документів про його право власності щодо зазначеного майна.

Згідно ч.1 ст.376 ЦК України будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані без належного дозволу чи належно затвердженого проекту.

Частиною третьою статті 376 ЦК України встановлено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Судом встановлено, що згідно рішення виконкому Ясинуватської міської ради від 20.07.2005 р. №362 погоджено розташування будівлі - малогабаритної установки із стабілізації вуглеводневої сировини на земельній ділянці за адресою - АДРЕСА_1 (а.с.36-37), відповідно до висновку з обстеження та встановлення технічного стану будівельних конструкцій вказаної установки зазначена будівля відповідає будівельним нормам (а.с.19-26). На підставі договору оренди земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, надана ТОВ «Стабілізатор» у оренду строком на 49 років.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позов у частині визнання за ТОВ «Стабілізатор» права власності на спірне майно підлягає задоволенню.

18 листопада 2010 року між ТОВ «Стабілізатор» та ОСОБА_3 укладено договір купівлі продажу будівлі малогабаритної установки по стабілізації вуглеводневої сировини на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.10/

Керуючись ст.ст. 215,203, 232, 376, 657 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стабілізатор» про зобовязання до виконання певних дій відмовити.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стабілізатор» до ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір від 18 листопада 2010 р., укладений між ТОВ «Стабілізатор» та ОСОБА_3, з купівлі-продажу будівлі малогабаритної установки із стабілізації вуглеводневої сировини з побутовими приміщеннями та котельнею, що знаходяться за адресою - АДРЕСА_1, загальною площею 7000 кв.м.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністью «Стабілізатор» (ідентифікаційний код 33360072, адреса - 86000 АДРЕСА_1) право власності на малогабаритну установку із стабілізації вуглеводневої сировини, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 7000 кв.м, та складається з будівлі малогабаритної установки із стабілізації вуглеводневої сировини (літ. А-1) площею 297,2 кв.м та споруд зливно-наливної естакади для автомобільних цистерн площею 60,0 кв.м; установки з переробки вуглеводнів площею 132,0 кв.м; резервуарів наземних у кількості 22 штуки; нагрівача вуглеводнів площею 68,36 кв.м; резервуару градірні площею 96,0 кв.м; трубопроводу наземного довжиною 240 м.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд у десятиденний строк з дня його проголошення.

Суддя: В. М. Циктіч