Рішення № 17475467, 01.08.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.07.11р.Справа № 17/5005/7288/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістік груп", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло", м. Вільногірськ Дніпропетровської області

про стягнення 305011,32 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довір. № 19/юр від 12.01.09р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістік груп" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" (далі - відповідач) суму 263327,17 грн. основного боргу, 40815,17 грн. пені, 868,98 грн. 3% річних, а всього 305011,32 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобовязань по договору поставки № 08/2010 від 04.01.10р.

Відповідач не забезпечив присутність повноважного представника в призначеному судовому засіданні. Відзив на позов та документи на вимогу суду не надав. Про час та дату розгляду спору повідомлений належним чином. Вдруге, надіслав до канцелярії господарського суду клопотання про відкладення розгляду спору у звязку із неможливістю прибути представника у судове засідання.

Суд вважає можливим розглянути спір за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про час та дату розгляду спору належно і останньому вже надавалась можливість забезпечити присутність представника у судовому засіданні, а в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття правомірного та обґрунтованого рішення.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України, а також оригіналами документів наданими позивачем для огляду у судовому засіданні.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

04.01.2010 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладено договір поставки № 08/2010 (далі - Договір), згідно з умовами якого постачальник на підставі замовлень відповідача та у строки поставив покупцю товар, вартість якого відповідачем несплачена у загальному розмірі 263327,17 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи двохсторонніми видатковими накладними та актом звірки взаєморозрахунків з підписами та відбитками печатки підприємств обох сторін у справі.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного договору поставки, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України).

При цьому,позивач в порядку досудового врегулювання спору та на підставі положень ст. 530 ЦК України 20.04.11р. направив на адресу покупця вимогу про оплату спірної суми заборгованості, яка залишена останнім без відповіді та задоволення, так як оплата в строк до 28.04.11р. не проведена.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Вивчивши подані матеріали справи господарським судом не встановив належного виконання умов Договору, з боку відповідача, оскільки аналіз доданих до позову документів вказує на відсутність оплати спірної вартості поставленого товару.

На час розгляду спору відповідач не надав суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості, обставин наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростував.

В силу положень ст.ст. 4, 16, 258, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

На підставі умов п. 8.3 Договору та в силу положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу за період з 29.04.11р. по 07.06.11р. розмір пені на суму 40815,17 грн., а також за цей же період розмір 3% річних на суму 868,98 грн., що відображається в розрахунку заявника.

Однак, перевіривши зазначені вище нарахування позивача господарський суд задовольняє їх частково, оскільки розрахунки проведені з порушенням вимог встановлених методикою для таких видів нарахувань, тому задовольняє за період з 29.04.11р. по 07.06.11р. пеню у сумі 4472,96 грн. та 3% річних у сумі 865,73 грн., а в решті нарахувань відмовляє за безпідставністю.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову.

Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судових витрат покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" (51700, м. Вільногірськ Дніпропетровської області, вул. Промислова, 31; ЄДРПОУ 30809384) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістік груп" (49019, м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, 36-а; ЄДРПОУ 32838690) суму 263327,17 грн. (двісті шістдесят три тисячі триста двадцять сім грн. 17 коп.) основного боргу, 4472,96 грн. (чотири тисячі чотириста сімдесят дві грн. 96 коп.) пені, 865,73 грн. (вісімсот шістдесят пять грн. 73 коп.) 3% річних, 2686,65 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят шість грн. 65 коп.) державного мита, 207,87 грн. (двісті сім грн. 87 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано ____