Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
01.08.11р.Справа № 17/5005/7126/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газотрон-Люкс", м. Рівне
до Приватного підприємства фірми "Апейрон", м. Дніпропетровськ
про стягнення 359654,16 грн.
Суддя Суховаров А.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, довір. № 11/12-07 від 12.07.11р.;
від відповідача: не з'явився.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газотрон-Люкс" (далі позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Приватного підприємства фірми "Апейрон" (далі відповідач) суму 234325,90 грн. основного боргу, 25121,46 грн. 3% річних, 100206,80 грн. інфляційних, а всього 359654,16 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобовязань по угоді № 10-ГЛ-080526/1 від 26.05.08р.
Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився. Документи та відзив на позов витребувані ухвалою на вимогу господарського суду не надав. Клопотання про перенесення розгляду спору чи письмове пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило.
Між тим, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення повернуте установою поштового звязку з відміткою "адресат не розшуканий". При цьому, відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 599340 наданої позивачем, вбачається, що станом на 13.04.11р. відповідач значиться в ЄДРПОУ і його юридична адреса: м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 91 на яку і було направлено кореспонденцію суду з відомостями про час та дату слухання спору, та необхідністю надання до матеріалів справи необхідних документів.
У п. 4 інформаційного листа ВГСУ від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначається, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про розгляд спору належно, а в матеріалах справи достатньо належних документів необхідних суду для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.
Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається на наявними в ній матеріалами, а також оригіналами документів наданих представником позивача для огляду у судовому засіданні.
В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
26.05.2008 року між сторонами у справі була укладена угода № 10-ГЛ-080526/1 (далі Договір), згідно з умовами якого продавець (позивач) надає дистрибютору (відповідачу) замовлену продукцію, вартість якої останній зобовязався сплачувати на умовах, визначених цією угодою.
За умовами п. 5.5 Договору, відповідач зобовязаний зробити повний розрахунок за поставлену партію продукції протягом 60-ти календарних днів із дати поставки, а за першу поставлену партію продукції протягом 90-та календарних днів із дати поставки.
Вивчивши документи долучені до матеріалів справи господарський суд зазначає, що у період з 30.05.08р. по 01.02.2010 року позивачем було поставлено та передано відповідачу товар на загальну суму 861565,31 грн., свідченням чого є наявні в матеріалах справи двосторонні видаткові накладні з підписом та відбитком печатки підприємства обох сторін у справі.
Тоді як, станом на 19.05.11р. відповідач розрахувався та повернув продукцію частково, у звязку із чим утворилась спірна сума основного боргу в розмірі 234325,90 грн.
Положення ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України вказують на те, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідачем на час розгляду спору не надано суду доказів добровільної сплати спірної вартості поставленої продукції, чим порушено приписи ст. 193 Господарського кодексу України та положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Зокрема, відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності із положеннями ст. 525 ЦК України, п. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання, а ст. 629 цього ж кодексу передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
На підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, позивач нарахував відповідачу на розмір основного боргу за період з серпня 2008 року по березень 2011 року суму 100206,80 грн. інфляційних, а також за період з 28.08.08р. по 11.04.11р. суму 25121,46 грн. 3% річних, розмір яких відображається в обґрунтованих розрахунках позивача та визнаються судом правомірно нарахованими.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).
Позивачем в силу положень ст. 33 ГПК України було документально доведено ті обставини, на які він посилався як на підставу обґрунтування своїх позовних вимог.
Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосування штрафних санкцій.
Викладене є підставою для задоволення позовних вимог.
Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати у справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства фірми "Апейрон" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 91; ЄДРПОУ 31459198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газотрон-Люкс" (33022, м. Рівне, вул. Гагаріна, 39; ЄДРПОУ 32745197) суму 234325,90 грн. (двісті тридцять чотири тисячі триста двадцять пять грн. 90 коп.) основного боргу, 100206,80 грн. (сто тисяч двісті шість грн. 80 коп.) інфляційних, 25121,46 грн. (двадцять пять тисяч сто двадцять одна грн. 46 коп.) 3% річних, 3596,54 грн. (три тисячі пятсот девяносто шість грн. 54 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя А.В. Суховаров
Рішення підписано ________.
Судове рішення № 17476374, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 03.08.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 17/5005/7126/2011. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: