Рішення № 17475379, 01.08.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.08.11р.Справа № 16/5005/6942/2011

за позовом Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпроелітстрой”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 34178 грн. 23 коп.

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпроелітстрой”, м. Дніпропетровськ

до Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, м. Дніпропетровськ

про визнання недійсним договору від 03.01.2008р. №19 про користування електроенергією

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара:

ОСОБА_1 - інженер 1-ої категорії, дов. від 20.12.2010р.;

ОСОБА_2 - начальник відділу, дов. від 20.12.2010р.;

від Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпроелітстрой”: ОСОБА_3 - представник, дов. від 16.06.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 34178 грн. 23 коп. заборгованості за електроенергію, поставлену відповідно до умов договору від 03.01.2008р. №19 про користування електроенергією.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору від 03.01.2008р. №19 про користування електроенергією в частині розрахунків за поставлену електроенергію.

Відповідач у відзиві (вх. № 48454/11 від 14.07.2011р.) на позовну заяву просить відмовити в задоволенні позову, через те, що: - ніяких послуг з постачання електроенергії від позивача відповідач не отримував, а тому будь-які грошові зобовязання відсутні; акти виконаних робіт підписані тільки позивачем і не можу бути доказом отримання послуг.

Відповідач у зустрічній позовній заяві (вх. № 6645 від 20.06.2011р.) просить визнати недійсним договір від 03.01.2008р. №19 про користування електроенергією.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений між сторонами договір від 03.01.2008р. №19 не відповідає вимогам типового договору про постачання електричної енергії відповідно до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Дніпроелітстрой” у клопотанні (вх. № 51139/11 від 27.07.2011р.) просить застосувати строки позовної давності до вимог про стягнення грошової заборгованості.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю „Дніпроелітстрой” у листі (вх. № 51974/11 від 01.08.2011р.) повідомляє, що згідно даних бухгалтерського обліку заборгованість ТОВ „Дніпроелітстрой” перед ДНУ ім. Гончара за використану електроенергію по договору від 03.01.2008р. №19 відсутня.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

- 03.01.2008р. між позивачем - Дніпропетровським національним університетом (постачальником) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроелітстрой" (споживачем) було укладено договір №19 про користування електроенергією (надалі - Договір), відповідно до пункту 1 якого постачальник зобовязується після отримання передплати у розмірі місячної вартості, спожитої електроенергії, постачати електроенергію споживачу у межах 80 кВт приєднаної потужності;

- відповідно до пунктів 2, 3 Договору споживач зобовязується щомісячно, не пізніше 12-го числа передавати постачальнику показники електролічильників по тел. 374-98-45, та не пізніше 25 числа цього ж місяця сплачувати вартість спожитої електроенергії; вартість спожитої електроенергії сплачується по діючому тарифу з урахуванням втрат (в межах 2,25%), витрат на утримання мереж (2,85 коп. за кожну спожиту кВт/год) та питомої частки вартості реактивної енергії, згідно з рахунками ДМЕМ і ПДВ (20%);

- згідно статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу;

- частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей;

- отже, вирішуючи спір про визнання угоди недійсною необхідно встановити наявність тих обставин, з якими закон повязує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Дніпроелітстрой” вважає, що укладений між сторонами договір від 03.01.2008р. №19 про користування електроенергію не відповідає вимогам типового договору про постачання електричної енергії відповідно до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28.

Враховуючи викладене суд доходить висновку про обґрунтованість зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпроелітстрой”, виходячи з наступного:

- частиною 1 статті 26 Закону України „Про електроенергетику” встановлено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником;

- умовами частини 7 статті 26 Закону України „Про електроенергетику” передбачено, що споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника;

- пунктом 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ 31.07.1996р. №28 (надалі - Правила користування електричною енергією) передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом;

- відповідно до частини 1 пункту 1.6 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ 31.07.1996р. №28 договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 3) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), об'єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом;

- пунктом 5.5 Правил користування електричною енергією передбачено, що договір про постачання електричної енергії містить такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей: - найменування постачальника електричної енергії та споживача; - місце і дату укладення Договору про постачання електричної енергії; - договірні величини споживання електричної енергії, договірні величини споживання електричної потужності (помісячно); - величини дозволеної та приєднаної потужності; - клас напруги споживача за точкою продажу, порядок застосування тарифів на електричну енергію, що використовується на потреби струмоприймачів різних тарифних груп тощо; - режим роботи електроустановки споживача. У разі укладення одного договору про постачання електричної енергії за двома або більше об'єктами споживача значення величин дозволеної та приєднаної потужності, режим роботи електроустановок споживача визначаються за кожним з об'єктів споживача; - значення показників якості електричної енергії (ПЯЕ); - узгоджений рівень надійності електропостачання (за категорією надійності); - порядок обліку перетікання реактивної електричної енергії, порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (у разі приєднання електроустановок споживача безпосередньо до мереж постачальника електричної енергії за регульованим тарифом); - режими постачання, розрахунковий облік споживання електричної енергії та величини потужності, контролю показників якості електричної енергії, порядок розрахунків за спожиту електричну енергію; - порядок погодження, встановлення, перегляду та коригування договірних величин; - заходи з підтримання стійкості енергосистеми, порядок введення обмежень та відключень при дефіциті енергії та потужності в енергосистемі; - відповідальність сторін за невиконання умов договору та підстави її застосування; - зобов'язання сторін у разі порушення договірних величин; - порядок зняття показів розрахункових засобів обліку, порядок надання та підтвердження інформації щодо даних розрахункового обліку електричної енергії, порядок та строки проведення розрахунків; - строк дії договору; - умови та порядок розірвання договору; - місцезнаходження, банківські реквізити сторін;

- відповідно до частини 4 пункту 4 статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

- отже, договір про постачання електричної енергії повинен укладатися на основі типового договору, що передбачений у додатку 3 до Правил користування електричною енергією;

- як вбачається спірний Договір про користування електричною енергією вказаному у додатку 3 Правил користування електричною енергією типовому договору не відповідає, та не має всіх його істотних умов;

- невід'ємними частинами договору про постачання електричної енергії є: - акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін; - відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (точка встановлення, тип, покази на момент укладання договору тощо); - схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання; - повідомлення про граничні величини споживання електричної потужності та години контролю максимального навантаження енергосистеми; за необхідності до договору про постачання електричної енергії додаються: акти екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача; - порядок розрахунку технічних втрат електричної енергії в електричних мережах; - перелік випадків, коли постачання електричної енергії може бути обмежене споживачу, та порядок обмеження (пункт 5.6 Правил користування електричною енергією)

- як вбачається з тексту договору від 03.01.2008р. №19 про користування електроенергією, він не містить жодного з додатків, передбачених пунктом 5.6 Правил користування електричною енергією;

- отже, спірний Договір не відповідає вимогам закону, а тому є недійсним.

Щодо первісних позовних вимог Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпроелітстрой” заборгованості за електроенергію, поставлену відповідно до умов договору від 03.01.2008р. №19 про користування електроенергією у сумі 34178 грн. 23 коп., то суд вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки:

- Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара посилається на те, що з лютого 2008р. по листопад 2009р постачав Товариству з обмеженою відповідальністю „Дніпроелітстрой” електричну енергію на загальну суму 34178 грн. 23 коп., на підтвердження чого Дніпропетровським національним університетом імені Олеся Гончара надано підписані ним в односторонньому порядку акти прийому-передачі електричної енергії від 15.02.2008р., від 15.03.2008р., від 15.04.2008р., від 15.05.2008р., від 15.06.2008р., від 15.07.2008р., від 15.08.2008р., від 15.09.2008р., від 15.10.2008р., від 15.11.2008р., від 15.12.2008р., від 15.01.2009р., від 15.02.2009р., від 15.03.2009р., від 15.04.2009р., від 15.05.2009р., від 15.06.2009р., від 15.07.2009р., від 15.08.2009р., від 15.09.2009р., від 15.10.2009р. та від 15.11.2009р.;

- відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень;

- відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування;

- Дніпропетровським національним університетом імені Олеся Гончара не доведено, що ним у спірний період було здійснено постачання Товариству з обмеженою відповідальністю „Дніпроелатстрой” електричної енергії, акти прийому-передачі електричної енергії з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпроелітстрой” не підписані та не визнаються останнім, будь-яких інших доказів матеріали справи не містять, відсутні.

З урахуванням викладеного зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню, а первісні відхиленню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі за первісним позовом слід покласти на Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, а судові витрати за зустрічним позовом справі слід розподілити між сторонами порівну, оскільки спірний договір було укладено сторонами добровільно та не тільки з вини Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Зустрічний позов задовольнити.

Визнати недійсним договір від 03.01.2008р. №19 про користування електроенергією, укладений між Дніпропетровським національним університетом імені Олеся Гончара (ідентифікаційний код 02066747) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроелітстрой" (ідентифікаційний код 34563036).

Стягнути з Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара (49010, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 72; ідентифікаційний код 02066747; п/р 35228066000675 в ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпроелітстрой” (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 17/131; ідентифікаційний код 34563036; п/р 26002005599001 в ВАТ „Причорноморя”, МФО 306759)42 грн. 50 коп. витрати по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволенні первісного позову відмовити.

Судові витрати за первісним позовом віднести за рахунок Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

"05" серпня 2011р.