Рішення № 17478488, 02.08.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

Іменем України

02 серпня 2011 року справа № 5020-801/2011

Господарський суд міста Севастополя в складі судді Ребристої С.В. при секретарі Мутель А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Комунального підприємства «Орбіта»

( пр.Жовтневої Революції,52-36а, м.Севастополь, 99038)

до:

відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, 99014)

про стягнення 53017,29 грн. та розірвання договору

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_2, представник, довіреність №3 від 01.03.2011р.

відповідача не прибув.

Позивач 26.05.2011р. звернувся до суду з позовною заявою в якій просив суд стягнути з відповідача 53017,29 грн. заборгованості за неналежне виконання договірних зобов»язань за договором №107 від 01.07.2000р. та розірвати договір №107 від 01.07.2000р. укладений з відповідачем на господарське обслуговування.

Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати по справі.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору №107 від 01.07.2000р., Правила торгівлі на ринках м.Севастополя, затверджених рішенням Севастопольської міської Ради від 06.04.2004р. №1879, положення ст.193 ГК України, ст.ст. 625, 629, 651 ЦК України.

У судовому засіданні 09.06.2011р. оголошувалась перерва до 11 год. 20 хв. 23.06.2011р. з підстав, передбачених ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 23.06.2011р. та 19.07.2011р. розгляд справи відкладався, з підстав, передбачених ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 19.07.2011р. представником позивача, в порядку ст. 22 ГПК України було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в якій він просить стягнути з відповідача заборгованість з урахуванням суми штрафних санкцій в розмірі 43110,40 грн., з якої: 37334,85 грн .- сума основного боргу; 420,98 грн. пеня; 3714,19 інфляційні втрати та 1640,39 3% річних, також позивач просить суд розірвати договір №107 від 01.07.2000р. укладений з відповідачем на господарське обслуговування та стягнути з відповідача понесені судові витрати по справі.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.07.2011р. висловила усні заперечення проти позову та в порядку ст. 69 ГПК України подала суду заяву про продовження строку вирішення спору на 15 днів.

Ухвалою по справі від 19.07.2011р. заяви представників позивача та відповідача суд прийняв до розгляду, відклав розгляд справи на 02.08.2011р. та повторно зобов»язав відповідача надати суду письмовий відзив на позов з нормативно-правовим обґрунтуванням викладеної в ньому позиції і контррозрахунок заявленої до стягнення суми.

У судовому засіданні 02.08.2011р. представник позивача підтримала позов за зменшеним розмір позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання по справі 02.08.2011р. не прибув, відзиву на позов та витребуваних судом документів суду не надав, не зважаючи на ті обставини, що судом надавалось відповідачу достатньо часу для реалізації в повному обсязі своїх процесуальних прав як сторони у судовому процесі і він був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань по справі.

За таких обставин, розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

З матеріалів справи слідує, що між позивачем - Комунальним підприємством «Орбіта»та відповідачем ФОП ОСОБА_1 виникли цивільно-правові зобовязання на підставі ст. 11 ЦК України.

У судовому засіданні 19.07.2011р. представником позивача, в порядку ст. 22 ГПК України було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в якій він просить стягнути з відповідача заборгованість з урахуванням суми штрафних санкцій в розмірі 43110,40 грн., з якої: 37334,85 грн. - сума основного боргу; 420,98 грн. пеня; 3714,19 інфляційні втрати та 1640,39 3% річних, також позивач просить суд розірвати договір №107 від 01.07.2000р. укладений з відповідачем на господарське обслуговування та стягнути з відповідача понесені судові витрати по справі. Оскільки дана заява не суперечить положенням ст.22 ГПК України, є процесуальним правом позивача та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, то суд прийняв її до розгляду.

01.07.2000р. між позивачем та відповідачем (замовником) було укладено договір №107 на господарське обслуговування, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

У розділі 1 даного договору сторони погодили його предмет, який полягає в тому, що умови цього договору регулюють на добровільній основі взаємовідносини сторін по наданню господарських послуг у звязку з розміщенням павільйонів субєктами підприємницької діяльності на території Юмашевського ринку в м.Севастополі.

Зокрема, позивач взяв на себе зобовязання щодо здійснення регулярного прибирання прилеглої до павільйону території, облаштовувати місця для збору сміття, організовувати його вивезення, забезпечувати підключення електроенергії, охорони території

Замовник відповідач взяв на себе зобовязання щомісячно до 5-го числа наступного місяця перераховувати на розрахунковий рахунок позивача плату за послуги в розмірі, згідно затвердженої калькуляції.

Згідно з п.1 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 №57/188/84/105 (далі-Правила), ці Правила визначають вимоги щодо функціонування створених в установленому порядку ринків усіх форм власності, організації оптового та роздрібного продажу на них сільгосппродуктів, продовольчих і непродовольчих товарів, худоби, тварин, кормів тощо, надання послуг, додержання ветеринарних, санітарних, протипожежних вимог і правил безпеки праці на ринках, прав споживачів і вимог податкового законодавства.

Положеннями п.31-35 Правил встановлено, що адміністрація ринку зобовязана: забезпечити постійне вивезення відходів і сміття; забезпечити регулярне проведення спеціальних санітарних заходів за щомісячним графіком; знищення комах, гризунів, шкідників; створити на ринку необхідні умови для здійснення правоохоронними і контрольними органами діяльності згідно з їх повноваженнями; підтримувати територію ринку в належному санітарно-технічному і протипожежному стані, забезпечувати розвиток матеріально-технічної бази ринку, оснащувати його необхідним обладнанням та інвентарем, засобами вимірювальної техніки; справляти ринковий збір, контролювати його оплату продавцями та перераховувати цей збір до місцевого бюджету в терміни та в обсягах, передбачених чинним законодавством.

П.19 Правил визначено, що тарифи на послуги ринку, які повязані із забезпеченням діяльності ринкового господарства, установлюються адміністрацією ринку відповідно до чинного законодавства.

Положеннями ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування»передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування віднесено вирішення питань щодо встановлення відповідно до законодавства правил торгівлі на ринках.

Відповідно до п.13 Правил торгівлі на ринках міста Севастополя, затверджених рішенням Севастопольської міської Ради від 06.04.2004 за №1879, одне торгове місце на прилавках (столах) дорівнює одному погонному метру; при продажі продукції (товарів) з транспортного засобу, причепа, візків, у тому числі ручної, в контейнерах, кіосках, палатках та ін. двом повним або неповним квадратним метрам площі, яка займається.

Згідно затвердженої калькуляції - розрахунку вартості господарського обслуговування торгових павільйонів на Юмашевському ринку м.Севастополя від 01.02.2007р. вартість одного торгового місця склала 58,60 грн., з 01.05.2010р.- 65,81 грн., з 01.01.2011р. 68,17 коп.

З огляду на ту обставину, що відповідач -ФОП ОСОБА_1 займає приміщення площею 28,6 кв.м., тобто 15 торгових місць, то вартість господарського обслуговування, яка надавалась йому в місяць становить: з 01.02.2007р -879,80 грн., з 01.05.2010р.- 987,15 грн, з 01.01.2011р.- 1022,55 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем за період з жовтня 2007р. по березень (включно) 2011р. становить 37334,85 грн. Доказів сплати боргу відповідачем суду не надано.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, аналогічні правові приписи містить і норма ч.2 ст. 320 ГК України.

Нормами ст.509 ЦК України визначено поняття зобовязання та підстави його виникнення. Зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується у періодичних офіційних виданнях. Сплата боргу з урахуванням індексу інфляції це один із видів збитків у сфері господарювання.

На підставі договору № 107 від 01.07.2000р., Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»та норм ЦК України позивачем правомірно та арифметично вірно нараховано відповідачу 420,98 грн. пені, 3714,19 грн. інфляційних втрат та 1640,39 грн. три проценти річних.

Станом на час вирішення спору в суді загальна сума боргу відповідача перед позивачем за зменшеним розміром позовних вимог становить 43110,40 грн. доказів її сплати відповідачем суду не надано.

Умовами п.3.1 договору № 107 від 01.07.2000р. сторони взаємопогодили, що договір може бути розірвано з боку КП «Орбіта»при порушенні правил торгівлі, внутрішнього розпорядку на ринку, невиконанні умов договору з боку ФОП ОСОБА_1

Положеннями ч.2 ст.651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до положень ст.ст.32-34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлю наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства та дослідивши подані позивачем письмові докази в обґрунтування своїх позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за їх зменшеним розміром підлягають задоволенню.

Понесені позивачем при зверненні з даним позовом до суду витрати зі сплати Державного мита за вимогами майнового та немайнового характеру в сумі 516,10 грн. та 236 грн. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено представнику позивача про час складення повного рішення.

На підставі викладеного, ст.ст. 193 ГК України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 625, 651 ЦК України, керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги за зменшеним розміром позовних вимог задовольнити повністю

2. Розірвати договір №107 від 01.07.2000р. укладений між Комунальним підприємством «Орбіта» в особі директора Коваленко Семена Антоновича ( код ЄДРПОУ 20702980) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (код НОМЕР_1).

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 99014, код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Орбіта» (пр.Жовтневої Революції,52-36а, м.Севастополь, 99038, код ЄДРПОУ 20702980) 37334,85 грн. основного боргу; 420,98 грн. пені; 3714,19 грн. інфляційних втрат, 1640,39 грн. 3% річних, 516,10 грн. Державного мита та 236 грн.00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.В. Ребриста

Повне рішення складено 05.08.2011р.