Рішення № 17474914, 29.07.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.07.11р.Справа № 21/5005/8026/2011 За позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ в особі Нікопольського району електричних мереж, м. Нікополь, Дніпропетровська область

до Орджонікідзевського міського відділення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, м. Орджонікідзе, Дніпропетровська область

про стягнення 24 823,77грн. за спожиту електричну енергію

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1., дов. № 140 від 20.04.11р.;

від відповідача - ОСОБА_2, дов. № 8304 від 27.07.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Відповідача заборгованості за спожиту:

- активну електричну енергію у сумі 22 849,14 грн.;

- реактивну електроенергію у сумі 930,79 грн., 3% річних - 105,10 грн., інфляційних втрат - 395,75 грн., пені - 542,99 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 52 від 30.04.2009 року щодо оплати спожитої активної та реактивної електроенергії у встановлений договором строк.

Представник позивача в судовому засіданні повідомив суд про погашення Відповідачем основного боргу в сумі 23 779,93 грн. після порушення провадження у справі, в доказ чого надав банківську виписку. В іншій частині позовні вимоги підтримує.

Відповідач у відзиві на позов від 28.07.2011р. № 8327 просить в частині стягнення 1 043,84 грн. задовольнити частково, згідно акту звірки (а.с. 60-65) заборгованість за активну та реактивну електроенергію відсутня.

В судовому засіданні 28.07.11р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Нікопольських районих електричних мереж (далі - Постачальник, Позивач) та Орджонікідзевським міським відділенням Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (далі - Споживач, Відповідач) 30.04.2009р. був укладений договір про постачання електричної енергії № 52 (далі - Договір), відповідно до п.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 77,0 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені Додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а Споживач оплачує вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є невід'ємними частинами.

Цей Договір укладається на строк до 31 грудня 2009 року. Договір вважається щорічно продовжений на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.п.9.8., 9.8.1. Договору).

Відповідно до умов Договору Позивач зобов'язаний постачати електроенергію Відповідачу, який у свою чергу, повинен своєчасно сплачувати за спожиту активну електроенергію та компенсувати втрати Позивача, які виникли через перетоки реактивної електроенергії, шляхом здійснення платежів на поточний рахунок Позивача.

Позивач належним чином виконував свої зобов'язання за договором, що підтверджується звітом про споживання електричної за лютий, березень 2011 року.

Відповідач у свою чергу неналежним чином виконував свої обов'язки, порушував умови договору, а саме: частково здійснив платежі за спожиту електроенергію за лютий та березень 2011 року, та зовсім не сплачував компенсацію втрат Позивача, що виникають через перетоки реактивної електроенергії.

Порядком розрахунків за спожиту електроенергію регулюється п. 2.3.5. Договору та п.2.1. Додатку №3 "Порядок розрахунків" передбачено наступне, оплата рахунків за активну, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії та інші платежі, згідно умов Договору, здійснюється на підставі самостійно отриманого у Постачальника рахунка протягом п'яти операційних днів з дня отримання рахунку.

Також, згідно з п. 2.3.6. Договору споживач здійснює оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком №9 до договору "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії.

Відповідач щомісяця отримував рахунки на оплату за активну та реактивну електроенергію, про що свідчать корінці від самих рахунків по активній та реактивній електроенергії за лютий та березень 2011 р. (а.с. 47, 51).

Але, не зважаючи на це, Відповідач рахунки за активну сплачував частково, та за реактивну електроенергію не оплачував зовсім.

Таким чином, Відповідач заборгував Позивачу за відпущену у лютому 2011р.- 8 429,51 грн., березні 2011р. - 14 419,63 грн., всього 22 849,14 грн. за активну електроенергію, та за компенсації за перетоки реактивної електроенергії за березень 2011 року 930,79 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами п. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Представник позивача в судовому засіданні надав докази погашення Відповідачем основного боргу в сумі 23 779,93 грн. (а.с. 56).

Пунктом 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 542,99 грн., 3% річних - 105,10 грн., інфляційних втрат - 395,75 грн. за прострочення оплати боргу.

Заперечення відповідача про часткове задоволення в частині стягнення 1 043,84 грн. у звязку з відсутністю у відповідача заборгованості, судом не приймаються на підставі наступного.

Згідно з приписами ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.6 Цивільного кодексу України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У частині четвертій статті 231 ГК України зазначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, у позивача виникло право на стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних витрат.

У відповідності до п.4.2.1 Договору за порушення термінів сплати споживач сплачу пеню у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, таким чином, сума нарахованої пені за період з 01.03.2011р. по 12.05.2011р. складає 542,99 грн.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобовязань на вимогу кредитора, зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наданому розрахунку сума нарахованих інфляційних за період з лютого по березень 2011р. складає 395,75 грн.. 3% річних з 01.03.2011р. по 12.05.2011р. - 105,10 грн.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В силу ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі, відшкодування збитків та стягнення штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 542,99 грн., 3% річних - 105,10 грн., інфляційних втрат - 395,75 грн.

Враховуючи, що спір доведено до розгляду в суді з вини відповідача, на останнього покладаються судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Орджонікідзевського міського відділення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (53300, Дніпропетровська область, м. Орджонікідзе, вул. Г.Тикви, буд. 2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 08671030) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, 22, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 23359034) в особі Нікопольського району електричних мереж (53219, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Головко, буд. 44, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 05518977) пеню у сумі 542,99 грн. (п'ятсот сорок дві грн. 99 коп.), 3% річних у сумі 105,10 грн. (сто п'ять грн. 10 коп.), інфляційних втрат у сумі 395,75 грн. (триста дев'яносто п'ять грн. 75 коп.), витрати по сплаті державного мита у сумі 248,24 грн. (сто дві грн. 00 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.), про що видати наказ.

В частині стягнення основного боргу у сумі 23 779,93 грн. провадження у справі припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 02.08.2011р.