Ухвала суду № 17465431, 26.07.2011, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2011 року. Справа № 2-431/11

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Шаповала Г.І.

при секретарі Кудіній Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Вільногірську, Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Лубнипарксервіс»про розірвання трудового договору та звільнення працівника за власним бажанням,

У С Т А Н О В И В:

Згідно позову, що надійшов до суду 18.04.2011, позивач, керуючись ст.ст. 2,21,24,36,38, 221,233 КЗпП України, прохає:

1. розірвати трудовий договір, укладений між ним та відповідачем на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк з ініціативи працівника з 30 листопада 2010 року; 2. зобов'язати відповідача здійснити його звільнення з товариства відповідача на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням та внести відповідний запис в трудову книжку; 3. поновити йому пропущений з поважних причин, зазначених в позові, тримісячний строк для звернення до суду з цим позовом.В обґрунтування позову зазначено, що позивач працював на посаді директора товариства відповідача, на яку був призначений наказом по товариству від 17 серпня 2010 року. Він також входив до складу засновників (учасників) товариства. Відповідно до Статуту товариства відповідача, п. 9.1., вищим органом управління товариства є Загальні збори учасників товариства. Згідно з п. 10.1. Статуту товариства, виконавчим органом Товариства є директор, який призначається на посаду та звільняється з посади засновником.

18 листопада 2010 р., позивач подав відповідачу заяву про своє звільнення з 30 листопада 2010 року за власним бажанням. Відповідно до положень зазначеного вище Статуту, засновники товариства повинні були на загальних зборах вирішити його заяву по суті та прийняти по ній рішення.

Згідно із повідомленням про вручення поштового відправлення, його заяву про звільнення було вручено засновнику товариства ОСОБА_2, про що в повідомленні зроблено відповідний запис. Однак, по сьогоднішній день, позивач продовжує числитись директором товариства відповідача, його звільнення за власним бажанням відповідачем не здійснено, про прийняте рішення по його заяві він не повідомлявся. Також йому відомо, як одному із засновників, що з приводу цього питання збори засновників не скликались і по цей час таке питання розглядатися не планується.Він на цей час має іншу роботу й іншу посаду у іншого роботодавця. Але, оскільки він числиться директором товариства відповідача, то, згідно із діючим законодавством України, несе адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність у разі порушення в діяльності відповідача діючого законодавства, в тому числі трудового, податкового, соціального та інш., що створює йому перепони в здійсненні свого права на вільний вибір місця роботи. Крім того, оскільки товариство відповідача знаходиться в іншій місцевості, а він постійно працює в м. Дніпропетровську, він не мав можливості своєчасно в робочій день звернутися в тримісячний термін з цим позовом про своє звільнення, в зв'язку з чим, з поважних причин пропустив встановлений законом строк звернення до суду за захистом своїх трудових прав та інтересів.

Позивач та його представник адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не зявилися, але представник позивача, який не обмежений в його повноваженнях, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та за відсутності позивача. Позивач також надавав окрему заяву про розгляд справи за його відсутності, з участю його представника. (а.с.38)

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, заяви про розгляд справи за його відсутності та заперечень проти позову не надав, про причини неявки суд не повідомив, але сам був повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, через розміщення оголошення про виклик в судове засідання в газеті «Зоря Полтавщини»від 20.07.2011 року. (а.с.50). Враховуючи, що представник позивача не заперечував проти проведення судового засідання за відсутності відповідача, суд, керуючись ст.ст. 169, 224 ЦПК України, на місці виніс ухвалу про проведення судового засідання за відсутності відповідача, з винесенням заочного рішення.

Згідно копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та довідки з ЄДРПОУ, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лубнипарксервіс»є юридичною особою, зареєстроване 18.08.2010 року, ідентифікаційний код юридичної особи - 37173935, місцезнаходження юридичної особи 37500, АДРЕСА_1. (а.с.3,4)

Згідно копії Статуту ТОВ «Лубнипарксервіс», затвердженого установчими зборами засновників, Протокол № 1 від 17.08.2010 р., Голова зборів ОСОБА_4, п.4.2 учасники товариства створили статутний капітал на суму 1000.00 грн., в якому ОСОБА_4 35%, ОСОБА_1 35%, ОСОБА_2 30%.; п.8.4 учасники Товариства зобовязані приймати участь у роботі вищого органу Товариства; п. 9 органами управління та контролю Товариства є: загальні збори Учасників; виконавчий орган директор; ревізійна комісія; п.10.1 Виконавчим органом Товариства є Директор, який вирішує всі оперативні питання діяльності Товариства. Директор призначається на посаду та звільняється з посади Засновником. Директором може бути Засновник Товариства. (а.с.5-20)

Згідно копії Протоколу № 1 установчих зборів засновників ТОВ «Лубнипарксервіс»від 17.08.2010 р., директором Товариства призначено ОСОБА_1. (а.с.21)

Згідно копії Наказу № 1 від 14.09.2010 р. директор ОСОБА_1 приступив до виконання обовязків директора ТОВ «Лубнипарксервіс»з 14.09.2010 р. (а.с.22)

Згідно копії заяви ОСОБА_1 на імя Засновників ТОВ «Лубнипарксервіс»ОСОБА_4, ОСОБА_2 від 18.11.2010 р., зазначено прохання звільнити його з посади директора ТОВ «Лубнипарксервіс»з 30 листопада 2010 року, за власним бажанням в звязку з переходом на іншу роботу. (а.с.23)

Згідно копій поштових повідомлень про вручення поштових відправлень, 19.11.2010 р. вручено ОСОБА_2 поштове відправлення ОСОБА_1 (а.с.24)

Згідно копій поштових повідомлень про вручення поштових відправлень, ОСОБА_4 від отримання поштового відправлення відмовилася 01.12.2010 (а.с.25,26)

Згідно копії паспорта громадянина України НОМЕР_1, ОСОБА_1 зареєстрований за місцем проживання по АДРЕСА_2.(а.с.31)Згідно ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Згідно ст. 234 КЗпП України, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки. Згідно ст.72 ЦПК України, 1. Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. 2. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку. Згідно ст. 73 ЦПК України, 1. Суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин. 2. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ. Про місце і час розгляду цього питання повідомляються особи, які беруть участь у справі. Присутність цих осіб не є обов'язковою. 3. Одночасно з клопотанням про поновлення чи продовження строку належить вчинити ту дію або подати той документ чи доказ, стосовно якого заявлено клопотання. Суд вважає, що наведені позивачем причини пропуску ним 3-місячного строку для звернення до суду з даним позовом є поважними, заперечень з боку відповідача щодо поновлення строку не надійшло, тому тримісячний строк на звернення позивача до суду з даним позовом слід поновити.

Згідно ст. 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є: 1) угода сторін; 4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39). Зідно ст. 38 КЗпП України, пацівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Суд вважає встановленими в судовому засіданні наступні факти.

Позивач, згідно протоколу № 1 від 17.08.2010 року та Статуту ТОВ «Лубнипарксервіс»був призначений установчими зборами засновників ТОВ «Лубнипарксервіс»на посаду Директора цього товариства та приступив до виконання своїх обовязків з 14.09.2010 року, згідно наказу № 1 від 14.09.2010 року.

Згідно Статуту підприємства, Директор призначається на посаду та звільняється з посади Засновником. Директором може бути Засновник Товариства.

Згідно Статуту підприємства та протоколу установчих зборів, засновниками товариства є: ОСОБА_4 35% статутного капіталу, ОСОБА_1 35% статутного капіталу, ОСОБА_2 30% статутного капіталу.

18.11.2010 року позивач на імя інших співзасновників надав заяву про звільнення його з посади Директора ТОВ «Лубнипарксервіс»з 30.11.2010 року за власним бажанням в звязку з переходом на іншу роботу. Заява була вручена співзасновнику ОСОБА_2 19.11.2011 року, засновник ОСОБА_4 від отримання заяви відмовилася 01.12.2010 року. Суд приймає до уваги, що відповідач, згідно позову, працевлаштувався в м. Дніпропетровську, тобто в іншій місцевості, що, на думку суду, є поважною причиною для звільнення з попереднього місця роботи в зазначений працівником строк.

Суд доходить висновку, що відповідач в особі вищого органу управління зборів засновників ухилився від виконання обовязку щодо прийняття рішення за заявою позивача, у якого була поважна причина для звільнення з зазначеної в заяві дати 30.11.2010 р.. в звязку з переходом на нову роботу в іншій місцевості. Суд приймає цю обставину тому, що стосовно неї заперечень з боку відповідача, як і, взагалі, на позов, не надійшло.

Згідно ст.16 ЦК України, 1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд доходить висновку, що внаслідок протиправних дій відповідача були грубо порушені трудові права позивача, а саме, право на розірвання безстрокового трудового договору за власним бажанням позивача в звязку з поважною причиною, це право підлягає поновленню шляхом розірвання трудового договору за рішенням суду та шляхом зобовязання відповідача здійснити звільнення позивача на підставі ч.1 ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням та внести відповідний запис в трудову книжку позивача. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд встановив, що позивач не надав суду документальних доказів про наявність таких витрат, від сплати судового збору за подачу позову він звільнений згідно закону. Відповідно до ст.ст. 79, 81, 88 ЦПК України судові витрати слід покласти на відповідача та стягнути з нього в дохід держави України: судовий збір (державне мито) 08.50 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 37.00 грн. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 212-215,218, 222-233, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Поновити позивачу ОСОБА_1 тримісячний строк для звернення до суду з даним позовом.

Розірвати з 30 листопада 2010 року трудовий договір, що був укладений на невизначений час, між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженцем с. Михайлівка, Перевальського району, Луганської області, який мешкає по АДРЕСА_2, та Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Лубнипарксервіс», ідентифікаційний код юридичної особи - 37173935, місцезнаходження юридичної особи 37500, АДРЕСА_1, на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу з інших поважних причин, а саме, переходу на іншу роботу в іншій місцевості.

Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Лубнипарксервіс»здійснити звільнення ОСОБА_1 з роботи на посаді директора даного товариства на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням та внести відповідний запис в його трудову книжку: звільнений з 30 листопада 2010 року на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП за власним бажанням працівника, зумовленого неможливістю продовжувати роботу з поважних причин, а саме, переходу на іншу роботу в іншій місцевості.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Лубнипарксервіс»в дохід держави України судові витрати: судовий збір 08.50 грн., та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи 37.00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Вільногірський міський суд, Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Копію рішення, протягом двох днів з часу його проголошення, надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення позивачу, його представнику та відповідачу

Головуючий суддя Шаповал Г.І.