Вирок № 17462652, 12.07.2011, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Справа № 1-364/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Октябрський районний суд м .Полтави

Дата документу 12.07.2011

8 липня 2011 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого суддіСавченка А.Г.

при секретаріДудка А.С.

за участю прокурора Вірабяна Е.В.

захисників підсудного ОСОБА_1, ОСОБА_2

підсудногоОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, судимого

22 серпня 2001 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 3 ст. 101, ч. 2 ст. 206, ч. 2 ст. 140, 42 КК України (далі - КК) 1960 року, на 6 років позбавлення волі. Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 26 квітня 2002 року вирок суду змінено, його дії кваліфіковано за ч. 3 ст. 101, ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 140, 42 КК і остаточне покарання визначено у вигляді 8 років 6 місяців позбавлення волі. Звільненого 8 лютого 2008 року відповідно до постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 31 січня 2008 року умовно-достроково на невідбутий строк 5 місяців 27 днів;

1 березня 2011 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, 70 КК на 2 роки позбавлення волі

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

в с т а н о в и в :

27 грудня 2010 року, приблизно о 20 год. 30 хв., під час проведення обшуку за місцем проживання підсудного ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 у нього було виявлено та вилучено: інсуліновий медичний шприц обємом 5 мл, заповнений менш ніж на половину свого обєму, рідиною прозорого кольору, медичний шприц обємом 5 мл, заповнений більш ніж на половину свого обєму рідиною прозорого кольору, яка згідно висновку експерта № 34 від 24 січня 2011 року є соляною кислотою і віднесена до прекурсорів, стосовно яких встановлюються заходи контролю; два медичних шприци обємом 2 мл кожний, заповнених на весь свій обєм рідиною світло-жовтого кольору, яка згідно висновку експерта № 47 від 24 грудня 2010 року являється особливо небезпечною психотропною речовиною кустарно виготовленим препаратом з ефедрину, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,2363 та 0,0473 г відповідно; тарілку, два скляних флакони, інєкційну голку, гумову пробку, в яку вмонтована скляна трубка, на яких згідно висновку експерта № 28 від 17 січня 2011 року виявлено сліди особливо небезпечної психотропної речовини кустарно виготовленого препарату з ефедрину. Вказану особливо небезпечну психотропну речовину підсудний незаконно виготовив і зберігав при собі без мети збуту.

Допитаний в суді по справі підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково, заперечивши при цьому збут психотропної речовини та визнавши факт її виготовлення та зберігання без мети збуту для власного вживання. Зазначив, що дійсно вилучену у нього в зазначеному обємі та кількості психотропну речовину під час обшуку він виготовив і зберігав для власного вживання. Він також зберігав і складові частини та предмети для виготовлення психотропної тречовини, які були вилучені у нього одночасно під час проведення обшуку. Щиро розкаявся у цьому та просив його суворо не карати, наполягаючи на тому, що матеріали справи в частині збуту ним психотропної речовини сфальсифіковані працівниками, які проводили дослідчу перевірку та досудове слідство по ній.

Факт незаконного виготовлення та зберігання підсудним психотропної речовини, крім визнання ним своєї вини у цьому, підтверджується також іншими доказами по справі.

Так, відповідно до протоколу обшуку від 27 грудня 2010 року (том 1 а. с. 129) у підсудного за місцем проживання було вилучено інсуліновий медичний шприц обємом 5 мл, заповнений менш ніж на половину свого обєму, рідиною прозорого кольору, медичний шприц обємом 5 мл, заповнений більш ніж на половину свого обєму рідиною прозорого кольору, два медичних шприци обємом 2 мл кожний, заповнених на весь свій обєм рідиною світло-жовтого кольору, тарілку, два скляних флакони, інєкційну голку, гумову пробку, в яку вмонтована скляна трубка.

Факт вилучення вказаних речовини і предметів за вказаних вище обставин підтвердили при допиті в суді свідки ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які були присутніми як поняті при виконанні цієї слідчої дії.

Згідно висновку експерта № 34 від 24 січня 2011 року рідина, яка знаходиться в інсуліновому медичному шприці обємом 5 мл та в медичному шприці обємом 5 мл є соляною кислотою і віднесена до прекурсорів, стосовно яких встановлюються заходи контролю (том 1 а. с. 147).

В двох медичних шприцах обємом 2 мл кожний, які були вилучені у підсудного під час проведення обшуку, відповідно до висновку експерта № 47 від 24 грудня 2010 року виявлена особливо небезпечна психотропна речовина кустарно виготовлений препарат з ефедрину, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,2363 та 0,0473 г відповідно (том 1 а. с. 154-156).

На тарілці, двох скляних флаконах, інєкційній голці, гумовій пробці, в яку вмонтована скляна трубка, згідно висновку експерта № 28 від 17 січня 2011 року виявлені сліди особливо небезпечної психотропної речовини кустарно виготовленого препарату з ефедрину (том 1 а. с. 163-165).

Проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку про відповідність показань підсудного в цій частині іншим доказам по справі, а тому приймає їх до уваги як правдиві, а отже і про доведеність вини підсудного у незаконному виготовленні і зберіганні психотропної речовини без мети збуту.

Приймаючи до уваги його показання про свою непричетність до збуту психотропної речовини, суд виходить з того, що органами досудового слідства докази вини підсудного в цій частині були зібрані з порушенням встановленого Кримінально-процесуальним кодексом України і іншими законами порядку, а тому є недопустимими і до уваги не приймаються.

Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_3 22 грудня 2010 року у себе вдома кустарно виготовив особливо небезпечну психотропну речовину препарат з ефедрину, а потім збував її громадянам 22, 23, 25, 26, а також 27 грудня розфасовану у медичних шприцах.

Із матеріалів справи також видно, що працівникам спецпідрозділу по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів Полтавського МУ нібито було відомо про таку діяльність ОСОБА_3, у звязку з чим протягом 5 днів ними здійснювалися заходи по проведенню оперативної закупівлі особливо небезпечної психотропної речовини у вказані вище дні, у ході яких особи визначені працівниками міліції за вручені їм гроші купували ці психотропні засоби, після чого передавали їх останнім.

Аналіз норм Кримінально-процесуального кодексу України, Закону України «Про оперативно розшукову діяльність», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», прийнятої на забезпечення виконання цих законів «Інструкції про порядок проведення оперативної закупівлі та контрольованого постачання предметів, товарів і речовин, у тому числі і заборонених до обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності», а також Закону України «Про міліцію», - дає підстави зробити висновок, що органи міліції, які ведуть боротьбу з незаконним обігом наркотичних засобів чи психотропних речовин мають діяти виключно в межах цих законодавчих актів.

Зокрема, згідно зі ст. 10 Закону України «Про міліцію»органи міліції зобовязані виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством; приймати і реєструвати заяви і повідомлення про злочини та адміністративні правопорушення, своєчасно приймати по них рішення.

Тобто, за змістом цієї норми працівники міліції встановивши, що особа виготовляє у себе вдома особливо небезпечну психотропну речовину з ефедрину, відповідно до вказаних вище законодавчих актів мали провести її оперативну закупівлю, усе це належним чином зафіксувати з метою використання як доказів у кримінальному судочинстві та після цього вжити заходів для припинення і попередження такої злочинної діяльності. За матеріалами справи убачається, що у працівників спецпідрозділу, які здійснювали оперативно-розшукову діяльність, після кожної із пяти закупівель малися усі підстави для порушення кримінальної справи, затримання підозрюваного, та проведення обшуку у його житлі.

Однак, з невідомих причин цього зроблено не було, що є неправильним та грубим порушенням вимог вищезазначених норм законів.

На неправильність проведення досудового слідства та сумнівність здобутих у кримінальній справі доказів вказує і те, що належним чином про обставини виготовлення психотропних речовин ОСОБА_3 жодного разу слідчим не допитувався.

Не можуть прийматися до уваги як доказ і показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які були понятими при проведенні оперативних закупок, оскільки їх зміст свідчить про те, що вони не бачили і не могли бачити, де і як особи, залучені для проведення закупок, придбавали психотропну речовину, так як в цей час знаходилися в автомобілі разом з працівниками міліції. Суть показань, викладених в протоколах допитів зазначених осіб, викликає сумніви з приводу відповідності закону фіксації їх як доказів, оскільки протоколи їх допитів дослівно відтворюють один одного з повторенням одних і тих же граматичних і стилістичних помилок, викладені від особи чоловічої статі, хоча одна із понятих являється жінкою, що, на думку суду, свідчить про їх написання слідчою без формального допиту останніх, що не дає підстав приймати їх як докази по справі.

Суд був позбавлений можливості допитати як свідка ОСОБА_6, яка залучалась працівниками ВБНОН для проведення оперативних закупок психотропної речовини у підсудного, оскільки не вдалося встановити факту її існування на час розгляду справи, що не дає підстав приймати її показання, які вона дала в ході досудового слідства, як доказ по справі, так як це суперечить положенням підпункту «d» ст. 3 Конвенції про захист прав та основних свобод, оскільки позбавляє можливості підсудного і сторони захисту допитати її безпосередньо в суді. Повідомлений же в суді свідками ОСОБА_7 і ОСОБА_8, працівниками ВБНОН ПМУ УМВС України в Полтавській області, факт про її смерть, не знайшов свого обєктивного підтвердження, так як стороною обвинувачення не надані докази її настання.

Показання свідка ОСОБА_9, який також залучався оперативними працівниками для цих цілей, викликають сумніви придбання ним психотропної речовини у підсудного за вказаних ним обставин, оскільки повністю заперечуються підсудним і ніякими іншими обєктивними даними не підтверджуються.

Крім того, на досудовому слідстві ці свідки були допитані з грубим порушенням вимог статей166 та 167 КПК України не слідчим, а оперуповноваженим ВБНОН ПМУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_7, який сам являється свідком по справі (том 1 а. с. 219-222, 223-224), що позбавляє суд можливості прийняти їх як доказ по справі.

Отже, виходячи з наведеного, суд не вважає доведеною вину підсудного у збуті ним психотропної речовини.

Кваліфікація дій підсудного за ч. 2 ст. 307 КК України не знайшла в суді свого підтвердження, а тому суд кваліфікує його дії як незаконне виготовлення і зберігання без мети збуту особливо небезпечної психотропної речовини - кустарно виготовленого препарату з ефедрину, вчинене повторно, тобто за ч. 2 ст. 309 КК України.

Обставинами, які помякшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують його покарання, суд не знаходить.

Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що впливають на призначення покарання.

Суд враховує мету та обставини вчинення підсудним ОСОБА_3 злочину, відсутність тяжких наслідків від вчиненого, характеристику особи підсудного, обставини, що помякшують покарання та відсутність тих, які його обтяжують.

З огляду на це суд вважає за можливе, зважаючи на характер вчиненого ним злочину, застосувати до нього покарання у виді позбавлення волі близьке до мінімального, визначеного ч. 2 ст. 309 КК України, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів та соціальної реабілітації.

При призначенні покарання суд також враховує, що підсудний має психічні і поведінкові розлади внаслідок поєднаного вживання психотропних речовин, опіоїдів, канабіноїдів, синдром залежності і згідно медичного висновку (том 1 а. с. 237) потребує лікування, протипоказань чому не має. Однак, суд не вважає за можливе застосувати таке лікування, так як воно не відноситься до захворювань, які відповідно до ст. 96 КК України становлять небезпеку для здоровя інших людей.

Суд вважає, що покарання підсудному повинно бути призначено за правилами ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, оскільки після постановлення попереднього вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 1 березня 2011 року стало відомо, що він винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

Судові витрати за проведення судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 34 від 24 січня 2011 року (том 1 а. с. 146-147), № 47 від 24 грудня 2010 року (том 1 а. с. 154-155) та № 28 від 17 січня 2011 року (том 1 а. с. 163-165) становлять 206,40 грн. у кожному випадку і підлягають стягненню з підсудного. Витрати, понесені на проведення інших експертиз повинні бути віднесені на рахунок держави.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Керуючись статтями 321, 323 та 324 КПК України, суд,

з а с у д и в :

ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 309 КК України на два роки позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточне покарання призначити за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань за цим вироком та вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 1 березня 2011 року у виді двох років трьох місяців позбавлення волі, частково приєднавши до призначеного покарання невідбуте покарання за попереднім вироком.

Строк відбування покарання рахувати з 28 грудня 2010 року, зарахувавши в нього час перебування засудженого під вартою в звязку з обранням відносно нього цього запобіжного заходу по справі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_3 у вигляді взяття під варту залишити без змін.

Стягнути з засудженого судові витрати в сумі 619,20 грн., перерахувавши їх одержувачу: НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області на рахунок 31252272210055, Код: 25574067, Банк одержувача: ГУДК України в Полтавській області МФО: 831019.

Речові докази по справі, які зберігаються в кімнаті речових доказів УМВС України в Полтавській області (том 1 а. с. 21, 63, 83, 103, 122, 150, 159, 168, 183), знищити.

Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Полтавської області через районний суд протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя Октябрського

районного судуА. Г. Савченко