Рішення № 17475740, 02.08.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.08.11р.Справа № 8/5005/9176/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Формула Ритейл" (м. Київ)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м. Дніпропетровськ)

про стягнення заборгованості за договором суборенди № 0306/МК/Ф від 08.02.2010р. у загальному розмірі 37 096,78 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 - представник (дов. № 3 від 05.04.11р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Формула Ритейл" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом доФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором суборенди № 0306/МК/Ф від 08.02.2010р. у загальному розмірі 37 096,78 грн.

Сума позову складається з суми основного боргу.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором суборенди № 0306/МК/Ф від 08.02.2010р. в частині повної та своєчасної сплати суборендної плати, в той час, як за умовами договору відповідач зобов'язався сплачувати суборендну плату на підставі виставлених позивачем рахунків. Розмір суборендної плати, яка підлягає оплаті, визначений умовами договору оренди та додатково зазначався позивачем у рахунках-фактурах. Згідно доводів позивача, за період оренди з 10.03.2010р. по 30.06.2010р. сума суборендної плати складає 37 096,78 грн., яка не оплачена відповідачем Отже, заборгованість відповідача з суборендної плати становить 37 096,78 грн.

Відповідач позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не направив, представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не сповістив, в той час, як відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується направленням ухвал суду на юридичну адресу відповідача, яка підтверджена витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07.07.2011р.

Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином з огляду також на наступне.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

24.11.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Восток", як орендодавцем, та позивачем, як орендарем, було укладено договір оренди № 03/06/АР-Дн.

Відповідно до пунктів 1.1., 2.1. вказаного договору, орендодавець передав в тимчасове володіння й користування, а орендар прийняв за двостороннім актом автозаправну станцію: опис об'єкта оренди: будівля АЗС літ А-2, загальною площею 123,1 кв.м., будівля шиномонтажу літ. Г-1, загальною площею 20,8 кв.м., ємність для бензину, зливні горловини, інші споруди, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 зі всіма системами: електро-, водо-, світло-, теплопостачання; оснащення каналізацією та системою вентиляції, тощо - (надалі-об'єкт оренди), для використання з метою розміщення та експлуатації АЗК (автозаправного комплексу).

Строк дії договору обчислюється з дати його підписання та триває до 23 листопада 2012 року, а строк оренди, на який передається об'єкт оренди за договором, встановлюється з дати підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкту по 23 листопада 2012 року (п.п. 4.1. договору оренди).

На виконання умов вказаного договору оренди за актом приймання-передачі від 10.03.2010р. об'єкта оренди до договору оренди № 03/06/АР-Дн від 09 листопада 2009р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Восток" вказане у п. 1.1 договору майно було передано позивачу.

Відповідно до п. 7.2.11. договору оренди, орендар має право за письмовою згодою орендодавця передавати в суборенду об'єкт оренди третім особам, на умовах, що не суперечать умовам цього договору (тобто в договорі суборенди мають бути відображені умови договору оренди щодо інформування суборендаря, що приміщення передано в іпотеку; договір суборенди припиняє свою дію у разі звернення стягнення (відчуження); а також умови можливості представників банку (іпотекодержателя) безперешкодно перевіряти об'єкт оренди).

08.02.2010р. між позивачем, як орендарем, та відповідачем, як суборендарем, було укладено договір суборенди № 0306/МК/Ф (далі-договір), відповідно до умов якого орендар передав в тимчасове володіння й користування, а суборендар прийняв за двостороннім актом об'єкт нерухомості: мийку АЗС № 03/06 площею 48,8 м.кв., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (АЗК № 03/06) іменована далі "об'єк суборенди", для самостійного використання відповідно до п. 2.1. цього договору. План-схема з позначенням червоним кольором на ньому контурів об'єкту суборенди є невід'ємною частиною до даного договору (додаток № 2).

Факт передачі вказаного об'єкту у користування відповідачу підтверджується актом приймання-передачі від 10.03.2010р.

Згідно п.п. 5.1., 5.2., 5.3. договору, щомісячна суборендна плата за цим договором становить 10 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 1 666,67 грн. Суборендна плата включає в себе компенсацію плати за комунальні послуги. Суборендна плата нараховується, починаючи з дати прийняття об'єкту суборенди суборендарем за актом приймання-0передачі, і нараховується по дату фактичного повернення об'єкту суборенди суборендаря орендареві. Суборендна плата сплачується в безготівковому порядку на банківський рахунок орендаря не пізніше 10-го числа поточного місяця оренди.

Позивач свої зобовязання до договору виконав у повному обсязі.

Відповідач свої зобовязання по договору щодо оплати суборендної плати не виконав, виставлені позивачем рахунки-фактури за період користування об'єктом суборенди з 10.03.2010р. по 30.06.2010р. не оплатив.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за період користування об'єктом суборенди з 10.03.2010р. по 30.06.2010р. складає 37 096,78 грн.

Доказів виконання зобов'язання по оплаті суборендних платежів в сумі 37 096,78 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав.

З огляду на умови Договору щодо строку оплати суборендної плати, строк оплати суборендної плати за період з 10.03.2010р. по 30.06.2010р. є таким, що настав.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 37 096,78 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно ст.ст. 759, 762 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачевi майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмiр якої встановлюється договором найму. плата за користування майном може вноситися за вибором сторiн у грошовiй або натуральнiй формi. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомiсячно, якщо iнше не встановлено договором.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі.

Викладене є підставою для задоволення позову щодо стягнення заборгованості за договором суборенди № 0306/МК/Ф від 08.02.2010р. у загальному розмірі 37 096,78 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 16, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (49100, АДРЕСА_2; реєстраційний номер фізичної особи - підприємця ЄДР НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Формула Ритейл", (03039, м. Київ, пр-т Червонозоряний, 123; адреса для кореспонденції: 01054, м. Київ, вул.Гончара, 65; код ЄДРПОУ 36644038) - 37 096 грн. 78 коп. заборгованості по орендній платі, 370 грн. 97 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяІ.Ю. Дубінін