Рішення № 172854, 28.07.2006, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22-6935-2006 р. Головуючий у 1 інстанції Кобаль М.І.

Категорія 21 Доповідач Азевич В.Б.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2006 р. Апеляційний суд Донецької області

в складі:

головуючого Ювченко Л.П.

суддів Бабакової Г.А., Азевича В.Б.

при секретарі Вершковій С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську Донецької області

на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 17 травня 2006 р. по справі

за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську Донецької області про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок виробничої травми,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2006 року позивачка звернулася з вказаним позовом до суду. Вона посилалася на те, що працюючи на шахті ВП „Шахтоуправління „Шахтарське-Глибоке" ДП „Шахтарськантрацит " 1 жовтня 2004 року з нею стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок якого вона отримала травму - перелом шийки правого стегна. Висновком МСЕК від 02.02.2005 року їй вперше встановлена стійка втрата професійної працездатності 80 % в зв'язку з даною травмою та друга група інвалідності, з наступним переоглядом. При переогляді 15 березня 2006 року ступень втрати працездатності зменшена до 30% і встановлена третя група інвалідності з наступним переоглядом - 15.03.2007 р.

Внаслідок погіршення стану здоров'я у зв'язку з виробничою травмою їй заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичних стражданнях, порушенні нормальних життєвих зв'язків, негативних наслідках, які потребують від неї додаткових зусиль для організації свого життя, що викликає у позивачки моральні страждання. Просила стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію в сумі 25 000 грн.

Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 17 травня 2006 р. позов задоволено частково, на користь позивачки з відповідача на відшкодування моральної шкоди стягнуто 18 000 грн.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апелянт зазначає, що відповідно до п. 27 ст. 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20 грудня 2005 року №3235-1У, зупинено на 2006 рік дію статей Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", що регулюють відшкодування моральної шкоди, тому рішення суду не відповідає вимогам закону.

Окрім того, відповідач посилається на те, що судом при винесені рішення порушені норми матеріального права, а саме, суд не маючи достовірних доказів факту заподіяння моральної шкоди, необгрунтовано стягнув з відповідача на її відшкодування грошову суму. На думку апелянта позивачка не надала суду достатніх доказів заподіяння їй моральної шкоди.

Представник фонду підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивачка просила рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення зміні з наступних підстав.

Згідно зі п. З ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставою для зміни рішення суду є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Розглядаючи справу по суті, суд обгрунтовано виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами в зв'язку з відшкодуванням моральної шкоди, заподіяної внаслідок трудового каліцтва, регулюються Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 р. (з наступними змінами).

Згідно з п. п "е" п.1 частини 1 ст. 21 та частини 3 ст. 28 цього Закону у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов'язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди. Зазначені норми не містять будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.

По справі встановлено, що під час роботи на шахті ВП „Шахтоуправління „Шахтарське-Глибоке" ДП „Шахтарськантрацит " 1 жовтня 2004 року з позивачкою стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок якого вона отримала травму. Даний факт підтверджується актом за формою Н-1 по нещасний випадок на виробництві від 03.10.2004 р.

Висновком МСЕК від 02.02.2005 року їй вперше встановлена стійка втрата професійної працездатності 80 % в зв'язку з даною травмою та друга група інвалідності, з наступним переоглядом. При переогляді 15 березня 2006 року ступень втрати працездатності зменшена до 30% і встановлена третя група інвалідності, з наступним переоглядом - 15.03.2007 р.

Тобто суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що позивачці внаслідок трудового каліцтва заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, що порушило її нормальні життєві зв'язки, та потребує від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

Даний висновок суду відповідає роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, які викладені в постанові від 31 березня 1995 р. № 4 „ Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди ( п. 3), та рішенню Конституційного Суду України від 27 січня 2004 р. по справі №1-9/2004.

В зв'язку з чим, суд не може погодитися з доводами апелянта про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди.

Зупинення дії статей Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", що регулюють відшкодування моральної шкоди застрахованим особам, не звільняє відповідача від обов'язку відшкодування моральної шкоди застрахованій особі. Окрім того, страховий випадок стався до набрання чинності закону „Про державний бюджет України на 2006 рік".

З матеріалів справи вбачається, що позивачці встановлена втрата професійної працездатності, в зв'язку з чим суд обгрунтовано, виходив з положень ст. 21 та ст. 28 даного Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та дійшов висновку про наявність факту заподіяння моральної шкоди внаслідок трудового каліцтва, в зв'язку з чим стягнув на її відшкодування з відповідача грошову компенсацію.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд врахував стан здоров'я позивачки, а саме, що вона на 30 % втратила професійну працездатність, та визначив розмір моральної шкоди в сумі 18 000 грн.

Але апеляційний суд вважає неможливим погодитися з розміром компенсації моральної шкоди, визначеної судом першої інстанції, бо він не відповідає характеру, ступеню та тривалості моральних страждань, яких зазнала позивачка. Як вбачається з матеріалів справи, процент втрати працездатності позивачці встановлений з наступним переоглядом. Враховуючи ці обставини, а також характер та обсяг фізичних І душевних страждань, яких зазнала позивачка, їх тривалість, наслідки отриманого професійного захворювання, апеляційний суд вважає, що з відповідача на користь позивачки на відшкодування моральної шкоди необхідно стягнути 12 000 грн.

При цьому суд керується засадами розумності та справедливості.

Апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з відповідача збір на інформаційно-технічне забезпечення, відповідно до вимог ст. 81 ЦК України та Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ від 21 грудня 2005 року № 1258. у розмірі 1 грн. 50 коп. за розгляд справи судом першої інстанції, який не стягнув зазначену суму з відповідача після розгляду справи.

Рішення суду першої інстанції відповідає нормам процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права, і підлягає зміні лише в частині визначення розміру заподіяної моральної шкоди.

Підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не має.

Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 1 п. З, 309 ч. 1 п. З, 314 ч.2, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську Донецької області задовольнити частково.

Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 17 травня 2006 р. змінити.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську Донецької області на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок трудового каліцтва, 12 000 ( дванадцять тисяч) гривень.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську Донецької області збір на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 1 ( одна ) грн. 50 коп. за наступними реквізитам: отримувач - Державне підприємство „Судовий інформаційний центр", код ЄДРПОУ - 30045370, розрахунковий рахунок -26001014180002, банк - Відкрите акціонерне товариство „Банк Універсальний" м. Львів, МФО банку - 325707.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.