Рішення № 174238, 28.07.2006, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22-7132 -2006 р. Головуючий в 1 інстанції Кобаль М.І.

Категорія 21 Доповідач Азевич В.Б.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2006 р. Апеляційний суд Донецької області

в складі:

головуючого Ювченко Л.П.,

суддів Бабакової Г.А., Азевича В.Б.

при секретарі Вершковій С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську Донецької області

на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 16 травня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних . захворювань України в м. Шахтарську Донецької області про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров'я,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2006 року позивач звернувся з вказаним позовом до суду. Він посилався на те, що 15.06.2002 року з ним стався нещасний випадок на виробництві, в результаті якого він отримав травму колінного суглоба. Висновком МСЕК у березні 2003 року йому вперше встановлена стійка втрата професійної працездатності 10% в зв'язку з даною травмою, з наступним переоглядом. Окрім того, працюючи на підприємствах вугільної промисловості він отримав професійне захворювання - вібраційну хворобу. Висновком МСЕК від 22.02.2006 року вперше встановлена втрата професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням - 40%, та повторно за травмою 15.06.2002 року - 10%, що за сукупністю склало 50%. Ступень втрати професійної працездатності та третя група інвалідності встановлені останнім висновком МСЕК безстроково.

Внаслідок погіршення стану здоров'я у зв'язку з ушкодженням здоров'я йому заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичних стражданнях, порушенні нормальних життєвих зв'язків, негативних наслідках, які потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя, що викликає у позивача моральні страждання. Просив стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію в сумі 30 000 грн.

Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 16 травня 2006 р. позов задоволено у повному обсязі, на користь позивача з відповідача стягнуто на відшкодування моральної шкоди 30 000 грн.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

При цьому відповідач посилається на те, що судом при винесені рішення порушені норми матеріального права.

Відповідач зазначає, що відповідно до п. 27 ст. 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20 грудня 2005 року №3235-1У, який набрав чинності 1 січня 2006 року, зупинено на 2006 рік дію: абзацу 4 статті 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей), п. п "е" п.1 ч. 1 ст. 21, ч. З ст. 28 та ч. 4 ст. 34 Закону

України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної сили у часі, тому апелянт вважає, що у задоволені позову слід відмовити з зазначених підстав.

Представник фонду підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відділення виконавчої дирекції Фонду підлягає частковому задоволенню, а рішення зміні з наступних підстав.

Згідно з п. З ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставою для зміни рішення суду є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Розглядаючи справу по суті, суд обґрунтовано виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами в зв'язку з відшкодуванням моральної шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров'я, регулюються Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 р. (з наступними змінами).

Згідно з п. п "е" п.1 частини 1 ст. 21 та частини 3 ст. 28 цього Законуу, у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов'язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди. Зазначені норми не містять будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.

По справі встановлено, що під час роботи на підприємствах вугільної промисловості позивач отримав трудове каліцтво та професійне захворювання. Даний факт підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві від 17.06.2002 р. та актом розслідування хронічного професійного захворювання від 02.02.2006 р. Висновком МСЕК від 22.02.2006 року вперше встановлена втрата професійної працездатності у зв'язку з професійним Захворюванням - 40%, та повторно за травмою 15.06.2002 року - 10%, що за сукупністю склало 50%. Ступень втрати професійної працездатності та третя група інвалідності встановлені останнім висновком МСЕК безстроково.

Тобто суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що позивачу внаслідок ушкодження здоров'я заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, що порушило його нормальні життєві зв'язки, та потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд не може прийняти до уваги доводи апелянта відносно того, що моральна шкода не повинна відшкодовуватися в зв'язку з тим, що законом України „Про Державний бюджет на 2006 рік" зупинена дія статей, які регулюють відшкодування моральною шкоди застрахованим особам, з наступних підстав. Фонд не є бюджетною організацією, а зупинення дій зазначених вище статей Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" не звільняє відповідача від обов'язку відшкодування моральної шкоди застрахованій особі. Окрім того, страховий випадок ( травма 15.06.2002 р.) стався до набрання чинності закону „Про державний бюджет України на 2006 рік".

З матеріалів справи встановлено, що позивачу встановлена втрата професійної працездатності, в зв'язку з чим суд обґрунтовано, виходив з положень ст.21 та ст.28 даного Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та дійшов висновку про наявність факту заподіяння позивачу моральної шкоди внаслідок ушкодження здоров'я, в зв'язку з чим стягнув на її відшкодування з відповідача грошову компенсацію.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд врахував стан здоров'я позивача, а саме, що він на 50 % втратив професійну працездатність, та визначив розмір моральної шкоди в сумі 30 000 грн.

Але апеляційний суд вважає неможливим погодитися з розміром компенсації моральної шкоди, визначеної судом першої інстанції, бо він не відповідає характеру, ступеню та тривалості моральних страждань, яких зазнав позивач. Враховуючи ці обставини, а також характер та обсяг фізичних і душевних страждань, яких зазнав позивач, їх тривалість, наслідки ушкодження здоров'я, апеляційний суд вважає, що з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди необхідно стягнути 15 000 грн.

Також апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з відповідача збір на інформаційно-технічне забезпечення, відповідно до вимог ст. 81 ЦК України та Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ від 21 грудня 2005 року № 1258. у розмірі 1 грн. 50 коп. за розгляд справи судом першої інстанції, який не стягнув зазначену суму з відповідача після розгляду справи.

Рішення суду першої інстанції відповідає нормам процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права, і підлягає зміні лише в частині визначення розміру заподіяної моральної шкоди.

Підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не має.

Керуючись ст.ст. .304,. 307. ч. 1 п, 3, 309 ч. 1 п. З, 314 ч.2, 316 ЦПК України,. . апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську Донецької області задовольнити частково.

Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 16 травня 2006 р. змінити. Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську Донецької області на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров'я, 15 000 ( п'ятнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську Донецької області збір на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 1 ( одна ) грн. 50 коп. за наступними реквізитам: отримувач - Державне підприємство „Судовий інформаційний центр", код ЄДРПОУ - 30045370, розрахунковий рахунок -26001014180002, банк - Відкрите акціонерне товариство „Банк Універсальний" м. Львів, МФО банку - 325707.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.