Рішення № 17478148, 27.07.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.11 Справа№ 5015/2544/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпап", м.Дніпропетровськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Денді-Львів", м.Львів-Винники

про стягнення 243 255,17 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпап", м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Денді-Львів", м.Львів-Винники про стягнення 247 568,26 грн. з яких 193 129,54 грн. основний борг, 19 741,54 грн. пеня, 26 458,75 грн. інфляційні нарахування та 8 238,43 грн. 3% річних. Заявою про уточнення позовних вимог зменшено позовні вимоги до 243 255,17 грн., з яких 188 816,45 грн. основний борг, 19 741,54 грн. пеня, 26 458,75грн. інфляційні нарахування та 8 238,43 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 16.05.2011р. прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 08.06.2011р. Ухвалою суду від 08.06.2011р. розгляд справи було відкладено на 27.07.2011р., з підстав вказаних в даній ухвалі.

В судове засідання 27.07.2011р. представник позивача не з'явився.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 27.07.2011р. повторно не забезпечив, вимог ухвал суду від 16.05.2011р. та 08.06.2011р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання 27.07.2011р. був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень №79026 0261216 2 від 23.06.2011р. –вручено 29.06.2011р. та №79026 0260938 2 від 23.06.2011р. –вручено 29.06.2011р.

Станом на 27.07.2011р. докази оплати боргу, відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи на адресу господарського суду від відповідача не надходили. Від позивача заяви про зменшення суми позову не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представників позивача та відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив:

01.04.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпап" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Денді-Львів" (покупець) було укладено договір поставки № ЛФ-000861 (далі по тексту –договір поставки), відповідно до якого постачальник зобов’язувався передати у власність покупцю товар, в обсязі, на умовах та в строки, визначені цим договором, а покупець зобов’язувався прийняти товар і оплатити його на умовах цього договору.

Згідно п.1.2. договору поставки найменування, кількість, та ціна товару зазначається у накладних на відпуск товару, що є невід'ємною частиною договору. Накладні складаються на підставі замовлень покупця і оформляються на кожну партію товару, що поставляється і мають силу специфікацій до цього договору.

Відповідно до п.3.1. та п.3.2. договору поставки строки та місце поставки товару узгоджується сторонами при поставці кожної партії товару окремо. Постачальник надає на адресу покупця такі товаросупроводжувальні документи: рахунок-фактуру; накладну; податкову накладну.

Згідно п.5.2. договору поставки розрахунки на кожну поставлену партію товару здійснюються як шляхом 100% попередньої оплати товару так і з відстрочкою платежу терміном 14 календарних днів з моменту поставки, шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника. При розрахунках із відстроченням платежу сторони застосовують п.5.3. договору.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 399 685,03 грн. згідно накладних за період з 08.04.2009р. по 11.11.2009р.

Проте, відповідач порушив свої зобов'язання, сплативши неповну суму поставленого товару, відтак, основний борг відповідача перед позивачем за поставлений товар станом на 28.04.2011р. складав 193 129,54 грн.

Представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог у зв’язку із частковою сплатою відповідачем суми основного боргу, а саме 4 313,09 грн. (05.05.2011р. сплачено 1 200,00 грн. та 20.05.2011р. сплачено 3 113,09 грн.).

Відтак, основний борг відповідача перед позивачем за поставлений товар станом на 08.06.2011р. (згідно заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог) складає 188 816,45 грн.

Позивач керуючись умовами п.7.1. договору, у зв’язку із простроченням оплати за отриманий товар нарахував відповідачу пеню в сумі 19 741,54 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу26 458,75 грн. інфляційних втрат та 8 238,43 грн. 3% річних.

Отже, позивач просить стягнути 243 255,17 грн., з яких 188 816,45 грн. основний борг, 19 741,54 грн. пеня, 26 458,75грн. інфляційні нарахування та 8 238,43 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Факт поставки підтверджується товарно-транспортними накладними за період з 08.04.2009р. по 11.11.2009р. на загальну суму 399 685,03 грн., які підписані та скріплені печатками сторін у справі (оригінали оглянуто в засіданні, копії знаходяться в матеріалах справи). Відповідач отримав товар через представника Крета Д.Г. на підставі виданих йому доручень на отримання товарно-матеріальних цінностей (оригінали оглянуто судом, копії знаходяться в матеріалах справи).

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В п.5.2. договору сторони погодили, що розрахунки на кожну поставлену партію товару здійснюються як шляхом 100% попередньої оплати товару так і з відстрочкою платежу терміном 14 календарних днів з моменту поставки, шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника. При розрахунках із відстроченням платежу сторони застосовують п.5.3. договору.

Відповідач оплатив борг частково в сумі 210 868,58 грн.

Відтак, основний борг відповідача перед позивачем за поставлений товар станом на 08.06.2011р. (згідно заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог) складає188 816,45 грн.

Доказів здійснення інших проплат заборгованості станом на дату прийняття рішення суду сторонами не надано.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів погашення заборгованості не подав, проти позову не заперечив, тому суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України прийшов до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення боргу, згідно заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог в сумі 188 816,45 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати в сумі 26 458,75 грн. та три проценти річних в сумі 8 238,43 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення пені за прострочення платежу, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

У відповідності до п.7.1. договору поставки за порушення п.5.2., п.5.3. договору покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого платежу за кожний день прострочення, а також згідно ст.692 ЦК України за користування чужими грошовими коштами сплачує на користь постачальника 1% від вартості простроченого платежу за кожний день прострочення.

При нарахуванні пені позивач дотримався вищевказаних вимог законодавства відтак, з відповідача підлягає стягненню згідно поданого позивачем розрахунку 19 741,54 грн. пені.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю.

Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями №340 від 06.05.2011р. – 2 475,68 грн. держмита і №339 від 06.05.2011р. –236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно, з врахуванням того, що борг в сумі 1 200,00 грн. був сплачений до подання позовної заяви до суду.

Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 627-629, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 43, 22, 33, 34, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов, згідно заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог, задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Денді-Львів" (юридична адреса: 79495, Львівська область, м.Львів, м.Винники, вул.Левицького, буд.4, кв.4; фактична адреса: 79026, м.Львів, вул.В.Великого, 4; п/р 2600123870100 у Західному ГРУ Приватбанку, м.Львів; МФО 325321; код ЄДРПОУ 20820356) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпап" (49000, м.Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул.Московська, 12; п/р 26002304076901 у ФАБ "Південний" в м.Дніпропетровськ; МФО 306458; код ЄДРПОУ 30198424) основний борг в сумі 188 816,45 грн., 19 741,54 грн. пені, 26 458,75 грн. інфляційних втрат, 8 238,43 грн. три проценти річних, держмито в сумі 2 420,55 грн. та 230,74 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.