Рішення № 17478097, 04.08.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.11 Справа№ 5015/4213/11

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Заступника прокурора м.Львова в інтересах Держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз” (м.Львів)

до відповідача:Львівського комунального підприємства “Львівсвітло” (м.Львів)

про:стягнення заборгованості в сумі 44 046,30 грн.

Суддя :В.М. Пазичев

При секретарі :І.Є.Башак

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1.-представник, довіреність від 22.12.2010 року

від відповідача:ОСОБА_2.-представник, довіреність від 05.05.2011 року

від прокуратури:Цинайко Н.І.-помічник прокурора м.Львова, посвід.НОМЕР_1

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, розяснено їх права та обовязки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Заступника прокурора м.Львова в інтересах Держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз” (м.Львів) до Львівського комунального підприємства “Львівсвітло” (м.Львів) про стягнення заборгованості в сумі 44 046,30 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.07.2011 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 29.07.2011 року. Ухвалою від 29.07.2011 року розгляд справи відкладено до 04.08.2011 року, у зв”язку з неявкою представників сторін.

Прокурор вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 26.07.2011 року, про відкладення від 29.07.2011 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Прокурор позов підтримав, просив суд задоволити позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 26.07.2011 року, про відкладення від 29.07.2011 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

29.07.2011 року за вх.№17091/11 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача позов підтримав, просив суд задоволити позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 26.07.2011 року не виконав, відзиву на позов не представив, явку повноважного представника забезпечив.

В судовому засіданні 04.08.2011 року відповідач подав заяву по справі, згідно якої позовні вимоги позивача визнає повністю.

Позов розглянуто в присутності представників сторін за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 04.08.2011 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Львівгаз” правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Львівгаз” (надалі позивач) та Львівським комунальним підприємством “Львівсвітло” (надалі відповдіач) укладено Договір з постачання природного газу №к747 від 30.12.2008 року (надалі Договір).

Відповідно до п.5.1 Договору, оплата за надання послуг здійснюється споживачем шляхом оплати грошовими коштами на рахунок облгазу в наступному порядку:

згідно п. 5.1.1. Договору, 100% від запланованих обсягів надання послуг до 25 числа місяця, що передує звітному;

згідно п.5.1.2. Договору, остаточний розрахунок за фактично надані послуги здійснюється до 5 числа місяця наступного за звітним.

За твердженням позивача, останній свої зобов”язання, згідно умов Договору, виконав, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу за період січня, лютого, березня 2009 року.

На думку позивача, відповідач взяті на себе зобов”язання не виконав, внаслідок чого, станом на 01.05.2011 року, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за поставлений природний газ в розмірі 44 046,30 грн.

Відповідно до п.6.2 Договору, за несвоєчасну оплату за спожитий природний газ та його транспортування, споживач сплачує на користь Облгазу, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення, пеню за кожний день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості. Пеня за цим договором нараховується протягом трьох років.

За підрахунком позивача, загальна сума процентів складає 2 833,18 грн., сума інфляційних втрат 9 839,47 грн., сума пені 17 989,35 грн., та 7% штрафу 3 083,24 грн. Отже, загальна сума штрафних санкцій становить 33 615,24 грн.

В судовому засіданні 04.08.2011 року відповідач суму заборгованості визнав, однак, станом на момент розгляду справи докази погашення заборгованості суду не представив.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного :

Відповідно до ст. 121 Конституції України, на органи прокуратури покладений обов”язок представляти інтереси Держави в суді у випадках, визначених Законом. Право на звернення прокурора до суду в інтересах Держави передбачено п.6 ч.2 ст. 20 Закону України “Про прокуратуру”, ст.2 ГПК України, рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 року. Відповідно до ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах. Держава зацікавлена в належній поведінці суб”єктів цивільно-правових відносин, яку вона закріпила в законах та інших нормативно-правових актах.

Позов заявлено в інтересах ПАТ “Львівгаз”, оскільки виробництво, транспортування, реалізація теплової енергії, постачання і транспортування природного газу є однією з пріорітетних і найважливіших галузей народного господарства в Україні і покликана задовольняти потреби населення та юридичних осіб в тепловій енергії.

Товариство створене відповідно до наказу Державного комітету по нафті та газу від 11.03.1994 року шляхом перетворення державного підприємства у відкрите акціонерне товариство на підставі Указу Президента України від 15.06.1993 року “Про корпоратизацію підприємств”.

Однак, ПАТ “Львівгаз” несе великі збитки за несвоєчасну сплату боржниками послуг, які воно надало, і, відповідно, не може забезпечити своєчасну сплату податків, внесків до пенсійного фонду, до інших цільових фондів України, а також виплати заробітної плати працівникам та інших відрахувань, отже, невиконання відповідачем зобов”язань завдає значної шкоди інтересам Держави.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

У відповідності до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобовязань.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Абзац 1 ч.1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов”язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об”єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу, в судовому засіданні визнав позовні вимоги позивача, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Оскільки в судовому засіданні судом встановлено, що умови договору відповідачем виконані не повністю, а також відповідач в судовому засіданні 04.08.2011 року визнав факт заборгованості перед позивачем, у суда відсутні підстави вважати, що такі дії відповідача суперечать законодавству або порушують права і охоронювані інтереси інших осіб.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо обєктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позов визнав і не подав докази погашення боргу, і у суду немає підстав вважати, що дії відповідача суперечать законодавству або порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд прийшов до висновку, що позов Заступника прокурора м.Львова в інтересах Держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз” (м.Львів) до Львівського комунального підприємства “Львівсвітло” (м.Львів) про стягнення заборгованості в сумі 44 046,30 грн. є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193 ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути із Львівського комунального підприємства “Львівсвітло” (79068, м.Львів, вул.Лінкольна,8, р/р 260080001876 в ВАТ “Укрексімбанк”, МФО 325718, ЗКПО 3348577, інд.под.№033485713072, св-во №18168992) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз” (79038, м.Львів, вул.Золота,42; р/р 26001001194002 в ВАТ КБ “Надра” Львівське РУ, МФО 325978, код ЄДРПОУ 03349039, інд.под.№033490313025, св-во № 100312590; інші реквізити в матеріалах справи відсутні) борг у сумі 44 046 (сорок чотири тисячі сорок шість) грн. 30 коп.

3.Стягнути із Львівського комунального підприємства “Львівсвітло” (79068, м.Львів, вул.Лінкольна,8, р/р 260080001876 в ВАТ “Укрексімбанк”, МФО 325718, ЗКПО 3348577, інд.под.№033485713072, св-во №18168992) на користь Державного бюджету України (№ рахунку 31119095700006, МФО 825014, код ЄДПОУ одержувача 22389406, банк одержувача ГУДКУ у Львівській області, одержувач УДК у Личаківському районі м.Львова) - 440 (чотириста сорок) грн. 46 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.