Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №2- 1592/2011р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2011 року місто Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Груіцької Л.О., при секретарі Панасюк К.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан Транс Груп»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за неповернутий залишок коштів понад суму, витрачену згідно із звітами про використання коштів, наданих на відрядження,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за неповернутий залишок коштів понад суму, витрачену згідно із звітами про використання коштів, наданих на відрядження. Позов обґрунтував тим, що відповідач з 26.07.2010 року працював у позивача на посаді водія. Перебуваючи у трудових відносинах з позивачем він неодноразово перебував в службових відрядженнях в межах України та за кордоном, мав пластикову картку ТзОВ «Континент Нафто Трейд»для заправки дизельним паливом транспортних засобів для виконання транспортних завдань.
Під час виконання перевезення на автопоїзді АА8832СВ/22159КА за маршрутом Україна- Чехія-Україна перевитрата палива по даному перевезенню склала 146 літрів дизельного палива на загальну суму 1020,75 грн. (1550+202-1238-368=146). На підставі ст. 132 Кодексу Законів про працю України згідно наказу по підприємству із заробітної плати Відповідача було утримано 440,76 грн. Загалом збитки, завдані Відповідачем при виконанні даного перевезення склали 579,99 грн.
При виконанні перевезення на автопоїзді АА8832СВ/22159КА за маршрутом Україна-Чехія-Україна згідно подорожнього листа №373226 від 13.09.2010р. перевитрата палива по даному перевезенню склала 215 літрів дизельного палива на загальну суму 1460,78 грн. (1200+368-1256-98=215). Крім цього, Відповідачем при виконанні даного перевезення порушено норми наказу №88 від 03.09.2007 року «Про порядок заправки автомобілів», де вказано, що при вході на територію України з території Польщі кількість палива в паливних баках автомобіля не повинна перевищувати 50 літрів. При заїзді автомобіля на територію України в паливних баках згідно подорожнього листа знаходилося 304 літри дизельного палива, що завдало підприємству збитків у вигляді різниці вартості палива на території України та Польщі на загальну суму 407,84 грн. Загалом збитки, завдані Відповідачем при виконанні даного перевезення склали 1868,62 грн.
При виконанні перевезення на автопоїзді 31224КАЛ5507КА за маршрутом Україна-Польща-Україна згідно подорожнього листа №401216 від 04.10.2010р. Відповідачем, витрата палива склала 955 літрів. Отже, перевитрата палива по даному перевезенню склала 16 літрів дизельного палива на загальну суму 109,67 грн. (190+965-939-200=16). Крім цього, Відповідачем при виконанні даного перевезення порушено норми наказу №88 від 03.09.2007 року «Про порядок заправки автомобілів», де вказано, що при вході на територію України з території Польщі кількість палива в паливних баках автомобіля не повинна перевищувати 50 літрів. При заїзді автомобіля на територію України в паливних баках згідно подорожнього листа знаходилося 126 літр дизельного палива, що завдало підприємству збитків у вигляді різниці вартості палива на території України та Польщі на загальну суму 332,02 грн. Загалом збитки, завдані Відповідачем при виконанні даного перевезення склали 441,69 грн.
Загальна сума збитків, завдана Відповідачем Позивачу становить 2890,30 грн. Жодних документів, які б обґрунтували таку витрату палива відповідачем надано не було.
У період із 1 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року відповідача було забезпечено грошовими коштами (авансом) на службові відрядження в межах України та за кордоном в розмірі 10754,11 грн. шляхом перерахування грошової суми на відповідний рахунок для використання із застосування платіжної картки НОМЕР_2, користувачем якої був відповідач.
Про використання ОСОБА_2 грошових коштів (авансу) на службові відрядження перерахованих на рахунок для використання із застосування платіжної картки НОМЕР_2,на підставі переданих через інших осіб документів складено відповідний авансовий звіт №0/00000105 від 04 січня 2011 року на суму 4377,64 гривень.
ОСОБА_2 не повернув кошти, надані на відрядження у розмірі 6376,47 гривень, як то передбачено Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон. Оскільки Відповідачем не повернено суми надміру сплачених коштів до кінця грудня (звітного) місяця, з нього на підставі п.п.9.10.3 п. 9.10 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»стягнуто податок з доходів фізичних осіб в розмірі 1897,78 гривень та нараховане штраф за несвоєчасне повернення коштів в розмірі 1613,12 гривень. Дана сума податку та штрафу перерахована позивачем в дохід держави. Відповідно до наказу Львівської філії ТзОВ «Орлан-Транс-Груп»№175-кф від 31.12.2010 року, ОСОБА_2 було звільнено з займаної посади за прогул згідно п.4 ст. 40 КЗпП.
Відповідач ні до звільнення, ні після нього не повернув до каси Позивача суму
збитків; завданих перевитратою палива в розмірі 2890,30 гривень, залишок коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, наданих на відрядження у розмірі 6376,47 гривень, суму податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1897,78 гривень та суму штрафних санкцій на підставі Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»в розмірі 1613,12 гривень .
Просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Орлан-Транс-Груп»заборгованість в розмірі 12777,67 гривень, та судові витрат в розмірі-250,00 грн.
У судове засідання позивач не зявився, суду надав заяву розглянути справу у його відсутність по наданим суду письмовим доказам. Позов підтримує.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність. Проти позову заперечує, вказуючи на те, що за пів року ні разу не отримав заробітну плату. Просив суд у позові відмовити.
Проаналізувавши зібрані в справі докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. До такого висновку, суд прийшов з наступного.
Відповідно до ст.. 132 КЗпП України за шкоду заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обовязків, працівники з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої шкоди, але не більш свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.
Відповідно до ст.. 134 п.6 КЗпП України відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству при виконанні трудових обовязків.
Відповідно до ст.. 121 КзпП України працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у звязку зі службовими відрядженнями.
Як убачається з положень передбачених Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 13
березня 1998 р. :зі змінами та доповненнями:
П. 1.11. Відрядженому працівникові перед від'їздом у відрядження видається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, наймання жилого приміщення і добові. Після повернення з відрядження працівник зобов'язаний до закінчення третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження. Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, наданих на відрядження) підлягає поверненню працівником до каси або зарахуванню на відповідний рахунок підприємства, що їх надало, у встановленому законодавством порядку. Разом із звітом подаються посвідчення про відрядження, оформлене в установленому порядку, і документи в оригіналі, що підтверджують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат.
П.1.2. Підприємства, що направляють працівників у відрядження за кордон, зобов'язані забезпечити їх коштами в національній валюті країни, куди відряджаються працівники, або у вільно конвертованій валюті як аванс на поточні витрати у розмірах згідно з установленими нормами та з урахуванням положень підпункту 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
П.1.13. У разі відрядження за кордон на службовому автомобілі витрати на пально-мастильні матеріали відшкодовуються відповідно до діючих норм за кілометр пробігу та затвердженого маршруту, що має бути визначено у наказі (розпорядженні) керівника підприємства.
П.1.15. Після повернення з відрядження працівник зобов'язаний до закінчення третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження.
У межах строків, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" для подання звіту про використання коштів, наданих на відрядження, керівник підприємства (у разі відсутності - його заступник) зобов'язаний прийняти рішення щодо затвердження цього звіту.
Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, наданих на відрядження) підлягає поверненню працівником до каси або зарахуванню на відповідний рахунок підприємства, що їх надало, у грошових одиницях, в яких було надано аванс, у встановленому законодавством порядку.
Разом із звітом про використання коштів, наданих на відрядження, подаються документи (в оригіналі), що підтверджують вартість оплачених витрат, із зазначенням форми їх оплати (готівкою, чеком, платіжною карткою, безготівковим перерахунком). У разі відрядження до країн, з якими встановлено повний прикордонний митний контроль, до звіту також додаються завірені відділом кадрів або головним бухгалтером ксерокопії сторінок закордонного паспорта чи документа, що його замінює, з прізвищем відрядженого працівника, відмітками про перетин кордону і візою країни відрядження (у разі відрядження до країн, з якими встановлено візовий режим).
П.1.16. У разі неповернення працівником залишку коштів у визначений термін відповідна сума стягується з нього підприємством у встановленому чинним законодавством порядку.
У судовому засіданні встановлено, що відповідно до Наказу Львівської філії ТзОВ «Орлан- Транс- Груп»від 26.07.2010 року № 85-кф / а.с. 7-10/,ОСОБА_2 прийнято на роботу по переведенню з ТзОВ «Орлан- Транс- Груп»водієм автотранспортних засобів в автомобільну колону № 2 для перевезення вантажів у міжміському, міжобласному та міжнародному сполученні на вантажні автомобілі всіх марок, з повною індивідуальною матеріальною відповідальністю, з оплатою праці згідно відпрацьованого часу на підставі заяви ОСОБА_2. Як убачається з підпису ОСОБА_2 з наказом, посадовою інструкцією і Правилами внутрішнього трудового розпорядку він ознайомлений.
Як убачається з Наказу № 175-кф від 31.12.2010 року ОСОБА_2 звільнено з підприємства згідно п.4 ст. 40 КЗпП України/ а.с. 11-12/.
Відповідно до подорожнього листа № 373162 від 1 вересня 2010 року ОСОБА_2 знаходився у відрядженні з 1 вересня 2010 року по 11 вересня 2010 року за маршрутом Україна- Чехія- Україна / а.с. 14/.
Як убачається з розрахунку до вказаного подорожнього листа/ а.с.13/. перевитрата палива по даному перевезенню склала 146 літрів дизельного палива на загальну суму 1020,75 грн. Як убачається з підпису ОСОБА_2 на оборотній стороні розрахунку, він згоден з результатами звіту/ а.с. 13 оборотна сторона/;
Відповідно до позовної заяви на підставі ст. 132 Кодексу Законів про працю України згідно наказу по підприємству із заробітної плати ОСОБА_2 було утримано 440,76 грн. Загалом збитки, завдані відповідачем при виконанні даного перевезення склали 579,99 грн.
Відповідно до подорожнього листа № 373226 від 13 вересня 2010 року ОСОБА_2 знаходився у відрядженні з 13 вересня 2010 року по 25 вересня 2010 року за маршрутом Україна- Чехія- Україна / а.с. 16/.
Як убачається з розрахунку до вказаного подорожнього листа перевитрата палива по даному перевезенню склала 215 літрів дизельного палива на загальну суму 1460,78 грн./ а.с.15/. Збитки від залишку палива склали 407 грн.84 коп.
Як убачається з підпису ОСОБА_2 на оборотній стороні розрахунку, він згоден з результатами звіту/ а.с. 15 оборотна сторона/;
Відповідно до подорожнього листа № 401216 від 4 жовтня 2010 року ОСОБА_2 знаходився у відрядженні за маршрутом Україна - Польща - Україна / а.с. 18/, з 4 жовтня 2010 року по 16 жовтня 2010 року./ а.с.18/;
Як убачається з розрахунку до вказаного подорожнього листа/ а.с.17/, перевитрата палива по даному перевезенню склала 16 літрів дизельного палива на загальну суму 109,67 грн. Збитки від залишку палива склали 332грн. 02 коп.
Як убачається з підпису ОСОБА_2 на оборотній стороні розрахунку, він згоден з результатами звіту/ а.с. 17 оборотна сторона/;
Суд бере до уваги в обґрунтування позову надані позивачем письмові докази в обґрунтування збитків наданих позивачу, а саме Наказ від 3 вересня 2007 року «про порядок заправки автомобілів»та Інструкцію «Про порядок заправки дизельним паливом та правила користування паливною карткою», Наказ від 11.08.2010 року № 45 «Про затвердження тимчасових базових лінійних норм витрат»/ а.с.19-29/, й вважає, що збитки розраховані відповідно до наданих письмових доказів.
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 з розрахунками збитків згоден / а.с. 13,15,17/, в запереченнях не вказував про те, що з розрахунком збитків не згоден та не ознайомлений з Наказами та Інструкцією, відповідно до яких нараховане збитки, суд вважає, що позов у цій частині обґрунтований й з відповідача на користь позивача необхідно стягнути збитки у сумі 2890 грн. 30 коп.
У судовому засіданні встановлено, що у період із 1 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року ОСОБА_2 були пераховані гроші на відрядження в межах України та за кордоном в розмірі 10754,11 грн. шляхом перерахування грошової суми на відповідний рахунок для використання із застосування платіжної картки НОМЕР_2, користувачем якої був відповідач / а.с. 30-33/;.
Як убачається зі звіту про використання коштів, наданих на відрядження №0/00000105 від 04 січня 2011 року / а.с.34/, ОСОБА_2 використав у відрядженнях
4377,64 гривень. Тобто ОСОБА_2 не повернув кошти, надані на відрядження у розмірі 6376,47 гривень, як то передбачено Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позов у цій частині підлягає задоволенню, як такий, що знайшов своє підтвердження у судовому засіданні й з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 6376,47 гривень.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь податок з доходів фізичних осіб в розмірі 1897,78 гривень та нарахований штраф за несвоєчасне повернення коштів в розмірі 1613,12 гривень. Позов у цій частині позивач обґрунтував тим, що ОСОБА_2 не повернув кошти, надані на відрядження у розмірі 6376,47 гривень, як то передбачено Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон. Оскільки Відповідачем не повернено суми надміру сплачених коштів до кінця грудня (звітного) місяця, з нього на підставі п.п.9.10.3 п. 9.10 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»стягнуто податок з доходів фізичних осіб в розмірі 1897,78 гривень та нараховане штраф за несвоєчасне повернення коштів в розмірі 1613,12 гривень. Дана сума податку та штрафу перерахована позивачем в дохід держави. В обґрунтування позову суду надав копію платіжного доручення № 11 від 6 січня 2011 року, відповідно до якого Львівська філія ТзОВ «Орлан- Транс- Груп»на рахунок місцевого бюджету Личаківського району перерахувала 8625 грн. прибуткового податку та штрафу за несвоєчасно повернуті кошти./ а.с.36/;
Суд не бере до уваги в обґрунтування позову у цій частині, вказане платіжне доручення, бо воно не обізнане відносно відповідача. Інших доказів в обґрунтування цієї частини позову позивач суду не надав. У повідомленні про ознайомлення з датою розгляду справи просив суд справу розглянути по наданим суду доказам.
Суд не бере до уваги в обґрунтування заперечень проти позову відповідача у тій частині, що він позов не визнає з тих підстав, що за пів року не одержав від позивача заробітної плати, бо ці заперечення на впливають на право відношення по позову.
Враховуючи положення ст.. 10 ЦПК України, де йдеться про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд вважає, що позов у цій частині не підлягає задоволенню.
Розглядаючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст.. 88 ЦПК України виходячи з того, що позов було предявлено на суму 12777грн. 67 коп., а задоволено частково на суму 9266грн. 77 коп., суд дійшов до висновку, що з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача витрати зі сплати судового збору у сумі 94 грн. грн.28 коп., та витрати з інформаційно - технічного розгляду справи у сумі 87 грн. 02 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 10, 58,59,60,64,207, 212, 213, 214, 217, 223-
225 ЦПК України, ст. ст.. 121,132,134КЗпП України, Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 р., зі змінами та доповненнями, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан Транс Груп»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за неповернутий залишок коштів понад суму, витрачену згідно із звітами про використання коштів, наданих на відрядження, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Курган, проживаючого у АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан Транс Груп», 03148, м. Київ, вул.. Жмеринська, буд 30, Код ЄДРПОУ: 30221264 у відшкодування матеріальної шкоди 9266грн. 77 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 94 грн. грн.28 коп., та витрати з інформаційно - технічного розгляду справи у сумі 87 грн. 02 коп.
У останній частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає закон0ї сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:
Рішення ухвалене й видрукуване в дорадчій кімнаті в єдиному екземплярі.
Суддя:
Судове рішення № 17445719, Краматорський міський суд Донецької області було прийнято 07.07.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-1592/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: